16.01.2019 року Справа № 912/1984/17
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),
суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.
секретар судового засідання Абадей М.О.
Учасники справи
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрАгроКом”
с. Головківка Олександрійського району Кіровоградської області
представник: ОСОБА_1, ордер КР №88061 від 25.01.2018, адвокат
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,
м. Кропивницький
представник: не з'явився
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Олександрійська районна державна адміністрація, м. Олександрія Кіровоградської області
представник: не з'явився
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Шарівська сільська рада Кіровоградської області, с. Шарівка Олександрійського району Кіровоградської області
представник: не з'явився
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Шарівське", с. Шарівка Олександрійського району Кіровоградської області
представник: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2017 у справі №912/1984/17 (суддя Колодій С.Б., повне рішення складено 27.09.2017)
у справі
про визнання недійсним рішення, визнання укладеною додаткової угоди
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.
У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі відповідач), викладеного у листі-повідомленні від 07.07.2016 за №Т-2083/0-6325/0/6-16 про заперечення у поновленні договору оренди землі від 18.03.2011, укладеного між Олександрійською районною державною адміністрацією та ТОВ "УкрАгроКом" щодо земельної ділянки загальною площею 122,47 га ріллі земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 3520387300:02:000:9101, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований в управлінні Держгеокадастру у Олександрійському районі 05.04.2011 за №352030004000153; визнати укладеною між ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та ТОВ "УкрАгроКом" додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 18.03.2011, укладеного між Олександрійською РДА та ТОВ "УкрАгроКом" щодо земельної ділянки загальною площею 122,47 га ріллі земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 3520387300:02:000:9101, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрованого в управлінні Держгеокадастру у Олександрійському районі 05.04.2011 за №352030004000153 у редакції викладеній в прохальній частині позову, а саме строком на 25 років та з оплатою орендної плати в розмірі 8% нормативної грошової оцінки землі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі п.7 договору та положень ч.1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» позивач має переважне право на поновлення дії договору, про що в установлений строк направив відповідачу лист-повідомлення та додав до нього проект додаткової угоди. Вважає, що відповідач безпідставно і з порушепням строків відмовив йому в укладенні додаткової угоди, тому його лист-повідомлення слід визнати незаконним, а вимоги щодо укладення додаткової угоди відповідають положенням ст. 33 Закону України «Про оренду землі»; спірний договір оренди землі є поновленим, запропоновані зміни в частині строку дії договору та відсотка орендної плати відповідають нормам законодавства України та є більш сприятливими для відповідача, вважає що наявний факт зволікання з боку відповідача в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.
Ухвалою від 10.07.2017 суд порушив провадження у справі, ухвалами від 10.07.2017 та від 25.07.2017 залучив до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Олександрійську районну державну адміністрацію (надалі третя особа-1), Шарівську сільську раду Кіровоградської області (надалі третя особа-2), Приватне акціонерне товариство "Шарівське" (надалі третя особа-3).
Відповідач заперечував проти заявленого позову, вказуючи, що позивачем не доведено порушення його переважного права, та він заперечував проти зміни істотних умов договору, вважає, що за умов відсутності юридичного факту поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах шляхом укладення між сторонами додаткової угоди у визначений чинним законодавством строк, відповідач вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2017 у справі №912/1984/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Приймаючи судове рішення суд виходив з того, що сторони не досягли згоди щодо зміни істотних умов договору, запропонованих позивачем, отже переважне право останнього на укладення договору та сам договір є припиненими, тому оскаржуваним листом-повідомленням від 07.07.2016 права позивача не порушені та відсутні підстави для визнання цього листа недійсним.
Доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї.
