проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"14" січня 2019 р. Справа № 905/978/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Пуль О.А. , суддя Фоміна В.О.
за участю секретаря судового засідання Кладька А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" (вх.№950 Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2018 (рішення ухвалено суддею Матюхіним В.І. у приміщенні господарського суду Донецької області, повний текст рішення складено 03.10.2018) у справі №905/978/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ", м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ КИЇВБУД", м.Маріуполь,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРТІН", м.Київ.
про розірвання договору та стягнення 184262,93грн.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про: розірвання укладеного 09.06.2015 між ТОВ "МАРТІН" (замовник), ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" (генпідрядник) та ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД" (підрядник) договору підряду №09/06-ПР/15-ПП; стягнення з відповідача 184262,93 грн. грошових коштів, що були сплачені у вигляді авансу.
Рішенням господарського суду Донецької області від 24.09.2018 у позові відмовлено повністю.
Суд першої інстанції зазначив, що позивачем, зі свого боку, повністю дотримано умови договору в частині повідомлення ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД", як підрядника та ТОВ “МАРТІН”, як замовника, щодо розірвання договору підряду №09/06-ПР/15-ПП від 09.06.2015, у зв'язку з чим суд вважає договір №09/06-ПР/15-ПП розірваним з середини січня 2018 року, тому його розірвання не потребує судового закріплення. Щодо вимог позивача про стягнення грошових коштів у сумі 184262,93 грн., які були сплачені у вигляді авансу, господарський суд зазначив, що додані позивачем у якості доказу перерахування авансу копії платіжних доручень належним чином не засвідчені (не містять "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії), тому суд не вважає їх належними доказами; до пояснень відповідачем доданий оригінал листа директора Азовського відділення АТ Правекс ОСОБА_1, яким банк повідомляв про відсутність надходжень грошових коштів за період з 01.06.2015 по 30.09.2015 на рахунок відповідача; відсутність надходження коштів також підтверджується випискою по рахунку відповідача №26006700310160, з якої вбачається, що за період з 16.06.2015 по 25.09.2015 грошові кошти на означений рахунок від ТОВ “Спецбуд-Моноліт” не надходили. За таких обставин та за наявності заперечень ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД" щодо отримання у період з 01.06.2015 по 30.09.2015 від ТОВ “Спецбуд-Моноліт” будь-яких грошових коштів, господарський суд вважає факт перерахування позивачем відповідачу авансу у розмірі 660000,00грн. не доведеним, і, як наслідок, позовні вимоги в цій частині необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають. Посилання позивача на факт часткового виконання робіт за договором, так само як і на податкові документи та довідки ПАТ “Банк “ОСОБА_1 Інвестиції” і AT “ОТП ОСОБА_1” про перерахування грошових коштів, судом до уваги не прийняті, оскільки факт виконання робіт і складення податкових документів відповідачем не є беззаперечними доказами надходження авансу на його поточний рахунок.
Позивач із рішенням не погодився, у межах встановленого законом строку подав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Заявник скарги також просить суд поновити строк подання доказів, а саме - відповіді від АТ "Правекс Банк" на запит щодо надходження коштів, направлений від АТ "ОТП ОСОБА_1" (на момент подання скарги відповідь не надійшла).
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції розпочав розгляд справи по суті без письмового погодження з ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ"; позивачем було надано до суду позовну заяву з додатками прошитою та скріпленою посвідчувальним написом, однак даний напис був знищений (відірваний); у судовому засіданні 30.08.2018 позивач надав суду для огляду оригінали всіх доказів, копії яких додано до позовної заяви; відповідні докази в належним чином засвідчених копіях надано суду третьою особою - ТОВ "МАРТІН" - та долучено до матеріалів справи; судом не враховано докази (довідки банків), що свідчать про перерахування відповідачеві спірної суми коштів; з метою остаточного встановлення (підтвердження або спростування) отримання відповідачем грошових коштів від позивача, останнім було здійснено запит до АТ "Правекс Банк", однак станом на момент надіслання апеляційної скарги відповіді позивачем не отримано. В частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору апелянтом заперечень проти висновків суду не наведено.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду було відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, призначено її розгляд на 10.12.2018.
