Постанова
Іменем України
16 січня 2019 року
м. Київ
справа № 2-933/08
провадження № 61-12699св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Новотроїцька селищна рада Херсонської області,
особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Херсонської області у складі колегії суддів: Склярської І. В., Пузанової Л. В., Семиженка Г. В., від 18 липня 2017 року,
У червні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Новотроїцької селищної ради Херсонської області про визнання права власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що він побудував з власних будівельних матеріалів будівлю кафе «Каштан» площею 108,8 кв. м та літній майданчик біля кафе, а саме: залізобетонну огорожу - 56,8 кв. м та тротуарну плитку - 192,3 кв. м, що розташовані по АДРЕСА_1 Також із селищною радою укладений договір оренди земельної ділянки площею 347 кв. м для розміщення та обслуговування кафе та літнього майданчика строком на 49 років. Але право власності на майно належним чином він не оформив.
З урахуванням зазначеного ОСОБА_4 просив визнати за ним право власності на вказане майно.
Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 23 червня 2008 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано за ОСОБА_4 право приватної власності на будівлю кафе «Каштан» площею 108,8 кв. м та літній майданчик біля кафе, а саме: залізобетонну огорожу - 56,8 кв. м та тротуарну плитку - 192,3 кв. м, що розташовані по АДРЕСА_1.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням селищної ради від 23 травня 2000 року позивачу надано в оренду земельну ділянку для розміщення кафе «Каштан» та літнього майданчика, наступним рішенням від 06 грудня 2005 року дію договору оренди земельної ділянки було продовжено, позивач побудував кафе та літній майданчик з власних будівельних матеріалів, а отже у силу статті 331 та частини п'ятої статті 376 ЦК України він є власником новоствореної речі.
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2017 року апеляційну скаргу Новотроїцької селищної ради Херсонської області задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що будівля кафе, на яку позивач просив визнати право власності, є самочинним будівництвом, питання оформлення права власності ОСОБА_4 на самочинне будівництво не було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність давали б підстави вважати про наявність спору про право, позивач з вимогами про прийняття об'єкта нерухомості до експлуатації до органів влади не звертався, а отже, суд першої інстанції замінив орган, який зобов'язаний видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудову, приймати об'єкт в експлуатацію.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що в рішенні селищної ради від 10 липня 2007 року і в договорі оренди земельної ділянки від 01 серпня 2007 року визначено тимчасове кафе та літній майданчик, що виключає ознаку нерухомого майна.
У серпні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні його позову і безпідставно поновив відповідачу строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки представник відповідача був присутнім під час проголошення рішення суду від 23 червня 2008 року, однак відповідач подав апеляційну скаргу лише у липні 2017 року, тобто без поважних причин пропустив строк на апеляційне оскарження судового рішення. При цьому суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідач визнав позов.
У серпні 2017 року ОСОБА_5 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_5 мотивована тим, що вона є власником спірного нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 22 грудня 2011 року, який укладений між нею та позивачем. Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на вказане майно, суд апеляційної інстанції поставив під сумнів її право власності на зазначене майно, однак цей судовий розгляд відбувся за її відсутності.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Заперечення на касаційні скарги не надходили.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Так, перевіряючи доводи касаційної скарги ОСОБА_4 щодо безпідставного поновлення судом апеляційної інстанції відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить із такого.
Згідно з частиною першою статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Відповідно до частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
У справі, що переглядається, установлено, що 23 червня 2008 року Новотроїцьким районним судом Херсонської області ухвалено рішення у цій справі, під час проголошення якого був присутній представник Новотроїцької селищної ради Херсонської області - Козачок М. О., яка діяла на підставі довіреності від 21 квітня 2006 року (а. с. 26, 32).
У липні 2017 року Новотроїцька селищна рада Херсонської області подала апеляційну скаргу на вищевказане рішення та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Посилаючись на поважність причин пропуску строку, вказувала на те, що відповідач дізнався про існування оскаржуваного судового рішення 30 березня 2017 року.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 19 квітня 2017 року поновлено Новотроїцькій селищній раді Херсонської області строк апеляційного оскарження рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 23 червня 2008 року. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 26 квітня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Новотроїцької селищної ради Херсонської області.
Суд апеляційної інстанції поновив Новотроїцькій селищній раді Херсонської області строк на апеляційне оскарження з тих підстав, що відповідач не знав про існування оскаржуваного судового рішення до 30 березня 2017 року, однак таке твердження суди не ґрунтується на матеріалах справи.
Так, представник Новотроїцької селищної ради Херсонської області - Козачок М. О., повноваження якої підтверджуються довіреністю від 21 квітня 2006 року (а. с. 26), була присутня в судовому засіданні під час проголошення рішення суду першої інстанції (а. с. 32), подала заяву про визнання позову (а. с. 29), була ознайомлена з правами та обов'язками сторони (а. с. 27-28).
Суд апеляційної інстанції не врахував, що незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення, а тому апеляційний суд, установивши, що апеляційна скарга органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року, не мав процесуальної можливості для відкриття апеляційного провадження та помилково відкрив апеляційне провадження.
Констатовані судом процесуальні порушення можуть бути усунуті в спосіб скасування рішень апеляційного суду, постановлених на етапі поновлення строку на апеляційне оскарження й ухвалення рішення за наслідками апеляційного провадження, з направленням справи до того самого суду для вирішення питань, пов'язаних з прийняттям апеляційної скарги Новотроїцької селищної ради Херсонської області, та постановлення рішень відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства.
Щодо залишення в силі рішення суду першої інстанції, ухваленого на користь позивача, то ці вимоги касаційної скарги не можуть бути задоволені, позаяк ні рішення суду, ні фактичні обставини справи не вказують на потребу і можливість визнання його таким. Ухвалення такого рішення буде передчасним і суперечитиме висновку про необхідність повторного розгляду питань, пов'язаних із прийняттям апеляційної скарги відповідача, від вирішення яких, зокрема, й залежить набуття законної сили рішенням суду першої інстанції.
Крім того, вирішуючи спір про право власності на будівлю кафе та літній майданчик, суд апеляційної інстанції не врахував, що на час ухвалення ним рішення власником спірного майна була ОСОБА_5, яка не брала участі у справі.
Згідно з частиною другою статті 406 ЦПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.
Враховуючи, що відповідно до вимог статті 389 ЦПК України ухвали суду апеляційної інстанції про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження підлягають касаційному оскарженню разом із рішенням суду, скарги на такі ухвали розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на судові рішення.
Враховуючи те, що ухвалами Апеляційного суду Херсонської області від 19 квітня 2017 року та від 26 квітня 2017 року порушено вимоги статті 297 ЦПК України 2004 року при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження, рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2017 року переглянуте судове рішення, яке набрало законної сили, за скаргою, поданою з пропуском строку на апеляційне оскарження, зазначені судові рішення апеляційного суду не відповідають вимогам статті 213 ЦПК України 2004 року щодо законності й обґрунтованості, що в силу статті 411 ЦПК України є підставою для їх скасування зі стадії відкриття апеляційного провадження з передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 19 квітня 2017 року, ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 26 квітня 2017 року та рішення Апеляційного суду Херсонської області від 18 липня 2017 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: О. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю. В. Черняк