Справа № 177/1761/18
Провадження № 2/177/159/19
Іменем України
03 січня 2019 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
представника відповідача Васільєвої Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору, -
14.09.2018 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати недійсним кредитний договір № 0047-4475 від 30.06.2018, укладений між ним та відповідачем.
В обґрунтування позову вказував, що 30.06.2018 між ним та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» укладено кредитний договір № 0047-4475 від 30.06.2018, відповідно до п. 1.1 якого відповідач надає йому грошові кошти в кредит у розмірі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а він зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані відсотки за користування кредитом. Кредитування здійснюється виключно за допомогою Веб-сайту кредитодавця, за умови ідентифікації позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
Посилаючись на положення Закону України «Про захист прав споживачів», вказував, що відповідач не повідомив йому в письмовій формі інформацію визначену ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Позивач стверджував, що вказаний кредитний договір він не підписував, оскільки не мав електронного цифрового підпису. Відповідно ним не узгоджено предмет, ціну та строк даного договору, а тому просив визнати його недійсним.
Відповідач позов не визнав. Надав відзив, в якому вказав про безпідставність, необґрунтованість вимог позивача, в задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування заперечень проти позову вказував, що Товариство є фінансовою компанією, яка здійснює свою діяльність на ринку фінансових послуг відповідно до отриманих ліцензій. Фінансові послуги з надання коштів у позику на умовах фінансування кредиту здійснюються через мережу Інтернет, шляхом розміщення Правил надання грошових коштів у кредит на сайті https://creditkasa.com.ua.
Ці правила є публічною офертою і кожен має право оформити кредит подавши заяву на сайті кредитодавця за електронною адресою: https://www.creditkasa.com.ua. Згідно п. 4.19-4.20 Правил, договір підписується за домовленістю сторін згідно вимог, визначених законом України «Про електронну комерцію», а саме шляхом підпису електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який використовується позичальником в якості власноручного підпису та є підтвердженням його особистості.
ОСОБА_2 створив на сайті відповідача заявку про отримання кредитних коштів, яку підписав шляхом введення одноразового ідентифікатора отриманого від відповідача, а отже погодив всі його істотні умови, такі як предмет, строк.
Крім цього вказував, що позивач не лише подав заявку на кредитування, а й прийняв ці умови та користувався кредитом, частково сплатив його, з використанням тієї ж платіжної картки, на яку було здійснено йому перерахування кредитних коштів.
Посилаючись на дотримання процедури укладення договору, вважав безпідставними вимоги про його недійсність.
Твердження позивача про неповідомлення інформації згідно зі ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та несправедливість умов кредитування, вважав необґрунтованими, оскільки перед підписання угоди, позивач мав можливість ознайомитися з її змістом, та відповідно прийняти їх або відмовитися від укладення договору. Оскільки позивач підписав текст договору, він вільно погодився на його умови, зокрема повідомив, що отримує кредит не на споживчі цілі.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому вказував на ненадання відповідачем доказів ознайомлення його з Правилами надання грошових коштів у кредит та не узгодження ним розміру кредиту, відсотків за користування ним, а також не підписання ним договору, у зв'язку з відсутністю електронного цифрового підпису та відповідного сертифікату електронного цифрового підпису.
Позивач до суду не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 48, 76).
Представник відповідача в ході судового засідання заперечення проти позову підтримала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам по справі на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності в їх сукупності, визначившись з характером правовідносин між сторонами та нормою права, яка підлягає застосуванню до них, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.06.2018 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с.18-22) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 0047-4475 від 30.06.2018, відповідно до умов якого Товариство надало ОСОБА_2 кредит в розмірі 3000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а він зобов'язався повернути його та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором (а.с. 7-11).
Відповідно до п. 1.2. Договору кредит надано позичальнику виключно за допомогою Веб-сайту Кредитодавця (https://www.creditkasa.com.ua.), за умови ідентифікації Позичальника та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно п. 4.14 правил надання грошових коштів у кредит, затверджених наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 11-п від 15.12.2017, у випадку прийняття рішення про надання кредиту, на електронну пошту Заявника, зазначену в заявці, надсилається лист з гіперпосиланням, здійснивши перехід по якому, Заявник отримує копію Електронного Договору (а.с. 31-41), який підписується згідно вимог, визначених Законом України «про електронну комерцію» (а.с. 4.19 Договору).
Відповідно до п. 1.3. договору визначено строк кредиту - 14 днів, тобто до 13.07.2018.
Відповідно до п. 1.4. договору, він є укладеним з моменту підписання сторонами та набуває чинності з моменту перерахування суми кредиту на поточний банківський рахунок, до якого емітована (прив'язана) платіжна картка, вказана Позичальником для укладення цього договору.
Умовами договору визначено відсотки за користування кредитом протягом дії акційної пропозиції - 0,001% від суми кредиту за кожен день користування Кредитом. Річна відсоткова ставка 0,365 % (пункт 1.5 договору). Якщо позичальник прострочив термін платежу за акційним кредитом, то він сплачує проценти за весь час прострочення, включаючи день погашення кредиту, кредитодавець має право нараховувати, а позичальник зобов'язаний сплатити включно до 2 % від простроченої суми кредиту за кожен день прострочення (п. 1.6.- 1.7 Договору).
