18 грудня 2018 року м.Житомир справа № 806/2730/18
категорія 8.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Черняхович І.Е.,
секретар судового засідання Кривенко Л.М.,
за участю:представників позивача Гумінського М.В., Кришти В.В., Примасюк О.В.,
представника відповідача Наумчука Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Межирічинський гірничо-збагачувальний комбінат" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення від 28.02.2018 р. №0013055213,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо- збагачувальний комбінат" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 28.02.2018 №0013055213 про застосування штрафних санкцій в сумі 64142,00 грн. та нарахування пені в сумі 3109,65 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" є платником єдиного соціально внеску та до 31.12.2015 перебувало на обліку платників податків у Володарсько-Волинській ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області. Однак, на підставі наказу ДФС України від 08.09.2015 № 681 Товариство з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" було включено до Реєстру великих платників податків на 2016 рік. У зв'язку з цим, починаючи з 01.01.2016 позивач перебуває на обліку в Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників у м. Києві. У відповідності до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем 19.01.2016 було подано до Міжрегіонального головного управлінні ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників у м. Києві звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2015 року, згідно з яким загальна сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка підлягала сплаті позивачем за грудень 2015 року становила 815849,36 гривень. Частина цієї суми в розмірі 225000,00 гривень була сплачена позивачем 22 грудня 2015 року на рахунок Головного управління ДКСУ у Житомирській області №37190201010605 одночасно з виплатою авансу за грудень 2015 року працівникам товариства. Інша частина суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка підлягала сплаті за грудень 2015 року в розмірі 630000,00 гривень була 06.01.2016 помилково сплачена позивачем на рахунок Головного управління ДКСУ у Житомирській області №37190201010605, який використовувався товариством для сплати єдиного соціального внеску за попереднім місцем реєстрації, а не за новим місцем реєстрації в Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників у м. Києві. Це призвело до невідображення факту сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" єдиного соціального внеску за грудень 2015 року в інтегрованій картці платника, що велася в Центральному офісі з обслуговування великих платників у м. Києві та в подальшому до прийняття Коростенським управлінням ГУ ДФС у Житомирській області (де на час прийняття оскаржуваного рішення позивач перебував на обліку) рішення №0013055213 від 28.02.2018 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме штрафу в розмірі 64142,00 грн. та пені за період з 29.01.2016 по 12.02.2016 у розмірі 3109,65 грн. Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем безпідставно з огляду на те, що позивачем було своєчасно сплачено єдиний соціальний внесок, однак кошти були помилково сплачені на невірний рахунок, проте на думку позивача помилка в зазначені рахунку при перерахуванні єдиного соціального внеску не змінила суті сплачених своєчасно зобов'язань. Крім того, в подальшому зазначені кошти були спрямовані за належністю. З огляду на зазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" вважає, що в його дія відсутнє порушення законодавства про збір а облік єдиного внеску, а тому підстави для застосування штрафних санкцій та нарахування пені відсутні.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 13 червня 2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №806/2730/18.
04 липня 2018 року до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив Головного управління ДФС у Житомирській області на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі. На підтвердження такої позиції вказав, що позивач був належним чином повідомлений про включення його до Реєстру великих платників податків на 2016 рік, шляхом надсилання йому повідомлення від 11.09.2015 Згідно з абз. 2 п. 64.7 ст. 64 Податкового кодексу України у разі включення платника податків до Реєстру великих платників податків на нього поширюється обов'язок стати на облік в одному з визначених у переліку контролюючих органів, що здійснюють супроводження великих платників податків. Для зміни основного місця обліку позивачу необхідно було до 15 листопада 2015 року подати заяву про взяття на облік до відповідного контролюючого органу. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що товариство мало достатньо часу (понад 2 місяці) та можливість дізнатися про нові рахунки для сплати єдиного внеску. Таким чином відповідач вважає, що позивачем не були виконані норми ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: єдиний внесок, самостійно визначений у звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2015 року на відповідний рахунок органу доходів і зборів було сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв'язку з чим відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства було винесено рішення від 28.02.2018 №0013055213 про застосування штрафних санкцій в сумі 64142,00 грн. та нарахування пені в сумі 3109,65 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а.с.72-73).