20.11.2018 відповідач надав відзив, у якому із посиланням на лист ПАТ КБ "Правекс-Банк" від 10.08.2018 стверджує, що за період з 01.06.2015 по 30.09.2015 на рахунок №26006700310160 кошти не надходили, отже, у ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД" відсутні зобов'язання з повернення коштів, які не були фактично отримані відповідачем, а також, посилаючись на ч.4 ст.853 ЦК України зазначає, що нормами права передбачено можливість призначення експертизи за вказаних обставин. У відзиві відповідач також зазначає, що позивач не надав господарському суду доказів, в якій частині договір підряду був виконаний з урахуванням наданих відповідачем актів приймання-передачі виконаних робіт, та не врахував, що сума оплати не може бути повернута позивачу, оскільки не є збитками у розумінні ст.224 ГК України та ст.22 ЦК України. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 14.01.2019.
14.01.2019 апелянт надав письмові пояснення, в яких зазначає, що ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" через адвоката ОСОБА_2 звернулося з адвокатським запитом від 12.12.2018 до АТ "Правекс Банк" для надання підтвердження факту надходження/ненадходження від ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" на розрахунковий рахунок ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД", однак листом від 26.12.2018 АТ "Правекс Банк" відмовило в наданні запитуваної інформації з посиланням на те, що вона містить банківську таємницю. Також позивачем надано пояснення щодо порядку нарахування вартості генпідрядних послуг, яка за жовтень 2016 року становить 7093,39 грн. і щодо технічної неможливості отримати з програмного забезпечення "М.Е. Dос" квитанцій по податкових накладних №1 від 12.06.2015, №4 від 22.06.2015, №16 від 23.07.2015 у зв'язку з частими збоями в роботі даної програми в зазначений період.
Присутній в судовому засіданні 14.01.2019 представник позивача підтримав викладену ним письмово правову позицію.
В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.
Відповідач, належним чином завчасно повідомлений про час та місце судового засідання, не направив свого представника в судове засідання та не повідомив суд про причини його неявки.
За таких обставин колегія суддів, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача в судовому засіданні, враховуючи, що явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України в межах доводів апеляційної скарги щодо скасування оскаржуваного рішення в частині відмови у стягненні коштів, оскільки в частині відмови у визнанні договору підряду припиненим рішення апелянтом не оскаржується.
Присутній у судовому засіданні представник позивача погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.
У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.
09.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мартін" (замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ КИЇВБУД", (підрядник) був укладений договір на виконання будівельно-монтажних робіт №09/06-ПР/15-ПП (т.1, а.с.27).
Пунктом 1.1. договору визначено, що замовник доручає:
1.1.1. генпідряднику: виконати зобов'язання, що покладені на нього згідно з даним договором, а саме: забезпечити підрядника усім необхідним для належного виконання робіт за даним договором, координувати (контролювати) діяльність підрядника, приймати та оплачувати належним чином фактично виконані підрядником роботи тощо;
1.1.2. підряднику: виконати за рахунок його власних та/або залучених сил, засобів, ресурсів (будівельних матеріалів, обладнання, виробів, конструкцій, інструментів та устаткування тощо) та будівельної машинної техніки, у відповідності до умов даного договору, проектної документації та законодавства комплекс будівельно-монтажних робіт з улаштування монолітних залізобетонних фундаментів, колон, плит перекриття та виконання земляних робіт, в обсязі, за цінами та характеристиками, визначеними додатками №№2, 3 - «Договірні ціни №1-2» (надалі - «Роботи») при реконструкції з розширенням існуючого комплексу будівель та споруд під багатофункціональний торговельно-розважальний комплекс на проспекті Правди, 47 у Подільському районі м. Києва (надалі «Об'єкт») та передати його Генпідряднику згідно з умовами даного договору».
Відповідно до п. 3.1. договору підрядник приступає до виконання робіт за даним договором за умови:
- передачі генпідрядником проектної документації та дозвільної документації, зокрема дозволу на виконання будівельних робіт, згідно умов договору;
- передачі генпідрядником фронту робіт по акту прийому передачі;
- перерахування генпідрядником авансового платежу згідно п. 4.4.1. даного договору,
та зобов'язується завершити їх повне виконання протягом 60 календарних днів згідно з додатком №1 до даного договору «Графік виконання робіт», де детально визначено строки, технологічну послідовність та етапи виконання робіт. Додаток №1 повинен бути оформлений сторонами протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору.
В розділі 4 договору погоджено порядок здійснення оплати авансів та вартості робіт, що зазначені в п. 1.1. договору, а саме:
- протягом 10 банківських днів з моменту підписання даного договору генпідрядник сплачує підряднику аванс у розмірі 40000,00 грн. з ПДВ та 100% ціни ресурсів, необхідних для виконання 1-го етапу робіт, визначеного додатком №1 - «Графік виконання робіт». Сума авансу визначається та сплачується на підставі письмового листа-заявки, поданого підрядником та узгодженого сторонами згідно умов п. 2.5.19. даного договору (п. 4.4.1. договору).
