Справа № 504/1218/17
Провадження № 1-кп/504/32/19
про продовження строку тримання під вартою
17.01.2019 смт. Доброслав
Колегія суддів Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
з участю прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 , -
розглянувши відкритому судовому засіданні, в залі суду № 2, смт. Доброслав, клопотання прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обвинуваченому:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженець м. Вознесенськ Миколаївської області,
зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1
фактично мешкає без реєстрації за адресою:
АДРЕСА_2 ,
раніше судимий:
23.11.2011 року Суворовським районним судом м. Одеси
за ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 122 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі
з конфіскацією майна,
про підозру у вчиненні кримінального правопорушення
передбаченого ч.3 ст. 187 КК України повідомлено 25 лютого 2017 року
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення
передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, -
ОСОБА_6 будучи раніше засудженим за вчинення розбійних нападів, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 122КК України, обвинувачується у вчиненні нового аналогічного злочину, за ч. 3 ст. 187 КК України.
У відповідності із ст. 208 КПК України 24.02.2017 року затримано ОСОБА_6 в якості підозрюваного у вчинені зазначеного кримінального правопорушення.
25.02.2017 року ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та 27.02.2017 року ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області йому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Комінтернівською місцевою прокуратурою Одеської області 20.04.2017 року в порядку п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України направлений для судового розгляду обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 187 КК України.
27.02.2017 року слідчим суддею Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.04.2017 року.
12.04.2017 року слідчим суддею Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_6 продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.05.2017 року.
Вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 12.07.2017 року ОСОБА_6 засуджено до 8 років позбавлення волі із конфіскацією особистого майна.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29.11.2017 року вирок Роздільнянського районного суду Одеської області скасований, призначений новий розгляд кримінального провадження зі стадії підготовчого провадження та строк тримання під вартою ОСОБА_6 продовжений на 60 днів, тобто до 27.01.2018 року включно.
Ухвалою колегії суддів Роздільнянського районного суду Одеської області від 23.01.2018 строк тримання під вартою ОСОБА_6 продовжений на 60 днів - до 23.03.2018 року включно.
Ухвалою колегії судді Роздільнянського районного суду Одеської області обвинувальний акт повернутий прокурору через невідповідність вимогам ст. 291 КПК України.
Ухвалою колегії суддів Комінтернівського районного суду Одеської області від 21.03.2018 року ОСОБА_6 продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 19.05.2018 року.
Ухвалою колегії суддів Комінтернівського районного суду Одеської області від 07.05.2018 року ОСОБА_6 продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 05.07.2018 року.
Ухвалою колегії суддів Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.06.2018 року ОСОБА_6 продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 12.08.2018 року.
Ухвалою колегії суддів Комінтернівського районного суду Одеської області від 06.08.2018 року ОСОБА_6 продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 04.10.2018 року.
Ухвалою колегії судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 03.10.2018 року ОСОБА_6 продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 01.12.2018 року.
Ухвалою колегії судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.11.2018 року обвинувальний акт внесений до ЄРДР за № 12017160330000280 від 20.02.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України призначений до судового розгляду.
Ухвалою колегії судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.11.2018 року ОСОБА_6 продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 18.01.2019 року включно.
Прокурор у своєму клопотанні наполягав на продовженні дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу, і вважав, що зміна запобіжного заходу на більш м'який, дасть можливість обвинуваченому: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор стверджує, що вищевказані ризики існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування, в ході судового розгляду кримінального провадження і на теперішній час не зменшилися та є актуальними.
Зокрема, прокурор стверджує, що ОСОБА_6 після звільнення в січні 2016 року з місць позбавлення волі мешкав на території Одеської області без реєстрації і постійного місця проживання, він немає стійких соціальних зв'язків, а саме: не одружений, без постійного місця роботи, дітей на утриманні не має, що свідчить про можливість обвинуваченого ОСОБА_6 переховування від суду.
Притягнення правоохоронними органами раніше ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 2, ч. 3 ст. 187 КК України та спосіб скоєння останнім кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, свідчить про те, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілу, які відповідно до вимог ст.. 23 КПК України повинні бути допитані безпосередньо в суді, і тим самим перешкоджати розгляду кримінального провадження.
Крім того, як стверджує прокурор, при розгляді клопотання слід врахувати, що ОСОБА_6 інкримінується вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.
Термін тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується 18.01.2019 року.
Захисник-адвокат ОСОБА_7 , заперечуючи проти доводів сторони обвинувачення послалась на те, що станом на теперішній час відпала необхідність тримання обвинуваченого під вартою, прокурором не доведено продовження існування ризиків, які передбачені ст. 177-178 КПК України, обвинувачений утримується під вартою з 24.02.2017 року, в судовому засіданні не доведена вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, попередній вирок по справі скасований судом апеляційної інстанції.
