Справа № 522/24663/16-к
Провадження № 1-кп/522/267/19
22.01.2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши обвинувальний акт, який надійшов із Одеської місцевої прокуратури № 3, який зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12016161500003569 від 26.10.2016 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, із неповною середньою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
- обвинуваченого за ч. 2 ст. 187 КК України;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, із неповною середньою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
- обвинуваченого за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
У порядку ст. 331 КПК України суд поставив перед учасниками судового провадження питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
У судовому засіданні прокурор вважала за доцільне продовжити на 60 днів строк запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки продовжують існувати ризики, які були враховані при обранні запобіжних заходів.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цього обвинуваченого, та просила обрати домашній арешт.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цього обвинуваченого, та просив змінити міру запобіжного заходу на домашній арешт.
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , кожний окремо, у судовому засіданні погодились із думками захисників.
Суд, розглянувши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі ст. 9 Конституції України, на підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд приходить до висновку, що тривале тримання під вартою зазначених обвинувачених може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (рішення Європейського суду «W. v. Switzerland judgement» of 26 January 1993, Series A no.254-A, p.15, §30).
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , суд приймає до уваги те, що ризики, враховані при обранні міри запобіжного заходу цьому обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати, та є наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як у разі зміни йому запобіжного заходу на більш м'який, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому вважає за необхідне продовжити на шістдесят днів строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначеному обвинуваченому.
На підставі зазначеного, враховуючи вимоги ст. 197 КПК України, суд приходить до висновку, що доцільно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
При продовженні запобіжного заходу, суд, враховуючи підстави, передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає за доцільне не визначати розмір застави обвинуваченому ОСОБА_3 , оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, вчиненого із погрозою застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).
При продовженні запобіжного заходу, суд, враховуючи підстави, передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає за доцільне не визначати розмір застави обвинуваченому ОСОБА_4 оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, вчиненого із погрозою застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).
Суд не вбачає законних підстав для зміни запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , так як інша міра запобіжного заходу не здатна забезпечити виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 331, 371, 372, 392 КПК України, суд
Міру раніше обраного запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 /шістдесят/ днів.
Строк дії ухвали про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 23.03.2019 р.
Міру раніше обраного запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 /шістдесят/ днів.
Строк дії ухвали про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 23.02.2019 р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1
22.01.2019