Сторони у договорі погодили, що плата за виконання функцій генпідрядника, сплачується ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД" шляхом її вирахування (недоплати) із суми, належної до сплати ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД" за кожним актом №КБ-2в та довідкою №КБ-3. Розмір плати за виконання ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" функцій генпідрядника, що передбачена даним договором, визначається у актах виконаних генпідрядних послуг, що складаються ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" та підписуються Сторонами одночасно з актами №КБ-2в та довідками №КБ-3 (п. 4.6. договору).
Загальний розмір оплати за виконання ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" функцій генпідрядника за договором становить 9937,83 грн.
Як зазначено в п.5.1 договору, щомісячне приймання генпідрядником виконаних робіт здійснюється відповідно до діючих норм і правил із складанням акту приймання прихованих робіт (при необхідності) та актів №КБ-2в та довідок №КБ-3, актів приймання-передачі матеріальних ресурсів в монтаж та актів про використані матеріальні ресурси, у порядку, визначеному п.2.5.18 даного договору.
У травні 2018 року ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" звернулося до господарського суду з позовом про: розірвання укладеного 09.06.2015 між ТОВ "МАРТІН" (замовник), ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" (генпідрядник) та ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД" (підрядник) договору підряду №09/06-ПР/15-ПП; стягнення з відповідача 184262,93 грн. грошових коштів, що були сплачені у вигляді авансу.
В ході розгляду справи місцевим господарським судом було встановлено, що з середини січня 2018 року вищевказаний договір є розірваним, у зв'язку з чим відмовлено в задоволенні позовної вимоги про його розірвання; в даній частині рішення апелянтом не оскаржується.
Суму позовних вимог в частині стягнення грошових коштів було розраховано ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" з посиланням на те, що на виконання умов договору ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" у період з 12.06.2015 по 03.09.2015 було сплачено ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД" аванс у загальному розмірі 660000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень (т.1, а.с.76 - 80), відповідно до яких ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" перераховувало кошти зі своїх рахунків у ПАТ "ОСОБА_1 ІНВЕСТИЦІЇ" та АТ "ОТП ОСОБА_1" на рахунок ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД" №26006700310160, відкритий у ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК".
Із розміру вказаного авансу, до якого додано вартість оплати за виконання ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" функцій генпідрядника за договором (9937,83 грн.), тобто із суми 669937,83 грн., позивачем вирахувано наступні суми:
80832,02 грн. - вартість частково виконаних підрядником робіт, що оформлені відповідними актами приймання виконаних робіт за жовтень 2015 року (т.1, а.с. 82 - 93);
301885,51 грн. - вартість частково виконаних підрядником робіт, що оформлені відповідними актами приймання виконаних робіт за жовтень 2016 року (т.1, а.с.105 - 122);
102957,37 грн. - вартість будматеріалів, придбаних генпідрядником у підрядника 12.11.2015 згідно з видатковою накладною №18 від 12.11.2015 (т.1, а.с.97);
Отже, позивач наполягав на стягненні залишку передоплати, а саме, 184262,93 грн.
Місцевий господарський суд у позові повністю відмовив - з наведених вище підстав.
Як вбачається з апеляційної скарги та пояснень представника апелянта в судових засіданнях, ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" не погоджується з рішенням суду лише в частині відмови у стягненні з відповідача 184262,93 грн. грошових коштів; щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору апелянтом заперечень проти висновків суду не наведено.
Отже, предметом апеляційного перегляду є рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2018 у справі №905/978/18 в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача 184262,93 грн.
Надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду у відповідності до вищенаведених приписів ст.269 ГПК України, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з наведеного в оскаржуваному рішенні мотивування, судом першої інстанції, із посиланням на ч.2 ст.91 ГПК України, не прийнято в якості належних доказів копії платіжних доручень, надані позивачем на підтвердження перерахування відповідачеві авансу на загальну суму 660000,00 грн. (т.1, а.с.76 - 80), оскільки вказані платіжні доручення жодним чином не засвідчено.
Колегія суддів зазначає, що вказаний висновок відповідає матеріалам справи, оскільки платіжні доручення дійсно надані позивачем до господарського суду у незасвідчених копіях. Разом з тим, дану обставину суд першої інстанції мав встановити ще на стадії перевірки оформлення позовної заяви.
