Ухвала від 21.01.2019 по справі 260/1426/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

21 січня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1426/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Павлова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови від 04.12.2018 року № ЗК/608/1371/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-260, -

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови від 04.12.2018 року № ЗК/608/1371/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-260.

Судом під час з'ясування обставин справи, встановлено необхідність витребування доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно п.7 ч.2 ст. 180 КАС України у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових та електронних доказів за їх місцезнаходженням; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

У відповідності до ч.1 ст. 72 КАС України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (серед інших рішень та mutatismutandis, "Кресс проти Франції" (Kress v. France), [GC], № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; "Ф.С.Б. проти Італії" (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; "Т. проти Італії" (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та "Кайя проти Австрії" (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Гарантії Статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є вчинення операцій із доказами на процесуальному рівні. Прийнятність доказів або спосіб їх оцінки за обставинами справи, у першу чергу питання національних судів, чиїм завданням є оцінка доказів у процесі слухання справи (GarcнaRuiz v. Spain [ВП], § 28; Farange S.A. v. France (Фаранж проти Франції) (dйc.)).

Відповідно до ст.14 КАС України ухвали суду є обов'язковими для виконання на всій території України всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є обов'язковість рішень суду.

Згідно з ч. 7, 8 ст. 80 КАС особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи наведене, беручи до уваги обов'язок позивача довести обґрунтованість позовних вимог, з метою правильного вирішення справи, суд вважає за необхідне витребувати від позивача постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.12.2018 року з доказами набрання судовим рішенням законної сили.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 223 КАС України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Керуючись ст. ст. 14, 80, 223, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Витребувати від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.12.2018 року з доказами набрання судовим рішенням законної сили.

2. Витребувані докази надіслати до Закарпатського окружного адміністративного суду (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 30) у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.

3. Оголосити перерву в розгляді адміністративної справи до 18 лютого 2019 року.

4. Справу буде розглянуто суддею Рейті С.І. одноособово.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Рейті

Попередній документ
79279186
Наступний документ
79279189
Інформація про рішення:
№ рішення: 79279187
№ справи: 260/1426/18
Дата рішення: 21.01.2019
Дата публікації: 22.01.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та інше