Рішення від 11.01.2019 по справі 621/1145/18

621/1145/18

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

11 січня 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Іванова О. В.

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

третя особа - Служба у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації

представник третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа - Служба у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації,

УСТАНОВИВ:

17.05.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав у відношенні до малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначила, що з 18.06.2004 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 На даний час шлюб між ними розірвано.

Від шлюбу з ОСОБА_2 вона має малолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вже понад 11 років вони з відповідачем проживають окремо і за цей час між ними виникали непорозуміння з приводу невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків, в тому числі і з приводу несплати аліментів, а тому в 2014 році вона зверталася до Зміївського РВ ГУМВС України з заявою з приводу протиправних дій відповідача.

На сьогоднішній день вона проживає за адресою: АДРЕСА_1, разом з малолітньою дочкою від першого шлюбу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, малолітньою дочкою від другого шлюбу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Її малолітня дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться фактично на її повному утриманні: вона здійснює догляд за нею, надає, за можливості, матеріальну допомогу, придбає для неї необхідні речі та інше, а батько не бере участі в вихованні та утриманні дочки понад 11 років, аліменти не сплачує.

В 2008 році вона зверталася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів з на утримання дочки. Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 23.04.2008 по справі №2-607/2008 стягнуто аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 300 грн. щомісячно.

При цьому, аліменти відповідач не сплачує та має значну заборгованість, яка розраховувалася державним виконавцем з 2013 року по 31.01.2018 виходячи саме з 300 грн. на місяць. Інших утриманців відповідач не має.

Дочка є ученицею 8-го класу Таранівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, де відвідує різного роду гуртки, приймає участь у шкільних заходах Та за весь період навчання ОСОБА_2 не брав участі у вихованні дитини, а саме: в батьківських зборах, не цікавився питанням навчання, не спілкувався з учителями.

Також, дочка часто страждає різного роду захворюваннями, оскільки має слабкий імунітет, що, безумовно, тягне за собою регулярні витрати на придбання медикаментів.

У вихованні та утриманні дочки мав би брати участь і відповідач, але своїх батьківських обов'язків він не виконує, в зв'язку з чим 16.02.2018 вона звернулася до Служби у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації в Харківській області. за результатами розгляду її звернення надано Висновок Зміївської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування "Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2", у якому зазначено, що після розірвання шлюбу батько дитини - ОСОБА_2 не бере участі у вихованні дитини, не піклується про її духовний стан, не приділяє уваги лікуванню дитини, не забезпечує матеріально.

Працівниками служби у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації з ОСОБА_2 була проведена профілактична бесіда про позбавлення батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В процесі спілкування відповідач не заперечував проти позбавлення його батьківських прав.

Вважала, що всі зазначені вище обставини свідчать про той факт, що відповідач ухилявся від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, оскільки понад 11 років не бере участі у вихованні та утриманні дитини, в зв'язку з чим просила позбавити його батьківських прав відносно дочки.

Ухвалою судді Зміївського районного суду від 04.06.2018 провадження у зазначеній справі відкрито та призначено підготовче засідання.

11.07.2018 підготовче засідання відкладено за клопотанням відповідача, який просив надати час для підготовки до участі у справі.

27.08.2018 представник третьої особи ОСОБА_3 подала заяву, в якій просила слухати справу без участі представника служби у справах дітей та ухвалити рішення враховуючи інтереси дитини.

27.08.2018 підготовче засідання у зв'язку з першим нез'явленням без повідомлення причин відповідача, який не подав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

08.10.2018 позивач ОСОБА_1 пожала заяву, в якій просила вирішити питання про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду за її відсутності.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 08.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

16.11.2018 судове засідання відкладено в зв'язку з першим нез'явленням на судовий розгляд відповідача.

19.12.2018 у зв'язку з участю судді у кримінальному провадженні, судовий розгляд справи відкладено.

11.01.2019 проведено заочний розгляд справи.

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 в цілому підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2, який повідомлявся рекомендованими листами, направленими йому судом (а. с. 49, 50, 61, 66, 67, 74, 79), а також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а. с. 72, 76), не повідомив про причини повторного нез'явлення в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.

Суд не має відомостей про причину повторного нез'явлення відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному ЦПК України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутністю, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, проти чого не заперечувала позивач.

Вислухавши позивача, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно свідоцтва про одруження Серія НОМЕР_7, свідоцтва про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_8, свідоцтва про народження Серія НОМЕР_6, свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 18.06.2004 по 07.11.2008, мають спільну дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 10-12, 15).

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 23.04.2008 у справі №2-607/2008 з відповідача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь позивача ОСОБА_7 на утримання дочки ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 300 грн. 00 коп., що підтверджено виконавчим листом (а. с. 22-24).