Крім того, захисник послався на дію принципу презумпції невинуватості особи, і тому обвинувачений не може утримуватись під вартою, і йому має бути обраний більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Також адвокат ОСОБА_7 просила змінити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заявлене захисником клопотання, просив змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, пославшись на те, що він перебуває у незареєстрованому шлюбі, позитивно характеризується, має постійне місце роботи.
Колегія суддів, вислухавши думки учасників процесу, дійшла до наступного висновку:
Згідно зі статтею 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення (ст. 177 КПК України).
Суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше (ст. 178 КПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_6 після звільнення в січні 2016 року з місць позбавлення волі мешкав на території Одеської області без реєстрації і постійного місця проживання, він немає стійких соціальних зв'язків, не одружений, проте має постійне місце роботи.
Отже наявний ризик того, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватись від суду.
Колегія суддів констатує, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше притягувався правоохоронними органами до кримінальної відповідальності за ч. 2, ч. 3 ст. 187 КК України, що свідчить про обізнаність обвинуваченого у протиправності такого кримінального караного діяння.
В теперішній час судимість за цим вироком не погашена та не знята.
Крім того, на думку колегії суддів спосіб вчинення інкримінованого обвинуваченому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, свідчить про те, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілу, які відповідно до вимог ст. 23 КПК України повинні бути допитані безпосередньо в суді. Потерпіла є людиною похилого віку.
Отже, наявний ризик того, що ОСОБА_6 може впливати на свідків та потерпілу, і тим самим перешкоджати розгляду кримінального провадження.
Обвинувальний акт призначений до судового розгляду, і ще не допитані свідки кримінального правопорушення.
Разом із тим, аргумент прокурора, що сама тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення може вказувати на ризик переховування обвинуваченого від суду колегією не приймаються, оскільки вони не можуть бути достатньою підставою для підтвердження саме цього ризику.
Перевіряючи та зважуючи необхідність у демократичному суспільстві доводів прокурора про продовження ізоляції обвинуваченого від суспільства та доводів сторони захисту про необхідність зміни обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, колегія суддів вважає, що ризики не змінились з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу і останнього продовження дії обраного запобіжного заходу.
Доводи сторони захисту про наявність постійного місця проживання обвинуваченого хоча і знижують наявний ризик можливого переховування обвинувачення від правосуддя, проте не усувають його повною мірою аж до можливості зміни запобіжного заходу на більш м'який, принаймні на даній стадії судового розгляду.
Разом із тим, колегія враховує тривалість утримання обвинуваченого під вартою, однак враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, спосіб його скоєння, особу обвинуваченого, наявність декількох обгрунтованих ризиків, і у сукупності вважає можливим погодитись із доводами прокурора у теперішній час.
Доводи сторони захисту щодо наявності позитивних характеристик на обвинуваченого не є слушними, оскільки існує об'єктивне побоювання вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення, враховуючи особу обвинуваченого.
Обвинуваченому інкримінується вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства, тому суд використовує своє право не визначати розмір застави.
Сторона захисту стверджує, що обвинувачений не вчиняв інкримінованого злочину.
Колегія суддів приймає до уваги принцип невинуватості особи, враховує повагу до особистої свободи і недоторканості особи, однак зважує ці принципи у сукупності із цілями і завданнями кримінального провадження, якими у відповідності до ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального правопорушення, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Доводи сторони захисту щодо тривалого утримання обвинуваченого під вартою не можуть бути достатньою підставою для зміни чи скасування обраного раніше обвинуваченому запобіжного заходу, оскільки відповідні фактори, які вказані колегією вище, підтверджують існування об'єктивної небезпеки переховування обвинуваченого від правосуддя, можливого вчинення іншого насильницького кримінального правопорушення, можливого впливу на свідків обвинувачення, потерпілу, і така небезпека виправдовує подальшу ізоляцію обвинуваченого від суспільства, не зважаючи на принцип поваги до свободи та особистої недоторканості особи, принципу невинуватості.
Стороною захисту не надано колегії суддів переконливих доказів наявності у обвинуваченого належного йому на праві власності (особистої, спільної сумісної) житла.
В теперішній час надані стороною захисту відомості про оренду житла співмешканкою обвинуваченого у іншого власника на переконання колегії свідчать про підтвердження ризику можливого приховування обвинуваченого від правосуддя, а не навпаки.
Не надано доказів про наявність важких захворювань у обвинуваченого, та неможливості надання йому медичної допомоги в умовах установи виконання покарань.
Не надано доказів наявності у обвинуваченого утриманців, які б залежали саме від надання обвинуваченим такого утримання, іншої допомоги.
Вказане превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 315, 372 КПК України, колегія суддів,-
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити на час судового розгляду кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України дію раніше обраного запобіжного заходу - утримання під вартою в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме до 17.03.2019 року включно.
Строк дії ухвали починається з 17.01.2019 року.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3