Не погодившись з прийнятим у справі рішенням, ТОВ "УкрАгроКом" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального права, а саме до спірних відносин підлягала застосуванню ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», оскільки відповідач надав лист-заперечення щодо поновлення дії договору тільки через 93 дні після закінчення дії договору, а отже договір є поновленим;
- позивач в установлені договором та законом строки надав відповідачу лист-повідомлення про намір продовжити дію договору з проектом додаткової угоди та відповідно до положень ч. 4, 5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» його умови можуть бути змінені за згодою сторін;
- у надісланому проекті додаткової угоди позивач запропонував відповідачу розмір орендної плати відповідно до положень ст. 288 Податкового кодексу України та більш сприятливу ставку, ніж була визначена у договорі;
- вважає, що договір є поновленим, а запропоновані зміни відповідають чинному законодавству, тому позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 апеляційну скаргу ТОВ "УкрАгроКом" прийнято до провадження судом у складі суддів: Кощеєв І.М. (доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3
Розгляд апеляційної скарги неодноразово зупинявся за клопотанням сторін, зокрема, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2018 зупинено провадження за апеляційною скаргою ТОВ "УкрАгроКом" у справі №912/1984/17 до вирішення палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №920/739/17.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2018 було вжито заходів забезпечення позову та заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, 26) здійснювати будь-які дії, спрямовані на розпорядження, надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Шарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, загальною площею - 122,47 га ріллі земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 3520387300:02:000:9101, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва або її частини; заборонено Державним кадастровим реєстраторам Відділу Держгеокадастру в Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Адамівська, 1-г) здійснювати будь-які дії, спрямовані на: скасування державної реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Шарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, загальною площею - 122,47 га ріллі земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 3520387300:02:000:9101, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у Державному земельному кадастрі та скасування кадастрового номеру 3520387300:02:000:9101, який присвоєний земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Шарівської сільської ради, Олександрійському районі, Кіровоградської області, загальною площею 122,47 га у Державному земельному кадастрі.
На виконання положень Указу Президента України від 29.12.2017 №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", п. 3 ч. 1, ч. ч. 5, 7 ст.31 Господарського процесуального кодексу України та в зв'язку з початком 03.10.2018 роботи Центрального апеляційного господарського суду забезпечено передачу справи №912/1984/17 до Центрального апеляційного господарського суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2018 для розгляду справи №912/1984/17 визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Широбокової Л.П. (доповідач), суддів: Орєшкіної Е.В., Подобєд І.М., якою прийнято зазначену справу до свого провадження ухвалою суду від 16.10.2018.
За клопотанням Позивача від 14.11.2018 про поновлення провадження у справі та в зв'язку з тим, що 10.09.2018 справа №920/739/17 розглянута Палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, про що винесено відповідну постанову від 12.11.2018, провадження у справі було поновлено ухвалою від 19.11.2018, розгляд справи призначено на 09.01.2019. В судовому засіданні оголошувалася перерва до 16.01.2019.
Повноважний представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, про що надав відзиви від 01.11.2017, від 20.12.2017. Свою позицію обгрунтовує тим, що в зв'язку із втратою позивачем переважного права на поновлення дії договору, дія його припинилася із закінченням строку, на який його було укладено, та відсутні правові підстави для визнання укладеною додаткової угоди на інших умовах.
Відповідач, треті особи -1,2,3 явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, не зважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, третя особа-1 надіслала до апеляційного суду свої пояснення, в яких вказує на належне виконання договору позивачем під час його дії, та не заперечує проти його поновлення.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.
Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.
18.03.2011 між Олександрійською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" (орендар) було укладено договір оренди землі, який зареєстрований в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі 05.04.2011 за №352030004000153 на наступних умовах (надалі Договір, а.с. 11-15 т.1) :
- предметом договору є передача в оренду земельної ділянки загальною площею 122,47 га ріллі земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 3520387300:02:000:9101, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Шарівської сільської ради (п.1,2 договору);
- договір оренди укладено на 5 років, зареєстровано в Державному реєстрі земель 05.04.2011, тобто строк дії договору - до 05.04.2016. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 7 договору);
- орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3,5 відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 63512,05 грн за рік. Орендна плата вноситься рівними частинами за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, щомісячно на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 8, 10 договору);
- дія договору припиняється, зокрема, із закінчення строку, на який його було укладено (п.33 договору).
