Постанова
Іменем України
16 січня 2019 року
м. Київ
справа № 423/1623/15-к
провадження № 51-1536км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Попаснянського районного суду Луганської області
від 12 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області
від 09 листопада 2017 року у справі про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Попаснянського районного суду Луганської області від 27 травня 2016 року щодо нього.
Зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Вищевказаною ухвалою місцевого суду відмовлено у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Попаснянського районного суду Луганської області від 27 травня 2016 року,
яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 368 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади або місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на строк 1 рік та конфіскацією частини майна.
Апеляційний суд залишив ухвалу місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненнями засуджений порушує питання про скасування вищезазначених судових рішень, в тому числі і вироку місцевого суду, та закриття кримінального провадження щодо нього на підставах, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК. Зазначає, що після розгляду кримінального провадження щодо нього судами всіх інстанцій, він ознайомився з матеріалами справи та виявив численні недоліки (відсутність документів, підміну доказів тощо), істотні порушення кримінального процесуального закону під час досудового розслідування, про які не було відомо судам на час розгляду кримінального провадження по суті. Про ці обставини він зазначив у заяві про перегляд
за нововиявленими обставинами судових рішень, однак суд першої інстанції безпідставно не визнав їх нововиявленими та необґрунтовано відмовив
у задоволенні вказаної заяви. Засуджений стверджує, що апеляційний суд
не усунув допущених місцевим судом недоліків та розглянув справу без його участі, чим позбавив можливості відстоювати свою позицію перед судом апеляційної інстанції.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити, а прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги ОСОБА_6 , просив судові рішення залишити без змін.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення
у межах касаційної скарги.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин,
за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Згідно з вимогами ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими, зокрема, є штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення,
яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду
при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
У той же час відповідно до пунктів 4, 5 ст. 462 КПК у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду
та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування
з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Таким чином, системне тлумачення положень ст. 459, пунктів 4, 5 ст. 462 та інших норм КПК указує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили,
за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної
і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: вони існували
на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд
за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду; вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Беручи вищевикладене до уваги, Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги ОСОБА_6 про порушення судами порядку перегляду вироку Попаснянського районного суду Луганської області від 27 травня 2016 року щодо нього є безпідставними, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, 30 березня 2017 року від засудженого
ОСОБА_6 до Попаснянського районного суду Луганської області надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами вищевказаного вироку, який він просив скасувати та закрити кримінальне провадження за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК.
У заяві ОСОБА_6 висловлював свою незгоду з судовими рішеннями щодо нього, зазначав про відсутність його вини у вчиненні злочину, посилався на провокацію хабара з боку працівників правоохоронних органів, вказував на допущені, на його думку, порушення кримінального процесуального закону під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, про які йому стало відомо після розгляду справи Вищим спеціалізованим судом України
з розгляду цивільних і кримінальних справ. Також заявник критично оцінив показання потерпілого, навів нову версію подій, зафіксованих на відеозаписі проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи,
та висловив припущення щодо можливості підробки потерпілим вказаного відеозапису шляхом видалення певної інформації та перезапису диску, внаслідок чого на ньому було записано епізод, який не має ніякого відношення до отримання хабара.
Перевіряючи зазначені доводи, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку
про те, що наведені ОСОБА_6 обставини не є нововиявленими в розумінні
ст. 459 КПК, вони були відомими на час постановлення оскаржуваного вироку,
а його вищезазначені доводи могли бути підставами для апеляційного
та, відповідно, касаційного оскарження судових рішень, постановлених щодо ОСОБА_6 під час розгляду кримінальної справи по суті.
Місцевий суд вірно відзначив, що в поданій заяві ОСОБА_6 наполягав, зокрема, на переоцінці доказів у кримінальному провадженні, які були предметом дослідження судами під час його розгляду по суті, а перегляд за нововиявленими обставинами можливий лише тоді, коли після ухвалення вироку виникли нові об'єктивні обставини, які не були відомі та не могли бути відомі суду та особі,
яка звертається із заявою, під час судового розгляду.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що потерпілий ОСОБА_7
міг зробити перезапис диску з відеозаписом, видаливши непотрібну для нього інформацію, апеляційний суд обґрунтовано визнав припущеннями засудженого,
які ґрунтуються на його особистій оцінці подій, зафіксованих на відеозаписі,
та не підтверджені об'єктивними доказами. Зазначений диск досліджувався
судом під час розгляду справи по суті і про існування цього доказу засудженому було відомо ще до початку судового розгляду. Посилання засудженого на те,
що диск використовувався суддею та прокурором у двох примірниках, а також
на відсутність в матеріалах кримінального провадження заяви від потерпілого
про вчинення злочину, апеляційний суд визнав непідтвердженими з огляду
на відсутність вироку суду, що набрав законної сили, або матеріалів розслідування за фактом штучного створення або підроблення доказів.
З такими висновками місцевого та апеляційного судів погоджується і колегія суддів суду касаційної інстанції та наголошує на тому, що процедура перегляду судового рішення у порядку глави 34 КПК за нововиявленими обставинами
за своєю правовою природою не є повторною перевіркою оспорюваного вироку місцевого суду у апеляційному та касаційному порядках, із урахуванням нових доводів та аргументів, які були сформульовані заявником після завершення процедур апеляційного та касаційного оскарження.
Таким чином, заява засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Попаснянського районного суду Луганської області
від 27 травня 2016 рокурозглянута із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а постановлені судами рішення є вмотивованими
та відповідають вимогам статей 370, 419, 467 КПК.
Стосовно доводів засудженого про те, що апеляційний суд розглянув справу
без його участі, чим позбавив можливості відстоювати свою позицію перед судом апеляційної інстанції, то вони є необґрунтованими з огляду на таке.
Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 401 КПК обвинувачений підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов'язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.
Однак у цьому провадженні питання про погіршення становища ОСОБА_6
не порушувалося, а суд апеляційної інстанції не встановив підстав для визнання обов'язкової участі засудженого в апеляційному розгляді.
Апеляційний суд своєчасно повідомив ОСОБА_6 про дату, час та місце розгляду його апеляційної скарги (а.п. 129-130), про що в матеріалах міститься розписка останнього (а.п. 132). Отже, за відсутності заяви ОСОБА_6
щодо бажання брати участь в апеляційному розгляді, підстав для його етапування
у судове засідання суду апеляційної інстанції не було. Крім того, в апеляційному суді інтереси засудженого представляла захисник ОСОБА_8 .
Врахувавши наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційну скаргу засудженого слід залишити без задоволення, а оскаржувані ним судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Ухвалу Попаснянського районного суду Луганської області від 12 вересня
2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 09 листопада
2017 року у справі про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Попаснянського районного суду Луганської області від 27 травня 2016 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню
не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3