Справа № 504/208/19
Провадення № 1-кс/504/188/19
про обрання запобіжного заходу
22.01.2019 смт. Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
за участі слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 4, смт. Доброслав, а також у приміщенні Лиманської центральної районної лікарні, смт. Доброслав, палата № 9 (за місцем фактичного перебування підозрюваного ОСОБА_6 ), клопотання слідчого СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160330000080 від 19.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст. 115 КК України, до підозрюваного,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Одеси, українцю за національністю, громадянину України,
офіційно не працевлаштованому, не одруженому,
не має на утриманні неповнолітніх осіб та утриманців,
зареєстрованому за адресою:
АДРЕСА_1 ,
раніше не судимому,
затриманий в порядку ст. 208 КПК України 19.01.2019 року о 14.20год.,
19 січня 2019 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, -
21 січня 2019 року слідчий СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_7 , подав до Комінтернівського районного суду Одеської області погоджене із прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160330000080 від 19.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст. 115 КК України.
На обґрунтування свого клопотання слідчий послався на наступні фактичні обставини:
19 січня 2019 року приблизно о 03.00 год., більш точний час у ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_6 перебував за місцем мешкання у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де в цей час перебували його малолітня племінниця ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її малолітня подруга - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де у нього виник злочинний умисел спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті останній.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , умисно, знаючи про малолітній вік потерпілої, взяв ніж та спричинив ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 чотири проникаючих колото- різаних поранення грудної клітини з пошкодженням легень, легеневої артерії та навколосерцевої сумки, від яких остання померла внаслідок гострої крововтрати.
19.01.2019 року о 14.20 год. ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
Кримінальне правопорушення кваліфіковано органом досудового розслідування за статтею 115 частина 2 пункт 2 КК України - умисне вбивство малолітньої, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
19 січня 2019 року слідчим СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області складено та погоджено прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, яке 19.01.2019 року вручено ОСОБА_6 та його захиснику - адвокату ОСОБА_5 .
Судове засідання 21.01.2019 року було відкладено через неможливість забезпечити присутність в ньому підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки відповідно до довідок від 21.01.2019 року (а.с. 24, 25) він перебуває у Лиманський ЦРЛ, йому надано медичну допомогу, і станом на 21.01.2019 року він приймати участь у судовому засідання можливості не має, не контактний словесно.
В судовому засіданні 22.01.2019 року прокурором надано довідку № 104 від 22.01.2019 року Лиманської ЦРЛ за змістом якої, підозрюваний ОСОБА_6 за станом на 22.01.2019 року контактний словесно та можливе проведення за його участю слідчих та процесуальних дій в межах території Лиманської ЦРЛ.
В судовому засіданні, фіксування якого розпочато за допомогою програми «Аккорд» судом з'ясовано думку всіх учасників процесу з приводу подальшого розгляду клопотання слідчого в приміщенні Лиманської ЦРЛ, та здійснення фіксації шляхом ведення протоколу судового засідання (рукописний) та фіксації судового засідання за допомогою відеокамери «Sony» DCR-SR 67E, номер 1204716, яка перебуває на балансі Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області.
Прокурор, слідчий та захисник- адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти фіксації судового засідання у такий спосіб, та проведення судового засідання у Лиманській ЦРЛ у присутності підозрюваного ОСОБА_6 .
У фіксації програмою «Аккорд» оголошено перерву.
Подальша фіксація проводилась у Лиманській ЦРЛ за допомогою вищеназваної відеокамери та з веденням протоколу судового засідання.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених у клопотанні, повністю вважали доведеним обгрунтованість повідомленої підозри.
Прокурор посилався на те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
Підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема, прокурор зазначив, що у підозрюваного відсутні стійкі соціальні зв'язки, він неодружений, відсутні неповнолітні діти, родина, відсутні утриманці, відсутнє постійне місце роботи, навчання. Отже, на думку органу досудового розслідування, наявний ризик переховування підозрюваного.
Орган досудового розслідування стверджує, що наявний ризик впливу підозрюваним на потерпілу ОСОБА_10 а також свідків у вказаному кримінальному провадженні, що, як вказує слідчий, підтверджується тим, що ОСОБА_6 зі свідками перебуває у родинних відносинах, а з ОСОБА_10 проживають у одному населеному пункті, тому шляхом вмовляння, переконання чи погроз може вплинути на неї з метою зміни показань під час досудового розслідування та, у подальшому, судового розгляду, так як жоден доказ, зібраний під час досудового розслідування, не має наперед встановленої сили та досліджується безпосередньо під час судового розгляду.