У зв'язку із проходженням суддею Липою В.А. військової служби за призовом осіб офіцерського складу та у відповідності до ст. 31 КАС України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 №17), розпорядженням керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року № 306, призначено повторний авторозподіл справ, зокрема й адміністративної справи №806/2730/18.
Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2018 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи № 806/2730/18 було визначено суддю Черняхович Ірину Едуардівну.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е. від 22 листопада 2018 року адміністративну справу № 806/2730/18 було прийнято до провадження та призначено судове засідання на 12 грудня 2018 року.
12 грудня 2018 року в судове засідання з'явились представники сторін. Під час засідання представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги повністю, а представник відповідача проти позову заперечував з підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 30597936) до 31 грудня 2015 перебувало на обліку платників податків у Володарсько-Волинській ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, а починаючи з 01.01.2016 знаходилось на обліку в Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників у м. Києві у зв'язку з включенням його на підставі наказу ДФС України від 08.09.2015 № 681 до Реєстру великих платників податків на 2016 рік.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" був складений звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2015 року, який 19 січня 2016 року було зареєстровано у встановленому законом порядку в Реєстрі застрахованих осіб. Загальна сума єдиного внеску, яка підлягала сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" за грудень 2015 року відповідно до поданого звіту становила 815849,36 гривень (а.с.25-29).
22 грудня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" було сплачено частину єдиного соціального внеску за грудень 2015 року розмірі 225000,00 гривень, шляхом перерахування на рахунок Головного управління ДКСУ у Житомирській області №37190201010605, який використовувався позивачем за місцем його реєстрації у Володарсько-Волинській ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області. Решта частини єдиного соціального внеску за грудень 2015 року підлягала сплаті до 28 січня 2016 року.
В подальшому, на підставі платіжного доручення № 24611 від 06.01.2016 (а.с.42) інша частина суми єдиного соціального за грудень 2015 року в розмірі 630000,00 гривень була сплачена позивачем на рахунок Головного управління ДКСУ у Житомирській області №37190201010605. Таким чином єдиний соціальний внесок за 2015 рік в розмірі 630000,00 гривень було сплачено позивачем у визначений законодавством строк, однак на сплата була помилково здійснена на рахунок Головного управління ДКСУ у Житомирській області, відкритий для цілей зарахування сум внеску платників, які перебувають на обліку у Володарсько-Волинській ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, а не на рахунок Міжрегіонального головного управлінні ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників у м. Києві, де на момент сплати позивач перебував на обліку.
Зазначені дії, спричинили виникнення в інтегрованій картці платника єдиного внеску - ТОВ "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат", за місцем обліку позивача в Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників у м. Києві заборгованості зі сплати нарахованої за грудень 2015 року суми єдиного соціального внеску.
В подальшому Міжрегіональним головним управлінні ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників у м. Києві відносно позивача було прийнято вимогу від 05.02.2016 №Ю-3-11 про сплату недоїмки з єдиного внеску (а.с.17).
З метою виправлення допущеної помилки 11.02.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Володарсько-Волинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області з відповідною заявою про повернення помилково сплачених ним коштів з єдиного соціального внеску за грудень 2015 року в сумі 630000,00 грн. з рахунку №37190201010605, який використовувався позивачем для сплати під час перебування на обліку у Володарсько-Волинській ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, з метою їх подальшого перерахунку на рахунок Міжрегіонального головного управлінні ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників у м. Києві.
Вищезазначена сума єдиного соціального внеску за грудень 2015 року в розмірі 630000,00 грн. на підставі висновку №41-20/2 від 11.02.2016 була повернута Володарсько-Волинською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжним дорученням №10 від 11.02.2016 на суму 121857,90 грн. (а.с. 47), платіжним дорученням №11 від 12.02.2016 на суму 40284,66 грн. (а.с. 48), платіжним дорученням №10 від 15.02.2016 на суму 10604,97 грн. (а.с. 51), платіжним дорученням №11 від 15.02.2016 на суму 191533,53 грн. (а.с. 52), платіжним дорученням №12 від 15.02.2016 на суму 13445,12 грн. (а.с. 53), платіжним дорученням №12 від 17.02.2016 на суму 102349,61 грн. (а.с. 55), платіжним дорученням №10 від 19.02.2016 на суму 249924,21 грн. (а.с. 58).
