Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2469/18
Номер провадження: 2/511/72/19
22 січня 2019 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: Ільяшук А. В.,
секретаря судового засідання - Чернецької А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання,
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її користь у розмірі ? частини із усіх видів заробітку відповідача щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви до досягнення нею 23-річного віку, на період навчання, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Свої вимоги мотивувала тим, що її батьки перебували в зареєстрованому шлюбі з 2000 року. За час їх спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_5 року народилася вона - ОСОБА_1. На даний час вона досягла повноліття та навчається на третьому курсі денного відділення за спеціальністю «Туристичне обслуговування» на бюджетній основі в Державному вищому навчальному закладі «Одеський коледж Економіки, права та готельного - ресторанного бізнесу» до ІНФОРМАЦІЯ_4 року. В зв'язку з тим, що вона навчається на денному відділені вона не має змоги самостійно заробляти гроші та забезпечувати себе, а тому потребує матеріальної допомоги від відповідача, відповідач є працездатним та має змогу надати таку допомогу. Тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 28.11.2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 26.12.2018 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надала суду заяву в якій вона свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила справу розглядати у її відсутність. ( а.с.23).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - поштою, рекомендованим листом з повідомленням про вручення ( а.с.16, 22), причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або слухання справи у його відсутність суду не надав, не подав відзив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого виконкомом Демідовської сільської ради Березівського району Одеської області від 07.12.2000року, на підставі актового запису № 16, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якої зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.2)
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Березівського районного управління юстиції Одеської області від ІНФОРМАЦІЯ_5 року на підставі актового запису №79, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був розірваний.( а.с.6)
Відповідно паспорту громадянина України № НОМЕР_5, виданого 28.11.2016 року, ОСОБА_1 повнолітня. (а.с.3)
На теперішній час ОСОБА_1 навчається в на третьому курсі денного відділення за спеціальністю «Туристичне обслуговування» на бюджетній основі в Державному вищому навчальному закладі «Одеський коледж Економіки, права та готельного - ресторанного бізнесу» до ІНФОРМАЦІЯ_4 року, що підтверджується довідкою виданою завідуючим денним відділенням готельно-ресторанного та туристичного бізнесу «Одеського коледжу економіки, права та готельно -ресторанного бізнесу» від 01.11.2018 року за № 4527 (а.с.5).
Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.
Згідно ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
ОСОБА_1 навчається на денній формі, за контрактом, вона не має можливості працевлаштуватися, не має власного житла в м. Одеса, має необхідність в забезпеченні продуктами харчування, одязі та має відповідні витрати на навчання, що приводить суд до висновку, що вона потребує матеріальної допомоги від батьків на період навчання.
Аналіз ст. ст. 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітню дитину в твердій грошовій сумі та (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:
1) досягнення дочкою (сином) віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
2) продовження ними навчання. Сімейний кодекс не конкретизує, в якому навчальному закладі така особа буде продовжувати навчання. Отже для отримання права на батьківське утримання, дитина може навчатися в будь-якому навчальному закладі будь-якої форми власності.
3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі.
4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Право повнолітньої дитини на утримання діє протягом її навчання до 23 років. В разі припинення навчання раніше досягнення цього віку, дитина втрачає право на утримання.
З аналізу зазначених вище юридичних фактів, матеріалів справи та наявних у справі доказів вбачається, що ОСОБА_1по справі досягла віку який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовжує навчатися на денній формі навчання, потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги, оскільки навчання є його основним заняттям і він не має можливості працювати та заробляти собі на життя, а тому має потребу у матеріальній допомозі, перебуває на повному утриманні своєї матері.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою ( ч.1 ст. 141 СК України).
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі викладеного суд вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на користь доньки на період здобуття нею професійної освіти, остання потребує допомоги, а тому на користь позивача належить стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно починаючи з 16.11.2018 року до закінчення нею навчання, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 року, але не пізніше досягнення нею 23-х річного віку.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати.
На підставі ст.141, 182, 191, 198-201 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 18, 19, 48, 76-81, 95, 211, 258-259, 263-265, 280-284,288,289, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН (неможливо ідентифікувати), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий органом 5141, аліменти на її утримання на період навчання в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 16.11.2018 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 року, тобто на період навчання в Державному вищому навчальному закладі «Одеський коледж Економіки, права та готельного - ресторанного бізнесу», але не пізніше чим до досягнення нею 23-х річного віку.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН (неможливо ідентифікувати), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн на користь держави. (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
У відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Суддя А. В. Ільяшук