Згідно з вимогами ч.2 ст.164 ГПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). За приписами ч.2 ст.91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Тобто подання незасвідчених копій письмових доказів не може бути визнано належним дотриманням вищенаведених вимог ст.164 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, судом не було вчинено відповідної процесуальної дії, а також не було витребувано у позивача оригінали відповідних документів для огляду.
Окрім того, в ході розгляду справи судом першої інстанції третя особа, ТОВ "Мартін", надала письмові пояснення (т.2, а.с.132), до яких додано копії тих же платіжних доручень на загальну суму 660000,00 грн., на які посилалося ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" в обґрунтування позовних вимог, при цьому відповідні копії (т.2, а.с.140 - 144) засвідчено повноважним представником ТОВ "Мартін" з дотриманням вимог ч.2 ст.91 ГПК України та п.5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом N55 від 07.04.2003 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Однак місцевий господарський суд не надав зазначеним доказам жодної оцінки та всупереч вимогам п.2 ч.4 ст.238 ГПК України не навів в оскаржуваному рішенні мотивів їх відхилення.
Колегія суддів зазначає, що третьою особою, ТОВ "Мартін", було надано належним чином засвідчені копії і інших документів, що мають значення для розгляду даної справи, зокрема - договору підряду №09/06-ПР/15-ПП від 09.06.2015 (т.2, а.с.25).
Також суд першої інстанції послався на докази, надані відповідачем - лист директора Азовського відділення АТ Правекс ОСОБА_1 №231/522 від 10.08.2018, адресований ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД" (т.1, а.с.208), яким банк повідомляв про відсутність надходжень грошових коштів за період з 01.06.2015 по 30.09.2015 на рахунок №26006700310160 (рахунок відповідача) та виписку по рахунку відповідача №26006700310160 (т.1, а.с.192, 193), відповідно до якої за період з 16.06.2015 по 25.09.2015 грошові кошти на означений рахунок від ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" не надходили.
Щодо доказів, наданих третьою особою - листів ПАТ "ОСОБА_1 ІНВЕСТИЦІЇ" та АТ "ОТП ОСОБА_1", якими підтверджується факт перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД" №26006700310160 (т.2, а.с.119, 120) - місцевий господарський суд зазначив, що вони спростовуються вищевказаним листом та випискою по рахунку, наданими відповідачем. При цьому в оскаржуваному рішенні не наведено мотивів, з яких перевагу надано доказам, на які посилався відповідач, перед доказами, наданими позивачем, а містяться лише припущення про те, що або кошти були перераховані на інший рахунок, або у інший період і за іншими платіжними документами, або переказ коштів не був завершений з невстановлених причин і т.п. Однак на підтвердження відповідних припущень судом в оскаржуваному рішенні не наведено жодних аргументів.
Відповідно до ч.3 ст.86 ГПК України, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з листів, наданих банками платника та отримувача коштів, вони дійсно містять суперечливі дані: за твердженням ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК" (банку отримувача), кошти на рахунок відповідача в даному банку не надходили, тоді як згідно з відомостями, отриманими від двох банків платника - ПАТ "ОСОБА_1 ІНВЕСТИЦІЇ" та АТ "ОТП ОСОБА_1" - відповідні суми було перераховано на рахунок ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД".
Надаючи оцінку наявним у матеріалах справи доказам в їх сукупності, суд апеляційної інстанції зазначає, що листи ПАТ "ОСОБА_1 ІНВЕСТИЦІЇ" та АТ "ОТП ОСОБА_1" містять конкретну і повну інформацію зі спірного питання - дати платежів, суми коштів, що були перераховані на рахунок відповідача №26006700310160. Відповідна інформація збігається з тією, що зазначена в наявних у матеріалах справи платіжних дорученнях, на які посилалося ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" в обґрунтування позовних вимог.
Натомість, лист директора Азовського відділення АТ Правекс ОСОБА_1 №231/522 від 10.08.2018, який місцевий господарський суд взяв до уваги в якості беззаперечного доказу, містить посилання на запит ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД" №06-08/18 від 06.08.2018, однак сам запит у матеріалах справи відсутній, у листі №231/522 від 10.08.2018 також не наведено його змісту. Виписка по рахунку відповідача №26006700310160, надана АТ Правекс ОСОБА_1 (т.1, а.с.192, 193), містить інформацію виключно у графі "дебет", тобто стосовно платежів, здійснених ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД" із вказаного рахунку (здебільшого це бюджетні платежі - податки, збори, ЄСВ тощо). За таких обставин, враховуючи відсутність відомостей про те, яку саме інформацію запитував у банку відповідач, не виключено можливість зазначення у виписці не повної, а вибіркової інформації про рух коштів по рахунку відповідача за спірний період.