Сторонами складено та підписано акт (без зазначення дати складання) приймання-передачі земельної ділянки орендарю - ТОВ "УкрАгроКом" (а.с. 18 т.1).
Матеріали справи також містять докази того, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" (Орендар) та Відкритим акціонерним товариством "Шарівське" (Суборендар) 05.05.2011 було укладено договір суборенди орендованої земельної ділянки площею 122,47 га, кадастровий номер 3520387300:02:000:9101 (надалі Договір суборенди, а.с. 44-48 т.1), за умовами якого строк дії договору суборенди не може перевищувати строку дії договору оренди землі від 5 квітня 2011 року №352030004000153 та встановлюється по 5 квітня 2016 року.
Договір суборенди зареєстровано в управлінні Держкомзему у Олександрійському районі 26 травня 2011 року за №352030004000353 та за актом приймання-передачі земельної ділянки ВАТ "Шарівське" від 26.05.2011 Орендарем передано Суборендареві земельну ділянку згідно з Договором суборенди (а.с. 49 т.1).
05.02.2016 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням про намір поновити Договір оренди землі, зареєстрований 05.04.2011 за №352030004000153, загальною площею 122,47 га, строком на 25 років та розміром орендної плати на рівні 8%, до якого додано проект додаткової угоди з вказаними умовами щодо поновлення договору строком на 25 років та розміром орендної плати на рівні 8% (а.с.23 т.1).
Вказаний лист-повідомлення отриманий відповідачем 25.02.2016, що підтверджується відміткою відповідача на вказаному листі та не заперечується ним.
На зазначений лист - повідомлення Головне управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області надано відповідь від 07.07.2016 за №Т-2083/0-6325/0/6-16 про наявність заперечень щодо збільшення строку дії договору оренди до 25 років та встановлення орендної плати на рівні 3,5% від нормативної грошової оцінки та про прийняте рішення про заперечення щодо поновлення відповідного договору оренди землі (а.с. 25 т.1). Доказів надіслання вказаного листа на адресу позивача не надано, втім позивачем не заперечується його отримання саме 07.07.2016, про що наявне посилання в позовній заяві.
У подальшому 07.07.2016 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням, в якому просив поновити договір оренди землі, зареєстрований 05.04.2011 за №352030004000153, загальною площею 122,47 га, строком на 5 років, тобто на тих самих умовах та на той самий строк (а.с. 55).
Вказаний лист-повідомлення отриманий відповідачем 11.07.2016, що підтверджується відміткою відповідача на вказаному листі.
Судами розглядалася справа №912/2626/16 за участю всіх учасників цієї справи щодо визнання додаткової угоди укладеною на умовах позивача ТОВ "УкрАгроКом", а саме на той же самий строк на тих же умовах. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2016, залишеним без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2016, в задоволенні позову було відмовлено. Суд встановив вище наведені факти та також встановив факт припинення договору із закінченням строку, на який його було укладено, оскільки додаткова угода в установлений законом строк укладена сторонами не була, договір не був продовжений на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Отже, предметом позову у цій справі було визнання додаткової угоди укладеною на тих же умовах і на той же строк на підставі ч. 6 ст. ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 27.12.2017, яка залишена в силі Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2018, відмовлено в перегляді вказаного рішення суду за нововиявленими обставинами та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2016, залишено в силі.
Предметом даного спору є визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладеного у листі-повідомленні від 07.07.2016 за №Т-2083/0-6325/0/6-16, та визнання переважного права позивача на поновлення дії договору оренди землі строком на 25 років з орендною ставкою 8%, тобто додаткової угоди на інших умовах, ніж розглядалася у справі №912/2626/16 та з іінших підстав (ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).
Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга безпідставна та задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України "Про оренду землі",Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
На час укладення спірного договору оренди землі належним орендодавцем спірної земельної ділянки була Олександрійська районна державна адміністрація, що узгоджувалось з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, чинній на дату укладення договору.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до Закону України від 06.09.2012 №5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 №258, Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.01.2013 №40, Постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру", Наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №20 від 03.03.2015, яким затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, повноваженння щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Кіровоградської області, перейшло до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яке є належним відповідачем у справі.
Відповідно до пункту 35 договору оренди землі від 18.03.2011, який кореспондується з положеннями частини 4 статті 32 Закону України "Про оренду землі" перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Право та порядок реалізації переважного права перед іншими особами на поновлення дії договору оренди землі визначено положеннями частини 1 -5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Як зазначено в Постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17, що розглянута Палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, положеннями ст.33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми) так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
Правовою підставою своїх вимог позивач зазначає саме частини 1-5 ст.33 Закону України "Про оренду землі".
Для застосування вказаних положень Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5 ст.33 Закону України "Про оренду землі").
Як встановлено судом у даній справі орендар завчасно (05.02.2016) у строки встановлені договором направив орендодавцю лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди, який відповідач отримав 25.02.2016, доказів того, що орендар не належним чином виконував свої обов'язки за договором матеріали справи не містять та відповідачем такі факти не оспорюються.
Відповідач у місячний термін не розглянув даний лист позивача та відповіді на нього не надав, направивши свої заперечення щодо поновлення договору на інший строк лише 07.07.2016.
Позивач у своєму листі-повідомленні просив поновити дію договору оренди землі на інший строк - 25 років (первісно договір було укладено на 5 років) та зі сплатою орендної плати в розмірі 8% нормативної грошової оцінки землі (первісно орендна плата була встановлена в розмірі 3,5%).
Такий спосіб захисту прав орендаря як визнання додаткової угоди укладеною на нових істотних умовах може бути застосовано судом у випадку якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди. Така правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі №912/30/18.
З матеріалів справи слідує, що орендар та орендодавець не узгоджували нові істотні умови договору та жодної згоди щодо них не дійшли, такі докази у справі відсутні.
Таким чином, вимога позивача щодо поновлення дії договору на інших істотних умовах таких як строк дії договору та розмір орендної плати, що запропоновані ним, не може бути задоволена судом, про що зробив вірний висновок суд першої інстанції.
Доводи апелянта, що така згода була надана орендодавцем у формі «мовчазної згоди» суд вважає безпідставними, оскільки такий висновок Верхового Суду у справі №920/739/17 стосувався поновлення договору на тих же самих умовах та на той же строк на підставах, визначених ч. 6 ст.33 Закону України "Про оренду землі". Укладення договору на інших умовах потребує згоди сторін, як це і передбачено ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України.
Посилання апелянта, що він запропонував більш сприятливі умови поновлення договору порівняно з попередньою редакцією не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не містять таких підстав для поновлення договору оренди землі як пропозиція орендаря більш сприятливих умов.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що Господарським судом Кіровоградської області розглядалася справа №912/2626/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за участю цих же третіх осіб про визнання додаткової угоди укладеною на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", та рішенням суду від 10.08.2016 в позові було відмовлено. Вказане рішення було залишено в силі Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 та відмовлено в його перегляді за нововиявленими обставинами, та таке рішення суду набрало законної сили. Вказаними судовими актами встановлено, зокрема, факт припинення договору від 18.03.2011р. із закінченням строку, на який його було укладено, оскільки додаткова угода в установлений законом строк укладена сторонами не була, договір не був продовжений на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Одним із обов'язкових елементів поняття верховенства права є юридична визначеність.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У преамбулі та ст. 6 параграфу 1 Конвенції, рішенні Європейського суду з прав людини Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, §77 від 25.07.2002, а також рішенні Європейського суду з прав людини Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§42 та 60 від 22.11.2007 встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до п. 41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов'язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.