В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" після повернення на його розрахунковий рахунок помилково сплачених коштів з єдиного соціального внеску за грудень 2015 року, здійснило сплату єдиного соціального внеску за грудень 2015 року в сумі 630000,00 грн. на рахунок Головного управління ДКСУ у м. Києві №37198201012810, призначений для обслуговування платників, що перебувають на обліку в Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників у м. Києві. Факт здійснення вищезазначеної сплати підтверджується наявними у матеріалах справи платіжним дорученням №25171 від 12.02.2016 на суму 121857,90 грн. (а.с. 49), платіжним дорученням №25179 від 15.02.2016 на суму 40284,66 грн. (а.с. 50), платіжним дорученням №25200 від 16.02.2016 на суму 115583,62 грн. (а.с. 54), платіжним дорученням №25244 від 18.02.2016 на суму 102349,61 грн. (а.с. 57).
В подальшому Коростенським управлінням ГУ ДФС у Житомирській області на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було прийнято рішення №0013055213 від 28.02.2018 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме штрафу в розмірі 64142,00 грн. та пені за період з 29.01.2016 по 12.02.2016 у розмірі 3109,65 грн. (а.с.16)
Не погоджуючись з рішенням Коростенського управління ГУ ДФС у Житомирській області №0013055213 від 28.02.2018, позивач оскаржив його до Державної фіскальної служби України.
Однак, рішенням Державної фіскальної служби України від 25.05.2018 №17765/6/99-99-11-02-02-25, прийнятим за наслідками розгляду скарги позивача, рішення Коростенського управлінням ГУ ДФС у Житомирській області №0013055213 від 28.02.2018 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску було залишено без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" від 20.04.2018 №366 було залишено без задоволення (а.с.22-24).
Не погодившись із зазначеним рішенням відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Згідно з абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
За приписами ч.ч. 5, 7 і 8 ст. 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому, у силу приписів норми п. 1 ч. 10 ст. 9 зазначеного Закону у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Відповідно до ч. 11 ст. 9, ч. 10 і 11 ст. 25 Закону №2464-VІ у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Так, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Пунктом 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-ІІІ (далі - Закон №2346-ІІІ) визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Пунктом 1.30 ст. 1 цього Закону встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону №2346-ІІІ, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Відповідно до пп. 16.5.2 п. 16.2 ст. 16 Закону №2346-ІІІ, днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
Положенням п. 22.4 ст. 22 Закону №2346-ІІІ передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Так, наявним у матеріалах справи платіжним доручення № 24611 від 06.01.2016 (а.с.42) підтверджено, що кошти в рахунок сплати єдиного соціального внеску за грудень 2015 року в розмірі 630000,00 гривень були 06.01.2016 списані банком з рахунку позивача та відповідно в той же день перераховані на розрахунковий рахунок Головного управління ДКСУ у Житомирській області №37190201010605.
Разом з тим, сторонами визнається той факт, з початку січня 2016 року основне місце обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» було змінено, шляхом переведення його на облік до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників у м. Києві.
З наявних в матеріалах справи доказів та пояснень представників сторін вбачається, що позивачем своєчасно та у повному обсязі було виконано зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску за грудень 2015 року у сумі 630000,00 грн. однак попри зміну місця обліку, Товариством здійснено його оплату на рахунок відкритий в ГУ ДКСУ у Житомирській області призначений для обслуговування платників, що перебувають на обліку в Володарсько-Волинській ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, тобто за колишнім місцем обліку, що призвело до невідображення факту сплати у інтегрованій картці платника, що ведеться у Центральному офісі з обслуговування великих платників у м. Києві.
