18 cічня 2019
м.Харків
Справа № 639/5774/18
провадження 2/639/431/19
Жовтневий районний суд м.Харкова
у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.
за участю секретаря-Тущенко Т.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадженя в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1про стягнення заборгованності за кредитним договором , -
Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк ( АТ КБ) «ПриватБанк» ( далі Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 21.01.2014 року, у зв'язку з невиконанням з його сторони умов кредитного договору. Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку . Відповідно до умов укладеного договору, договір складається із заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг та «Тарифів Банку».У результаті неналежного виконання умов кредитного договору з боку відповідача, станом на 02.10.2018 року існує заборгованість в загальній сумі 26 197,91 грн., що складається із нарахованих відсотків за користування кредитом-11 219,49 грн., нарахованої пені-13 370, 79 грн., штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг; штраф 500 грн. (фіксована частина), 1223,71 грн.- штраф (процентна складова). Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по справі в розмірі 1762 грн.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов пбо заперечень проти позову не надав.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
21.01.2014 року ОСОБА_1 заповнив та підписав анкету- заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк». З тексту заяви вбачається, що відповідач виявив бажання отримати платіжну кредитну картку, без зазначеня виду та бажаного кредитного ліміту. Своїм підписом відповідач погодився з тим, що дана заява, разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» становлять між позичальником та банком договір про надання банківських послуг.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.
За нормами частини першої статті 1050 ЦК України , якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України (договір приєднання), згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як зазначено у позові, за умовами договору ОСОБА_1 отримава кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 6000 грн. на платіжну картку.
На підставі п. 2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг» клієнт зобовязаний погашати заборгованість по кредиту, відсотків за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, кліент зобов'язаний сплатити банку штраф , розмір якого встановлено тарифами договору.
За п.п. 2.1.1.12.6.1 «Умов та правил надання банківських послуг» у разі виникнення прострочених зобовязань за борговими зобовязаннями на суму від 100 грн., клієнт сплачує Банку пеню, відповідно до встановлених тарифів . Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.
Позивачем до анкети-заяви ОСОБА_1 від 21.01.2014 року надано витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», в якому зазначено пільговий період, базова % ставка в місяць, обов'язковий щомісячний платіж, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів. При цьому, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт не містить підпису позичальника, відомостей про те, яка конкретно з можливих чотирьох різних за умовами карток «Універсальна» перебувала у користуванні відповідача, що не дозволяє перевірити виписки з банку та його розрахунки.
Суд зазначає, що на звороті витягу з тарифів мається виноска - роз'яснення, що з 01.09.2014 року змінено процентну ставку, з 01.04.2015 року змінено тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Універсальна Голд». Враховуючи, що договір укладався ОСОБА_1 21.01.2014 року, долучений до анкети витяг з тарифів свідчить про те, що відповідачу для ознайомлення було надано зовсім інший витяг з тарифів, а тому неможливо дійти до висновку про суттєві умови укладення договору щодо процентної ставки за користування кредитом, щомісячного платежу, розміру штрафних санкцій, виду кредитної картки, яка надана відповідачу та строк її дії.
У розрахунку, наданого Банком станом на 01.04.2015 року, а також розрахунку за договором, укладеним з ОСОБА_1 станом з 01.08.2015 року по 02.10.2018 року не вбачається також за якою саме карткою надано кредит.
За відсутності безспірних доказів, що між сторонами було належним чином укладено договір про надання банківських послуг, зазначені Правила та Умови надання банківських послуг, Тарифи не можуть вважатися частиною укладеного між сторонами договору, що відповідає правові й позиції, яка висловлена Верховним Судом України у справі № 6-2320цс16.
З графи розрахунку « витрати клієнтом кредитних коштів» випливає, що відповідач у березні 2016 року скористався кредитними коштами у загальній сумі 6000 грн. та щомісячно до жовтня 2017 року сплачував кошти на погашення заборгованості.
У розрахунку заборгованості за договором до 01. 04.2015 року малися всі необхідні дані про залишок поточної заборгованості за наданим кредитом , процентам, залишок простроченої заборгованості за тілом кредиту, процентам, нарахованих та сплачених окремо заборгованості, процентів, суми комісії та пені. Процентна ставка до 28.06.2014 року за користування кредитом становила 30%, з 01.09.2014 року підвищена до 34,8%, з 01.04.2015 року до 43,2%.
В подальшому позивач розробив новий розрахунок заборгованостіц за договором, починаючи з 01 серпня 2015 року, в якому обов'язкові показники окремо по кожній складовій заборгованості відсутні ( заборгованість за тілом кредиту, процентам, тощо), у графу «включення в заборгованість нарахованих відсотків, штрафів, пені» віднесена вся заборгованість, отже проценти нараховуються не тільки на заборгованість, а і на проценти, пеню, штрафи, що є неприпустимим, сума коштів , внесених на погашення заборгованості, не розподілена на проценти та заборгованість, а тому остання не зменшується, а постійно збільшується і досягла, з урахуванням внесення до жовтня 2017 року суми внеску до 24 358 грн.88 коп. При цьому, реальна інформація про суму заборгованості за тілом кредиту відсутня, що унеможливлює перевірити правильність нарахування відсотків та свідчить про її погашення . Розрахунок, зазначеній в таблиці, не відповідає підсумкової сумі по нарахованим відсоткам, пені, « судовим штрафам» і не містить прізвища особи, яка склала такий розрахунок.
Виписку з рахунку відповідача АТ КБ «ПриватБанк» суду не надав.
Згідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Нормами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач , всупереч свого процесуального обов'язку, передбаченого ст.ст. 12, 81 ЦПК України, не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що у відповідача мається заборгованість за кредитом, ОСОБА_1 повідомлено про підвищення процентної ставки з 30% до 43,2%. Крім того, у справі відсутні належні і допустимі письмові докази про те, що відповідач уклав договір кредиту з умовами про можливість банку в односторонньому порядку збільшити процентну ставку до 43,2 %.
В анкеті-заяві про приєднання до умов договору кредиту не вказані тарифи обслуговування конкретно обраної відповідачем карти «Універсальна», а відповідно відсоткових ставок за користування грошовими коштами, пільгового періоду, розміру пені, тому суд вважає, що Банк не довів характеристику запропонованих умов договору кредиту, які були визнані відповідачем та ним підписані.
За відсутності безспірних доказів того, що між сторонами було належним чином укладено договір про надання банківських послуг, зазначені Правила та Умови надання банківських послуг, Тарифи не можуть вважатися частиною укладеного між сторонами договору, що відповідає правові й позиції, яка висловлена Верховним Судом України у справі № 6-2320цс16.
Суд зазначає також, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не відповідають вимогам, які висуваються до бухгалтерських документів, суперечить п. 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 566 від 30.12.1998 року щодо належних відомостей і даних про дату, місце і час складання первинного документа; про посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення банківських операцій та правильність її оформлення; посади, прізвища та підписи осіб, які складали виписку.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» не можуть вважатися обгрунтованими і тому правових підстав для їх задоволення суд не находить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 264, 265, 274 ЦПК України, суд,-
У позові Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1про стягнення заборгованності за кредитним договором б/н від 21.01.2014 року - відмовити за необгрунтованістю заявлених позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Сторони: Позивач ПАТ «ПриватБанк» ( код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, 01001 м. Київ, вул. Грушевського,1-д).
Відповідач- ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1, прож.АДРЕСА_1).
Повний текст судового рішення складено 18.01.2019.
СУДДЯ -