Окрім того, з метою з'ясування обставин стосовно сплати або несплати позивачем відповідачеві авансу на загальну суму 660000,00 грн. підлягають дослідженню інші наявні у справі докази, зокрема, складені відповідачем податкові накладні, належним чином засвідчені копії яких було надано суду першої інстанції третьою особою, ТОВ "Мартін", разом із доказами їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. 2, а.с. 156 - 167). Відповідач в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції не заперечував факту складення ним відповідних податкових накладних.
Відповідно до ст. 201.7. Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Як вбачається із вказаних податкових накладних, що складалися продавцем, ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД", у період з 12.06.2015 по 03.09.2015, протягом якого, за твердженням позивача, ним здійснювалася передоплата згідно з договором за спірними платіжними дорученнями, ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД" зазначало у податкових накладних суми та дати платежів, що відповідають сумам та датам, вказаним у платіжних дорученнях ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ", при цьому загальна сума платежів, відображених у податкових накладних становить 660000,00 грн. - що співпадає із сумою авансу, про перерахування якої відповідачеві стверджує позивач.
Відповідно до ст. 187.1. Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Вказана норма кореспондується зі змістом ст. 198.2 цього ж кодексу, якою встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Отже, оскільки відповідно до обставин справи першою подією було саме перерахування коштів у вигляді авансу, колегія суддів дійшла висновку, що шляхом видачі та реєстрації відповідних податкових накладних із зазначенням у графі "Форма проведених розрахунків" - "оплата з поточного рахунку" відповідач визнав факт отримання ним оплати від позивача (авансу) на загальну суму 660000,00 грн. Але місцевий господарський суд не надав відповідним обставинам належної оцінки, зазначивши, що ним не приймаються до уваги посилання позивача на податкові документи, при цьому мотивування даного висновку в рішенні не наведено.
Відповідно до ч.2 ст.86 ГПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Однак місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні визнав належними лише докази, надані відповідачем, та всупереч вимогам п.2 ч.4 ст.238 ГПК України не навів в оскаржуваному рішенні мотивів відхилення доказів, наданих іншим учасником справи - ТОВ "Мартін" (зокрема, належним чином засвідчених копій платіжних доручень та податкових накладних, що додатково підтверджують обставини, на які посилається позивач).
Як було встановлено вище на підставі наявних у справі доказів, після розірвання договору у січні 2018 року, на момент звернення ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" з позовом у даній справі відповідачем не було повернуто позивачеві залишок суми передоплати в розмірі 184262,93 грн., а також не виконано робіт на вказану суму. В ході провадження в суді першої та апеляційної інстанції, відповідач не спростовував дану обставину. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД" посилається на те, що позивач не надав суду доказів стосовно того, в якій саме частині договір підряду був виконаний з урахуванням наданих відповідачем актів приймання-передачі виконаних робіт. Однак в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції відповідач не надав жодних доказів (актів приймання-передачі виконаних робіт або інших документів), з яких би вбачалося, що зі сторони ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД" роботи виконано на більшу суму, ніж зазначає позивач. Відповідач не навів жодного контррозрахунку суми позову, оскільки наполягав на тому, що кошти від позивача ним взагалі не було отримано.
Однак в ході апеляційного провадження судом було з'ясовано, що відповідачем отримано від позивача суму 660000,00 грн. та не повернуто її залишок у розмірі 184262,93 грн. після розірвання договору,
Відповідно до п.2.4.5 договору у випадку, якщо підрядник не приступив до виконання робіт в термін 10 календарних днів з моменту отримання авансового платежу згідно з умовами договору від генпідрядника, або неодноразово порушував строки початку етапів робіт та відповідно загальний строк виконання робіт, що визначені «Графіком виконання робіт» більше ніж на 10 календарних днів, або якщо підрядник при виконанні робіт не дотримується вимог проектної документації, законодавства, істотно відступивши від умов договору, що погіршило результати робіт, або допустив інші недоліки в роботах, чи якість ресурсів підрядника та безпосередньо робіт є незадовільною, генпідрядник має право, зокрема, відмовитись від договору з відповідним повідомленням про даний факт замовника та вимагати від підрядника повернення грошових коштів, що були перераховані генпідрядником авансом на виконання робіт підряднику згідно договору, відшкодування збитків та повернення будівельного майданчика (фронту робіт) і всієї переданої документації.
