Справа № 522/6125/17
Провадження №8/522/11/19
22 січня 2019 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого - судді Домусчі Л.В.,
при секретарі судового засідання - Вадуцкої В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Департамент комунальної власності Одеська міська рада про визнання договору оренди недійсним та стягнення матеріальної та моральної шкоди,
06.11.2018р. представник ОСОБА_1- ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.08.2018р. у зв'язку з нововиявленими обставинами .
В обґрунтування заяви зазначили, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.08.2018 року, було відмовлено у задоволені позову.
Нововиявленою обставиною, з якою заявник пов'язую свою заяву, вважають важливі факти які не були відомі - відповідач ОСОБА_3 приховав від суду суттєву обставину, що ані він, ані ОСОБА_7 не мали права власності на спірне приміщення на час укладання договору оренди; про існування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2015р. про відмову у їх позові про реєстрацію права власності на житлове приміщення; після чого ОСОБА_7 звернулась до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до Одеської міської ради про оформлення права власності на квартиру №35 (справа №522/24771/15), проте в процесі розгляду справи було встановлено, що вона знищила своє житлове приміщення - квартиру №35 та побудувала замість неї нежитлове приміщення №550, після чого повернула свідоцтво про право власності на житлове приміщення-квартиру №35 до Жовтневої районної адміністрації, де воно було знищено. Таким чином із цих двох судових справ підтверджується на думку представника заявника, що на момент укладання договору оренди 16.09.2015р. у ОСОБА_8 були відсутні будь-які правовстановлюючі документи на право власності і відомості про це навмисно приховали від позивача. При цьому заявник надала суду копії проектів та технічних експертиз із відповідними висновками у підтвердження реконструкції квартири у нежитлове приміщення, копію листа КП «БТІ ОМР від 17.10.2017р. (на ім'я судді Тарасова А.В.) про те, що вищезазначена квартира №35 реконструйована та видано виконкомом ОМР свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення клуба-кафе №550 ОСОБА_7, право власності яке було скасовано з реєстру речових прав на нерухоме майно 31.03.2015р. на підставі рішення суду; і що на даний час існують два інших окремих нежилих приміщення №101 - власник якого є ОМР та безхозне майно-нежиле приміщення першого поверху №11766, по якому порушено позов про визнання права власності.
Заявник вважає що всі ці викладені факти підтверджують відсутність жилого приміщення як квартира №35 та про відсутність правовстановлюючого документу на приміщення на ім'я ОСОБА_7, що виступало об'єктом договору оренди 16.09.2015р.
Крім того представник заявника повідомила, що у позивача є в наявності оригінал договору оренди та розписок про прийняття орендних платежів; про наявність декількох кримінальних проваджень за заявою позивача і представника, та зазначила що у тексті судового рішення невірно і некоректно викладено пояснення представник позивача і що представник відповідача лише заперечував факт укладання договору оренди та який не надав суду докази що договір оренди є підробленим. Всі ці докази представник позивача не мали змоги надати суду, оскільки вони не були повідомлені належним чином про судове засідання.
Саме ці факти, заявник вважає нововиявленою обставиною для перегляду рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.08.2018 року.
Згідно ч.2 ст.429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 17.12.2018 року заяву було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.01.2019 року.
У судове засідання 18.01.2019 року представник заявника ОСОБА_1- ОСОБА_2 не з'явилась, про час і місце судового засідання сповіщена належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Представник ОСОБА_3- ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, надавши суду відзив на заяву від 08.01.2019р. та заяву про розгляд заяви у його відсутність, якою просив відмовити у задоволені заяви та про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи наведене суд, згідно ст.429 ЦПК вважає можливим розглянути заяву у відсутності заявника, його представника , представника відповідача ОСОБА_9 та відповідачів та третіх осіб, неявка яких не перешкоджає розгляду заяви.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з цим, датою складення цього судового рішення є 22.01.2019 року.
Суд, дослідивши заяву, її підстави та матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Із тексту заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.08.2018р. у зв'язку з нововиявленими обставинами вбачається, що норма статті ЦПК як на підставу заяви не вказана, проте зазначається, що є важливі факти які не були відомі, і відповідач ОСОБА_3 приховав від суду суттєву обставину-відсутність правовстановлюючого документу у відповідача на спірне приміщення на час укладання договору оренди.
Частиною 2 ст.423 ЦПК України передбачені підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами якими є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Таким чином суд приходить до висновку що норма права за заявою ОСОБА_1 є п.1 цієї статті, а саме: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно п.3 ч.2 ст.424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:
Із підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів із дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;
Із матеріалів справи судом встановлено, що до суду звернувся з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, неповнолітньої ОСОБА_6, третя особа Департамент комунальної власності ОМР про визнання договору оренди нежитлового приміщення за адресою м. Одеса Катерининська площа, буд.5, укладеного 16.09.2015р. між позивачем та ОСОБА_7, недійсним із наступною реституцією та стягнення з правонаступників матеріальної та моральної шкоди.
