Справа № 522/12934/17
Провадження № 2/522/2198/19
16 січня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Чернявської Л.М.
При секретарі судового засідання Прусс О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду 14 липня 2017 року з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що 21 травня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №660/42-514. Позивач стверджує, що виконав усі умови договору кредиту, що підтверджується заявою про надання готівки, проте в порушення умов договору позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 25.05.2017 року має заборгованість за кредитом у розмірі 14 183,00 доларів США, за відсотками 9 928,22 доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості. Позивач посилаючись на ст. ст. 525, 526, 1049 та 1054 ЦК України просив позов задовольнити та стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту у загальному розмірі 24 111,22 доларів США.
15 грудня 2017 року здійснений повторний автоматизований розподіл справи, яка перебувала в провадженні судді Погрібного С.О. За результатами автоматичного розподілу заява передана на розгляд судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявської Л.М..
Провадження у справі відкрито 26 грудня 2017 року, встановлено загальний порядок розгляду справи.
12 лютого 2018 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не визнає у повному обсязі позов ПАТ "Укрсоцбанк" та просить відмовити у його задоволенні. Представник відповідача вказує, що позивач пропустив строк позовної давності на звернення до суду, оскільки останній платіж за кредитним договором було здійснено 25 травня 2012 року, а також те, що строк кредитного договору закінчився 15 листопада 2013 року. Тобто, строк позовної давності у будь-якому випадку закінчився 15 листопада 2016 року, в той час коли банк звернувся із позовом лише 14 липня 2017 року.
26 листопада 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу для розгляду по суті.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав, просив задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову із підстав, що є аналогічними, викладеним у відзиві на позовну заяву, тобто із підстав пропуску позивачем строку позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
21 травня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №660/42-514.
14.06.2010 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" було перейменовано у публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк".
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору №660/42-514 від 21 травня 2007 року (надалі - "Договір"), позичальнику надаються грошові кошти у розмірі 51 000 доларів США з кінцевим строком повернення заборгованості 21 травня 2010 року.
Додатковою угодою №1 від 14 серпня 2009 року, кінцевий строк повернення заборгованості був встановлений на 15 листопада 2011 року.
У відповідності до додаткової угоди №2 від 05 серпня 2010 року, кінцевий строк повернення заборгованості був встановлений на 15 листопада 2013 року. Даний строк є остаточним та в подальшому не змінювався.
У відповідності до розрахунку ПАТ "Укрсоцбанк" розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту №660/42-514 від 21 травня 2007 року становить 24 111,22 доларів США.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст.ст. 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
В той же час, у випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини друга та четверта статті 267 ЦК України).
Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.
Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом України у постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13. Аналогічні висновки були сформульовані Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 19 березня 2014 року у справі № 6-20цс14, від 12 листопада 2014 року у справі № 6-167цс14, від 3 червня 2015 року у справі № 6-31цс15, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15, від 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс16 і від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16.
Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.
Дана позиція відповідає постанові Великої Палати Верховного суду України від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
Як встановлено судом, у відповідності до розрахунку заборгованості, наданий позивачем, останні платежі за тілом кредиту та відсотками мали бути здійснені в листопаді 2013 року, так само як і кінцевий строк повернення заборгованості за договором кредиту був встановлений на 15 листопада 2013 року (додаткова угода №2 від 05 серпня 2010 року)
Виходячи із вищенаведеного строк позовної давності для позивача почав свій відлік 15 листопада 2013 року, коли сплив строк чергових платежів за тілом кредиту, відсотками та взагалі цей строк був встановлений як граничний для повернення усієї суми заборгованості.
В той же час, позивач ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до суду за захистом своїх прав лише 14.07.2017 року, тобто із пропуском строку позовної давності.
Як було зазначено судом раніше, у відповідності до ст. 267 ЦК України, у випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
На підставі вищевикладеного, позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не підлягає задоволенню у зв'язку із пропуском строку для звернення до суду.
Виходячи із вищенаведеного, на підставі ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (адреса: м. Київ, вул.. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) до ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) про стягнення заборгованості в розмірі 24111 (двадцять чотири тисячі сто одинадцять) доларів США 22 центи за договором кредитку № 660/42-514 від 21.05.2007 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 21 січня 2019 року.
Суддя Л.М. Чернявська
16.01.2019