Справа № 640/1371/19
н/п 1-кс/640/1145/19
"21" січня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
адвоката - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання слідчого відділу розслідувань злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12019220000000100 від 18.01.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Краснокутськ Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, пенсіонера за віком, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -
встановив:
21.01.2019 до суду надійшло вищевказане клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в приміщенні Державної установи - Харківському слідчому ізоляторі, без визначення застави.
На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 18.01.2019 приблизно о 07.07 годині ОСОБА_6 керуючи автомобілем «ВАЗ 2113», р.н. НОМЕР_1 , рухався по автодорозі сполученням «Харків-Охтирка» з боку м. Охтирка Сумської області у напрямку с. Воскресенівка Богодухівського району Харківської області. При цьому, в салоні вказаного авто знаходились пасажири ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . В процесі руху, ОСОБА_6 керуючи вказаним автомобілем в районі 71 км. вказаної автодороги та під'їжджаючи до перехрестя з другорядною дорогою яка веде у напрямку с. Воскресенівка, зменшивши швидкість до мінімальної, почав здійснювати поворот ліворуч у напрямку с. Воскресенівка, при цьому не маючи перешкод технічного характеру, проявив неуважність та перед зміною напрямку руху керованого ним автомобіля не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод для інших учасників дорожнього руху, а також при повороті ліворуч на рівнозначній дорозі не надав перевагу автомобілю «ГАЗ 33002», р.н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 який рухався у зустрічному напрямку, з боку м. Богодухів у напрямку м. Охтирка Сумської області, чим грубо порушив вимоги п.п. 2.3 б), 10.1, 16.13 ПДР України, внаслідок чого сталось зіткнення вказаних автомобілів, на полосі руху автомобіля «ГАЗ 33002», р.н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 . Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події пасажири автомобіля «ВАЗ 21134», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці події.
18.01.2019 о 22.00 год. ОСОБА_6 фактично затриманий в порядку ст. 208 КПК України. 19.01.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Слідчий зазначив, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами.
Також сторона обвинувачення вважає наявними ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілихта інших учасників у цьому кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на необґрунтованість повідомленої підозри, недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні та недоведеність стороною обвинувачення неможливість застосування відносно її підзахисного більш м'якого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_6 повністю підтримав позицію захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання.
При розгляді клопотання з пояснень підозрюваного встановлено, що він показання надає добровільно, до нього не застосовувалося насильство під час затримання та перебування в якості затриманого.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019220000000100 від 18.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_6 фактично був затриманий 18.01.2019 о 22 год. 00 хв., та доставлений в приміщення суду в межах 60 годин.
19.01.2019 о 20 год. 13 хв. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, що підтверджується: протоколом огляду місця ДТП від 18.01.2019; показаннями свідка ОСОБА_9 , які містяться в протоколі його допиту від 18.01.2019.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_6 незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні.
При цьому слідчий суддя вважає недоведеним ризик можливості переховування ОСОБА_6 від органів досудового рослідування та/або суду.
Щодо доводів захисника про відсутність ризиків взагалі, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність незаконного впливу на потерпілих, свідків, спростовують доводи захисту про відсутність будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів будуть вирішуватися на іншій стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
На виконання вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Враховуючи вимоги ст.ст. 176 ч.3, 194 ч.4 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , у зв'язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із пяти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.
Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_6 є недостатнім для запобігання ризиків, доведених в судовому засіданні.
Так, при розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, є пенсіонером за віком, з 18.01.2019 до теперішнього часу перебуває на стаціонарному лікуванні.
Крім того, ОСОБА_6 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше.
Також, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Виходячи з наведеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також з урахуванням вказаного вище ризику, доведених слідчим та прокурором в суді; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, слідчий суддя вважає можливим застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, у вигляді домашнього арешту, оскільки прокурор, слідчий не довели недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання вказаного ризику.
При цьому, враховуючи дані про особу підозрюваного, викладені вище, слідчий суддя вважає можливим застосувати до підозрюваного домашній арешт цілодобово, в межах строку досудового розслідування, на строк 1 місяць 27 днів, до 18 березня 2019 включно, з покладанням обов'язків, передбачених в ч.5 ст. 194 КПК України.
При цьому, прийшовши до висновку про застосування домашнього арешту із забороною підозрюваному цілодобово залишати житло з вказаних вище підстав, слідчий суддя також зазначає про відсутність даних щодо графіку роботи підозрюваного. Даних щодо неможливості підозрюваного перебувати під цілодобовим домашнім арештом за станом здоров'я слідчому судді не надано.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити в задоволенні клопотання слідчого відділу розслідувань злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12019220000000100 від 18.01.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: заборонити підозрюваному цілодобово залишати вказане житло, без дозволу слідчого, прокурора, суду, в межах строку досудового розслідування на строк 1 (один) місяць 27 (двадцять сім) днів, до 18 березня 2019 року включно.
Покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із смт. Краснокутськ Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвалу направити для виконання до органів поліції за місцем проживання підозрюваного через слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 .
Встановити строк дії даної ухвали з 21 січня 2019 року по 18 березня 2019 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_6 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1