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 23.04.2008 у справі №621/337/18 збільшено розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Зміївського районного суду Харківської області від 23.04.2008, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 930 грн., але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з індексацією відповідно до закону (а. с. 31-39).

Згідно розрахунку заборгованості по аліментам, складеному старшим державним виконавцем Хмель О. І. №1636 від 05.02.2018, заборгованість нарахована з 2013 року відповідно до заяви стягувача від 29.12.2018 і станом на 31.01.2018 становило 18300 грн. 00 коп. (а. с. 25).

Листом Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області №79/4455 від 23.06.2014 ОСОБА_1 повідомлено, що її звернення зареєстроване встановленому порядку в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Зміївського РВ №1924 від 13.05.2014. В ході перевірки було встановлено, що в даному факті відсутні ознаки кримінального правопорушення, тому було прийнято рішення про припинення перевірки (а. с. 14).

Згідно свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3, свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_4 позивач ОСОБА_1 з 08.04.2014 перебуває в реєстрованому шлюбі з ОСОБА_8, мають спільну дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 15, 16).

Даними довідки Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області №220 від 12.02.2018 підтверджено, що ОСОБА_1 фактично проживає, але не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, має склад сім'ї: дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (фактично проживає, але не зареєстрована), дочку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, чоловіка - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, свекра - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, свекруху - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 19).

Під час обстеження умов проживання у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, 13.02.2018 депутатом Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області Комір Л. Г., в присутності свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 було складено акт №44. В ході обстеження було виявлено, що за вказаною адресою не зареєстрована, але дійсно фактично проживає ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В ході обстеження було виявлено, що домоволодіння в задовільному стані, всі необхідні умови для проживання та виховання дитини створені, дитина знаходиться на утриманні матері. Зі слів сусідів батько ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 в участі вихованні дитини не приймає (а. с. 20).

З акта обстеження умов проживання №43, складеного 13.02.2018 депутатом Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області Комір Л. Г., та трудової книжки Серія НОМЕР_5 вбачається, що позивач ОСОБА_1 не працює з 11.10.2007 року по теперішній час, здійснює догляд за малолітньою дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 17-18, 21).

Даними довідки Таранівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Зміївської районної ради Харківської області №14 від 14.02.2018 підтверджено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається в 8-Б класі, за період навчання батько ОСОБА_2 не брав участі у вихованні дитини, а саме: в батьківських зборах, не цікавився питанням навчання, не спілкувався з учителями, мати дитини постійно займається вихованням дочки, забезпечує дівчинку необхідними речами та шкільним одягом (а. с. 26).

Доводи позову щодо стану здоров'я дитини підтверджуються випискою від 12.02.2018 з історії розвитку дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 27).

16.02.2018 позивач ОСОБА_1 звернулася до Служби у справах дітей з письмовою заявою, в якій просила винести на засідання комісії з питань захисту прав дитини Зміївської районної державної адміністрації питання щодо надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав її колишнього чоловіка ОСОБА_2, стосовно її неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 28).

Зміївською районною державною адміністрацією, як органом опіки та піклування, надано висновок №01-32/1037 від 20.04.2018, в якому викладено обставини невиконання батьківських обов'язків ОСОБА_2 у відношенні до малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити його батьківських прав (а. с. 29-30).

У пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, лікування дитини, не спілкуються з дитиною, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

У відповідністю зі ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, духовного та соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" Органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.

Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо: встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей; забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини; надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина; подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Соціальний захист та захист прав дітей у межах своєї компетенції здійснюють районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Органи опіки та піклування мають право перевіряти умови влаштування, утримання, виховання, навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можуть переводити дітей, життю та здоров'ю (у тому числі психічному) яких загрожує небезпека, до інших форм влаштування дітей.

Присутність представника органів опіки та піклування на судових засіданнях є обов'язковою в разі, якщо розглядається справа стосовно дитини або з питань, що зачіпають права дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

У відповідністю зі ст. 165 СК України право звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов'язані поважати дитину.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 155 СК України, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У відповідності з ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Зазначеними вище, дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дочки, і це, відповідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути судовий збір на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, батьківських прав у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири) грн 80 к. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач та треті особи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.

Третя особа - Служба у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації, місце знаходження: 63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Гагаріна, буд. 2, код ЄДРПОУ: 26420455.

Повне рішення складено 21.01.2019.

Головуючий: В. В. Овдієнко

Попередній документ
79300477
Наступний документ
79300479
Інформація про рішення:
№ рішення: 79300478
№ справи: 621/1145/18
Дата рішення: 11.01.2019
Дата публікації: 23.01.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Зміївський районний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про позбавлення батьківських прав