Справа № 522/11866/18
Провадження 1-кп/522/1563/18
27 листопада 2018 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Самарканд, Республіки Узбекістан, громадянина України, ніде не зареєстрованого та без постійного місця мешкання, раніше неодноразово судимого:
25.05.2011 року Сакським р/с АР Крим за ознаками ч. 1 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76, 104 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;
25.07.2011 року Сакським р/с АР Крим за ознаками ч. 3 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі , на підставі ст.ст. 75,76, 104 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
22.12.2011 року Сакським р/с АР Крим за ознаками ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, с. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 05.09.2014 Кременчугської ВК Полтавської області на підставі ухвали Автозаводського р/с м. Кременчуг Полтавської області 28.08.2014, невідбутий строк 4 місяця 14 днів,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_3 , -
05 липня 2018 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018161500001006 від 03.05.2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Розглядаючи питання щодо продовження строків тримання обвинуваченого під вартою, в порядку ч.3 ст.331 КПК України, прокурор та потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні просили суд продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, залишились, а саме: обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, вчиняти тиск на свідків та потерпілу у вказаному кримінальному провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували з приводу продовження строку дії запобіжного заходу до обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, так як ризики, наведені прокурором, не обґрунтовані, просили суд змінити запобіжний захіж на більш мякий, так як обвинувачений тривалий час проживає на території м.Одеси та неофіційно працював.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про те, що існують достатні підстави для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання (продовження строку дії) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , так як обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, не навчається, не має постійного місця проживання та реєстрації, офіційного місця роботи, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.
Метою продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 потрібно продовжити, так як ризики, які суд приймав до уваги при обранні вказаного запобіжного заходу, ще мають місце.
Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 314, 331 КПК України, суд, -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Одеська установа виконання покарань -21» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, на 60 діб, тобто до 26.01.2019 року.
Строк дії запобіжного заходу становить 60 (шістдесят) діб та обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 27.11.2018 року.
Ухвала суду щодо продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
27.11.2018