Відповідно до п. 72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) зазначено: "Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."
Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду, міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.
На підставі викладеного, факти, встановлені у рішення суду від 10.08.2016 у справі №912/2626/16, яке набрало законної сили, не піддається сумніву господарським судом при вирішенні спору у даній справі.
Припинення договору виключає можливість його поновлення на умовах, запропонованих позивачем, про що вірно зазначив суд першої інстанції, що також є підставою для відмови в позові. Така правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі №912/30/18.
Щодо позовних вимог про визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладеного у листі-повідомленні від 07.07.2016 за №Т-2083/0-6325/0/6-16 про заперечення у поновленні договору оренди землі від 18.03.2011 апеляційний суд зазначає наступне.
Способи захисту цивільних прав і обов'язків особи визначені ст. 16 Цивільного кодексу України, зокрема згідно з пунктом 10 частини 2 цієї статті одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до п. г) ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Приписами статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси, тобто підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 03.02.2015 №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2015 за №177/26622, визначено, що юридичною формою рішень такого органу є накази. Названим Положенням не передбачено прийняття Головного управлінням Держгеокадастру в області нормативних актів. Юридичною формою рішень такого органу, тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а отже актом ненормативного характеру (актом індивідуальної дії) є накази, які відповідно до підп. 12 п. 11 названого Положення, підписує начальник Головного управління.
Порядок дій орендодавця у спірних правовідносинах визначено частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Тобто, оспорюваний позивачем лист - повідомлення, яким відповідач у відповідності до статті 33 Закону України "Про оренду землі" повідомляє про прийняте ним рішення, надісланий відповідачем в межах його повноважень та з питань, що віднесені до його компетенції. Які саме порушення Закону допущені відповідачем у даному листі-повідомленні позивачем не наведено, право щодо заперечення в поновленні договору оренди землі орендодавцю надано вище наведеними приписами статті 33 Закону України "Про оренду землі". Факт надіслання листа-повідомлення поза строками, визначеними для розгляду звернення позивача, сам по собі не впливає на дійсність цього повідомлення.
Та як вірно встановлено судом першої інстанції, права Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" оспорюваним листом не порушено, зазначений лист не породжує для позивача жодних правових наслідків та не впливає на його права, оскільки відповідний лист - повідомлення направлено і отримано позивачем поза межами строку дії договору оренди землі від 18.03.2011.
Таким чином, суд дійшов законного висновку, що вимога позивача про визнання недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області, викладеного у листі-повідомленні від 07.07.2016, є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, тому місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про відмову у позові.
Відтак, підстави для скасування або зміни цього рішення, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, відсутні. Доводи апелянта не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
У відповідності до ч. 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України та в зв'язку із відмовою в задоволенні позову в повному обсязі підлягають скасуванню заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2018.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2017 у справі №912/1984/17 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2017 у справі №912/1984/17 залишити без змін.
Судові витрати, пов'язані з розглядом цієї апеляційної скарги, покладаються на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрАгроКом".
Скасувати заходи забезпечення позову, що були вжиті ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2018, а саме щодо заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, 26) здійснювати будь-які дії спрямовані на розпорядження, надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Шарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, загальною площею - 122,47 га ріллі земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 3520387300:02:000:9101, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва або її частини; заборони Державним кадастровим реєстраторам Відділу Держгеокадастру в Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (27300, Кіровоградська область, смт. Олександрівка, вул. Адамівська, 1-г) здійснювати будь-які дії, спрямовані на: скасування державної реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Шарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, загальною площею - 122,47 га ріллі земель сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 3520387300:02:000:9101, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у Державному земельному кадастрі та скасування кадастрового номеру 3520387300:02:000:9101, який присвоєний земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Шарівської сільської ради Олександрійському районі Кіровоградської області, загальною площею 122,47 га у Державному земельному кадастрі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 21.01.2019
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Подобєд
Суддя Е.В. Орєшкіна