Крім того, орган досудового розслідування стверджує, що наявний ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, оскільки він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може підшукати свідків або речові та інші докази, які утворять алібі у вчиненні злочину.
Адвокат ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого, та вирішити питання обрання менш суворого запобіжного заходу, який би передбачав надання підозрюваному належного лікування.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов до наступних висновків:
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції».
За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 п.2 ст.115 КК України, що є особливо тяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та наданими до клопотання доказами, а саме:
-Протоколом огляду місця події від 19.01.2019 року, зокрема, житлового будинку де виявлено труп ОСОБА_9
-Протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_8 від 19.01.2019 року;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 19.01.2019 року
-іншими доказами у їх сукупності, які зібрані у ході досудового розслідування.
Крім того у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 підтвердив обставини скоєного кримінального правопорушення (злочину), та підтвердив суду, що саме ним здійснено позбавлення життя малолітньої особи з невідомих йому мотивів.
Слідчий суддя дослідивши додані до клопотання матеріали, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання свідків, письмові докази та інші) свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити правопорушення, прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів та отримані у порядку встановленому Кримінальним процесуальним Кодексом України.
Слідчий суддя враховує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданнями для тримання під вартою… При цьому треба враховувати характер підозрюваного, його моральні якості, його кошти, зв'язки із державою, у які його переслідували за законом, і його міжнародні контакти (справа W v Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року.
Слідчий суддя вважає, що небезпека переховування ОСОБА_6 виглядає переконливою, оскільки підозрюваний хоча і має зареєстроване місце свого проживання, проте не має постійного місця проживання, не має у власності нерухомого майна, не має неповнолітніх дітей, не має родини, офіційно не працевлаштований, тобто відсутні міцні соціальні зв'язки, що, беззаперечно, вказує на наявність обгрунтованого побоювання у органу досудового розслідування про небезпеку переховування підозрюваного, принаймі на початковій стадії досудового розслідування.
Отже ризик переховування доведений.
Слідчий суддя враховує, що реальна небезпека чинення тиску на потерпілу та свідків кримінального правопорушення може мати місце на початковій стадії досудового розслідування цієї справи, і може зменшитись лише з певним часом (справа Летельє проти Франції, 12369/86, 26 червня 1991 року).
Отже цей ризик слідчий суддя вважає слушним, оскільки мають бути допитані безпосередньо потерпіла, свідки, а також встановлені всі свідки даного кримінального правопорушення.
Слушними є доводи органу досудового розслідування, що підозрюваний, перебуваючи на свободі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, принаймні на даній стадії досудового розслідування.
Зокрема, слідчий суддя повністю погоджується з тим, що метою ухилення від кримінальної відповідальності підозрюваний може підшукати свідків або речові та інші докази, які утворять алібі у вчиненні злочину.
Таким чином цей ризик також доведений.
Слідчий суддя приймає до уваги принцип невинуватості особи, враховує повагу до особистої свободи і недоторканості особи, однак зважує ці принципи у сукупності із цілями і завданнями кримінального провадження, якими у відповідності до ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального правопорушення, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Слідчий суддя, виходячи із правил ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає можливим не обирати альтернативний запобіжний захід, і не застосовувати право визначати розмір застави, оскільки інкримінований підозрюваному злочин спричинив загибель людини.
Таким чином обрання альтернативного запобіжного заходу - неможливо.
Слідчий суддя враховує, що сторона захисту не надала обгрунтованих доказів, які б спростували наявність наведених ризиків, або істотно їх знижували.
З урахуванням досліджених матеріалів справи, приймаючи до уваги обсяг процесуальних дій, які необхідно провести органам досудового слідства, враховуючи необхідність дотримання розумних строків тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя вважає що вказаний слідчим строк тримання під вартою підозрюваного буде достатнім та розумним.
Строк обраного запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 177, 178, 314-316,369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_7 , -задовольнити.
Обрати на час досудового розслідування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 п.2 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, без можливості внесення застави.
Строк тримання під вартою враховувати з 19 січня 2019 року 14.20 год.
Строк дії ухвали завершується 19 березня 2019 року 14.20 год.
Ухвалу для організації її виконання направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», та до Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області для здійснення належного контролю.
Ухвала слідчого судді виконується негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом 5 днів до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Слідчий суддя ОСОБА_1