Згодом усуваючи недоліки позовної заяви 31.03.2017р. представником позивача надано письмові докази та 05.04.2017 до канцелярії суду позивачем була надана уточнена позовна заява (а.с.74-78) про визнання недійним договору оренди нежитлового приміщення за адресою м. Одеса Катерининська площа, буд.5, укладеного 16.09.2015р. між позивачем та ОСОБА_7, оскільки остання не була власником об'єкту з наступною реституцією та стягнення з правонаступників матеріальної та моральної шкоди, а саме з ОСОБА_3- половину повної суми матеріальної шкоди у сумі 163531 грн., та з правонаступників ОСОБА_7- у рівних частках з кожного (по 54510,3 грн.) іншу половину повної суми матеріальної шкоди 163531 грн. як незаконно і безпідставно отримані орендні платежі в загальній сумі 85000 грн. - у подвійному розмірі, що складає 170 000 грн., а також витрати на ремонт та обладнання приміщення в сумі 78 531 грн. у подвійному розмірі, що складає 157 062 грн.. Також позивач просив стягнути судові витрати.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.08.2018р. у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 (паспорт серії КМ №877086, виданий 19.12.2013 року Приморським РВ м. Одеси, місце реєстрації : м. Одеса, пров. Полуничний, буд. 17/6), ОСОБА_4 (паспорт серії КМ 989653, виданий Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області, місце реєстрації: АДРЕСА_2), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1, м. Одеса, пров. Полуничний, буд. 17/6), ОСОБА_6 (місце реєстрації : м. Одеса, пров. Полуничний, буд. 17/6), третя особа Департамент комунальної власності Одеська міська рада (м. Одеса, вул. Артилерійська, 1) про визнання договору оренди недійсним та стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.
Зазначене судове рішення сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили .
Заявник в своїй заяві не зазначив обставини, які не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи, не зазначив причини неповідомлення вказаних в заяві обставин суду під час подачі позову та розгляду справи.
Крім того у своїй заяві заявник посилається на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2015р. про відмову у їх позові про реєстрацію права власності на житлове приміщення, але не зазначає дату його прийняття та номер справи, не додавши його в якості додатку до заяву, проте, надавши копію рішення Приморського районного суду м.Одеси від 04.04.2014р. (справа №522/9843/13) за позовом ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_7, виконкому Одеської міської ради про скасування свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення, без будь-якого обґрунтування доцільності приєднання цього рішення.
Крім того в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами позивач зазначає, що він намагається шляхом перегляду справи за нововиявленими обставинами, реалізувати власні процесуальні права - заявити суду про наявність важливих доказів, подати докази, про проведення судової експертизи, про витребування доказів, про надання оригіналів доказів, оскільки позивач не згодний із рішенням суду.
Як вбачається з мотивувальної частині рішення, суд при винесені рішення досліджував доводи позивача про відсутність у відповідачів правовстановлюючого документу і рішення Приморського районного суду м. Одеси (справа № 522/9843/13) від 04.03.2014 р., яке в подальшому залишено в силі ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24.06.2014 року, було скасовано свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення клуба-кафе від 18.09.2006 р., яке належало ОСОБА_7 та розміщене за адресою - м. Одеса, Катерининська площа, 5. Також було надано судом оцінку належності приміщень на час укладання договору оренди.
Таким чином по суті заявник у своїй заяві фактично не погоджується з прийняти судом 30.08.2018р..
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року (аналогічні положення закріплено у статті 423 ЦПК України), є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК України 2004 року, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК України 2004 року підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає,
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, N 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, N 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Саме до таких висновків прийшов Верховний Суд в аналогічних справі: у постанові, Верховний Суд|Касаційний цивільний суд, від 29.08.2018, № 552/137/15-ц|61-24817св18,).
Згідно ч.3 ст.429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає що у задоволені заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2-13,23, 89, 247, 258,260, 423, 424, ч.1 ст.425 , 427, 429 ЦПК України, п. 9 ч.1 Перехідних Положень (розділ ХІІ) Законом України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII Цивільний процесуальний Кодекс викладено у новій редакції, який набрав чинності з 15.12.2017р., суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Департамент комунальної власності Одеська міська рада про визнання договору оренди недійсним та стягнення матеріальної та моральної шкоди, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 22.01.2019р.
Суддя Домусчі Л.В.