Як зазначено в п.2.5.21 договору, у випадку настання обставин, що передбачені п.2.4.5 договору, підрядник зобов'язаний відшкодувати генпідряднику збитки, що понесені генпідрядником, та повернути невідпрацьовані аванси, будівельний майданчик (залишити місце виконання робіт/фронт робіт), а також повернути всю документацію, яка надавалася раніше у відповідності до умов договору.
За змістом вказаних норм договору, на які послався суд першої інстанції, встановивши правомірність дій позивача щодо розірвання договору, генпідрядник при відмові від договору має право вимагати, зокрема, як відшкодування збитків, так і повернення грошових коштів, що за своєю правовою природою є авансом, перерахованим підряднику для виконання робіт - отже, відшкодування збитків і повернення авансу є окремими видами правових наслідків розірвання договору з причин відмови генпідрядника від даного договору.
За таких обставин, враховуючи також приписи п.1 ч.2 ст.11, ст.610, 612, 625 ЦК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем щодо повернення залишку сплаченого авансу, яке не було повністю виконано на момент звернення ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" з позовом у даній справі. Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 184262,93 грн. (згідно із наданим позивачем розрахунком, який не спростовано відповідачем) є обґрунтованими, підтверджуються сукупністю наявних у справі доказів та підлягають задоволенню.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначав, що заявлена позивачем сума не підлягає стягненню, оскільки в обґрунтування позовних вимог ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" посилається на ст.322 ГК України, якою передбачено стягнення збитків за неналежне виконання договору підряду. ТОВ "КОМПАНІЯ КИЇВБУД" наполягає на тому, що спірна сума не є збитками, а відтак не підлягає стягненню в порядку ст.224, 225 ГК України, а також даний учасник справи стверджує про недоведеність факту завдання відповідачем збитків позивачеві.
Стосовно вказаного аргумента колегія суддів зазначає, що, як було встановлено вище, за своєю правовою природою залишок суми передоплати, на який відповідачем не було виконано підрядних робіт за договором, підлягає стягненню з відповідача як грошове зобов'язання останнього перед позивачем в силу приписів п.2.4.5, 2.5.21 договору та вищевказаних норм закону - ст.610, 612, 625 ЦК України, на які також посилається ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" у позовній заяві.
В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідач звернувся з заявою (т.1, а.с.155) про застосування строків позовної давності. Як вбачається із вказаної заяви, в ній не наведено жодного обґрунтування даної вимоги та мотивів, з яких відповідач вважає позовну давність пропущеною.
Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що клопотання відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки строк позовної давності має застосовуватись лише у разі його пропуску без поважних причин і тільки за доведеними позивачем вимогами, що по даній справі відсутнє.
Суд апеляційної інстанції, визнавши вимоги позивача доведеними, зазначає, що позов у даній справі подано в межах встановленої ст.257 ЦК України позовної давності тривалістю у три роки.
А саме, відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між сторонами з договору підряду, укладеного 09.06.2015 і розірваного в січні 2018 року. Позов було подано ТОВ "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" 24.05.2018 - тобто до спливу трьох років навіть від дат укладення договору, часткового виконання зобов'язань за ним та його розірвання.
За таких обставин, враховуючи, що доводи апелянта знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження і що відмова в задоволенні позову призводить до порушення права позивача на повернення сплачених ним відповідачеві коштів, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення має бути скасовано в частині відмови у стягненні коштів (як таке, що ухвалено при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а саме, обставин щодо перерахування позивачем відповідачеві авансу в сумі 660000,00 грн.) із прийняттям в цій частині нового рішення - про задоволення позову.
Керуючись статтями 273, п.2 ч.1 статті 275, п.1 ч.1 статті 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2018 у справі №905/978/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 184262,93 грн. скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ КИЇВБУД" (код ЄДР 39612040, 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Італійська, будинок 140 А, офіс 402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-МОНОЛІТ" (код ЄДР 37633636, 04112, м.Київ, вул. Тимофія Шамрила, будинок 4-В, приміщення 295) 184262,93 грн. грошових коштів, що були сплачені у вигляді авансу за договором підряду №09/06-ПР/15-ПП від 09.06.2015.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 21.01.2019
Головуючий суддя О.В. Шевель
Суддя О.А. Пуль
Суддя В.О. Фоміна