Відповідно до п. 1.1. Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів, Міністерства фінансів України №493/815 від 19.09.2013 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - Положення №493/815 ), це Положення розроблено відповідно до статей 8, 9, 11, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з метою регламентування руху коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються згідно із Законом, на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України відповідно до вимог законодавства.
Пунктом 2.1. Положення №493/815 Міністерство доходів і зборів України та територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, обєднані та спеціалізовані державні податкові інспекції Міндоходів відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування" (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій.
Рахунки 3719 відкриваються в розрізі категорій платників, визначених Законом.
Рахунки 3719 відкриваються Міндоходів на балансі Державної казначейської служби України та територіальним органам Міндоходів - на балансі головних управлінь Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно з пунктом 2.2. Положення №493/815 відкриття рахунків 3719 здійснюється на підставі заяв Міндоходів і територіальних органів Міндоходів та інших документів у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
Розрахункове обслуговування Міндоходів та територіальних органів Міндоходів здійснюється органами Казначейства відповідно до умов договорів між органами Казначейства і власниками рахунків згідно з вимогами порядку, визначеного центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.
Страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів Міндоходів в управліннях (відділеннях) Казначейства (пункт 3.1. Положення №493/815).
Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 16.06.2015 у справі №21-377а15 суми єдиного внеску зараховуються на єдиний казначейський рахунок - 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування". При цьому помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми єдиного внеску не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений Законом строк, а відтак і для застосування відповідальності за несвоєчасне перерахування єдиного внеску.
У відповідності до частини четвертої статті 45 Бюджетного кодексу України (далі -БК України), податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Приписами частини п'ятої статті 45 БК України передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Аналіз норм БК України дає підстави зробити висновок, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Поняття «єдиний казначейський рахунок» закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затверджене Наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 року № 122 (далі - Положення № 122), та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.
Пунктом 2.1 цього Положення встановлено, що єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Зі змісту пунктів Положення № 122 слідує, що всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування коштів на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.
Така правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України, яка відображена в постанові від 16 червня 2015 року по справі № 21-377а15.
Таким чином, надаючи правову оцінку таким діям позивача суд приходить до висновку, що факт сплати позивачем сум єдиного соціального внеску на інший рахунок ГУ ДКСУ 3719 не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки відповідні кошти були сплачені Товариством у повному обсязі та своєчасно, і зараховані до Державного бюджету, що не спростовано відповідачем.
Дані висновки суду кореспондуються з положеннями п. 9 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №450, згідно якого помилково сплачені суми єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок органу доходів і зборів перераховуються шляхом оформлення підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів за заявою платника не пізніше двох робочих днів з дня надходження висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку.
При цьому, штрафні санкції та пеня, передбачені ч. 10 і п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2346-ІІІ, застосовуються до платника лише у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених суми єдиного внеску на невідповідний рахунок 3719. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.
Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 31.11.2018 у справі №813/524/18, від 30.10.2018 у справі №824/4/16-а, від 20.02.2018 у справі №816/591/16, від 21.02.2018 у справі №813/1008/16, від 14.02.2018 у справі №816/1254/17 та у постанові Верховного Суду України від 16.06.2015 №21-377а15.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для застосування до позивача штрафу та пені, передбачених ч. 10 і п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2346-ІІІ, згідно рішення №0013055213 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.02.2018.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 цієї статті Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат" у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявною у матеріалах справи квитанцією № 5 від 08.06.2018 підтверджено, що ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» під час звернення до суду з вказаними позовом було сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДФС у Житомирській області податкове повідомлення-рішення №0013055213 від 28.02.2018 про застосування штрафних санкцій у сумі 64142,00 грн. та нарахування пені в сумі 3109,65грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 29.01.2016 по 12.02.2016.
Стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. Код ЄДРПОУ 39459195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Межирічинський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул.Шевченка, 1-А, смт. Іршанськ, Хорошівський район, Житомирська область, 12110. Код ЄДРПОУ 30597936) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1762,00 (тисяча сімсот шістдесят дві гривні).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.Е.Черняхович
Повне судове рішення складене 18 січня 2019 року