Детальна інформація щодо визначення сукупної вартості кредиту при нарахуванні основних процентів у відповідності до п. 1.5 Договору, визначена у Графіку платежів, який є невід'ємною частиною цього Договору (а.с. 11).
Згідно п. 7.5. Договору позичальник ОСОБА_2 підтвердив своїм підписом, що до укладення договору він отримав від Кредитора інформацію, що визначена ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також надав згоду, усвідомлюючи її правові наслідки, на використання, в якості аналога власноручного підпису, для підписання цього Договору електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надається Кредитодавцем.
На виконання вказаного пункту договору та п. 4.19 Правил надання грошових коштів у кредит, його підписано ОСОБА_2 одноразовим ідентифікатором, про що міститься відмітка в п. 8 Договору «Реквізити та підписи сторін» (а.с. 7-10).
Згідно п. 7.6. Договору, позичальник вказав, що отримує кредит не на споживчі цілі, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положення Закону України «Про захист прав споживачів».
З наданих відповідачем довідок слідує, що на виконання умов вказаного договору кредиту, 30.06.2018 ОСОБА_2, за допомогою системи LiqPay АТ КБ «ПриватБанк», перераховано кошти на вказану ним картку НОМЕР_1 (а.с. 62 зворот), а 01.08.2018 ним, за допомогою вище вказаної системи, здійснено часткове погашення кредитної заборгованості на суму 1980 грн. з цієї ж картки (а.с. 62).
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких волевиявлення учасника правочину,яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а також вчинення правочину у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до п. 2, 4 ч.1 ст. 208, ч.1 ст. 1055 ЦК України, для кредитного договору законом визначена обов'язкова письмова форма.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 7, 8 Закону України «Про електронну комерцію», продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.
На виконання вимог закону відповідачем на своїй сторінці в мережі Інтернет на сайті https:www.eurogroshi.com.ua/ розміщено публічну пропозицію (договір оферти), який є публічним договором, в розумінні ст. 633 ЦК України.
Права та обов'язки покупця (замовника, споживача) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції визначаються законодавством України, зокрема Законом України "Про захист прав споживачів".
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ст. 11 Закону).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Умовами спірного договору визначено, що клієнт виконує дії передбачені даною офертою, зокрема шляхом подання заявки на сайті товариства https:www.eurogroshi.com.ua/.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
Отже, вказане положення законодавства передбачає альтернавні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання одноразовим ідентифікатором, що відповідає абз. 4 п. 7.5 кредитного договору (а.с. 9).
Згідно з п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Беручи до уваги вище викладене, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір про надання кредиту, є укладеним з додержанням письмової форми визначеної законом, оскільки укладений з додержанням процедури визначеної Законом України «Про електронну комерцію», та підписаний ОСОБА_2 шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку визначеному ст. 12 Закону та абз. 4 п. 7.5 кредитного договору.
На підтвердження факту укладення даного договору позивачем свідчить зазначення в договорі його особистих даних, таких як номер та серія паспорта, ідентифікаційний номер, місце проживання, а також існування самого тексту договору у позивача, який згідно зі ст. 11 Закону є оригіналом такого договору. Крім цього, в судовому засіданні знайшло підтвердження не лише оформлення позивачем вказаного договору, а й прийняття його умов, проведення часткового погашення заборгованості, шляхом використання картки на яку здійснювалося перерахування кредитних коштів (а.с. 62).
Вище вказані обставини спростовують також доводи позивача про те, що він не ознайомлений з Правилами надання кредиту, адже він фактично оформив його відповідно до визначеної Правилами процедури (п. 4.1, 4.14 Договору), провів підписання з застосування одноразового ідентифікатора та користувався кредитними коштами.
Твердження позивача про те, що вказаний договір недійсний, оскільки не підписаний ним у зв'язку з відсутністю в нього електронного цифрового підпису, відповідного сертифікату до нього, суд розцінює критично, оскільки вказаний договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що є одним із належних способів підписання електронного договору в розумінні ст. 12 Закону та п. 7.5 Договору.
Твердження позивача про те, що ним не погодженого істотні умови договору кредиту, суд розцінює критично, оскільки дані доводи спростовуються текстом договору та додатком до нього, в яких чітко викладені умови договору, а саме розмір кредиту, строк кредитування, плата за користування грошима та відповідальність за порушення умов договору (п. 11.2-1.7, 2.2.1.3. Договору). Зміст договору містить всю необхідну передбачену законом інформацію про відповідача та інформацію щодо сукупної вартості кредиту.
У зв'язку з вище викладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України, беручи до уваги відмову в задоволенні позову позивача, звільненому від сплати судового збору, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати по сплаті судового збору за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08.01.2019.
Суддя С.А. Суботіна