Рішення від 18.01.2019 по справі 641/4846/18

Провадження № 2/641/216/2019 Справа № 641/4846/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Боговського Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання - Чандароглової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2, зареєстрований 11 листопада 1998 року Комінтернівським відділом реєстрації актів громадянського стану, м. Харків, актовий запис № 626; поділити спільно набуте у шлюбі майно та залишити транспортний засіб «ДЕУ Нексія», д.н. НОМЕР_1, у власності чоловіка ОСОБА_2, в предмети побуту: телевізор LG, холодильник Electrolux, пральна машина Electrolux, мікрохвильова піч LG, кухонний комбайн Bosh, мультиварка, ліжко двоспальне, матрац двоспальний, шафа купе, кухонна барна стійка з трьома стільцями, стіл кухонний - залишити у власності дружини ОСОБА_1

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що сімейне життя не склалось через різні погляди на життя, різні характери, шлюбно-сімейних відносин не має, сім'я розпалась остаточно і відновленню не підлягає. Примирення та збереження сім'ї не можливо і не є доцільним, вважала за необхідне поділите майно, набуте ними у період перебування у шлюбі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_3 підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти розірвання шлюбу між сторонами, однак вважав, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності майна, яка вона просить поділити, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, давши добутому правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

11 листопада 1998 року ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_5, зареєстрований Комінтернівським відділом реєстрації актів громадянського стану, м. Харків, актовий запис № 626, прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено на «Ясінська» (свідоцтво про шлюб серії І-ВЛ № 080520).Мають спільну дитину - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1

Частиною 1 ст. 110 Сімейного кодексу України встановлено, що право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу має один із подружжя.

При цьому, статтею 111 Сімейного кодексу України визначено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, яка визначає підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В ході розгляду справи судом вживались заходи щодо примирення подружжя, однак спільне сімейне життя подружжя не склалось через різні погляди на життя, різні характери, шлюбно-сімейні відносини припинені, сім'я розпалась остаточно і відновленню не підлягає, спільного господарства подружжя не веде, позивач ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти цього, жодних доказів щодо необхідності збереження шлюбу у судовому засіданні не надано та судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам, є не доцільним, шлюб повинен бути розірваний.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК України).

Що стосується заявлених позовних вимог про поділ майна подружжя, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, положеннями ст. 60 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 61 Сімейного кодексу України визначено, що об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.

Згідно ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя передбачено ст. 69 СК України.

Так, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

При цьому, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ст. 70 СК України).

Статтею 71 СК України визначено способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Так, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.

Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити в своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Позивачем заявлені вимоги щодо поділу меблів, побутової техніки та об'єкту рухомого майна, однак судом не може бути прийнято законне та обґрунтоване рішення відносно цих об'єктів, оскільки сторонами у справі не надано жодних належних та допустимих доказів щодо наявності цих предметів, їх вартості, придбання їх у період перебування у зареєстрованому шлюбі, а тому відсутні підстави для вирішення питання про їх поділ та/або стягнення грошової компенсації.

За таких обставин, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наявних у справі письмових доказів.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 141, 255, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 11 листопада 1998 року Комінтернівським відділом реєстрації актів громадянського стану, м. Харків, актовий запис № 626, - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище дружини залишити «Ясінська».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_1.

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКУПП НОМЕР_3, м. Харків, в'їзд Фесенківський,9 кв. 10.

Повне судове рішення складено 21 січня 2019 року.

Суддя: ОСОБА_7

Попередній документ
79300805
Наступний документ
79300807
Інформація про рішення:
№ рішення: 79300806
№ справи: 641/4846/18
Дата рішення: 18.01.2019
Дата публікації: 23.01.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Слобідський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин