Ухвала
Іменем України
21 січня 2019 року
м. Київ
справа № 761/33311/15-к
провадження № 51-487 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про самовідвід,
встановив:
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року визнано невинуватим ОСОБА_4 та виправдано у зв'язку із недоведеністю його вини у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2017 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вказану ухвалу суду апеляційної інстанції прокурором оскаржено у касаційному порядку.
Постановою колегії суддів Другої судової палати Кримінального касаційного суду Верховного Суду від 29 березня 2018 року у складі головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_5 , ОСОБА_2 ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2017 року скасовано у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2018 року вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.
17 січня 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга прокурора у якій останній ставить питання про перевірку зазначених судових рішень щодо ОСОБА_4 у касаційному порядку.
Автоматизованою системою документообігу Верховного Суду для розгляду касаційної скарги прокурора визначено колегію суддів у складі головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
У судовому засіданні суддями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлено самовідвід у зв'язку із тим, що за результатом розгляду касаційної скарги прокурора у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 , колегією суддів у складі головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , ухвалено постанову від 29 березня 2018 року про скасування ухвали Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2017 року.
Підставою заявленого самовідводу є той факт, що судді ОСОБА_1 та ОСОБА_2 висловили свою позицію з приводу тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, про які прокурор наголошує у своїй касаційній скарзі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Враховуючи викладене, оскільки підстави для задоволення самовідводу є слушними та знайшли своє підтвердження у матеріалах касаційного провадження, з метою неупередженого проведення касаційного розгляду, недопустимістю повторної участі суддів в кримінальному провадженні, забезпечення безсторонності розгляду кримінального провадження, колегія суддів вважає, що розгляд касаційної скарги прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_4 за участі суддів ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 може викликати сумнів у неупередженості суду, у зв'язку з чим заявлений самовідвід слід задовольнити.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 75, ч. 3 ст. 82 КПК України, суд
постановив:
Заявлений суддями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самовідвід задовольнити.
Провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_4 направити керівникові апарату Верховного Суду для виконання вимог ч. 3 ст. 82 КПК України з метою проведення повторного визначення автоматизованою системою документообігу суду колегії суддів у провадженні № 51 - 487 км 18.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3