18 січня 2019 року м. Житомир справа № 240/5274/18
категорія 12.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Панкеєвої В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не здійснення нового розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку позивач отримував під час проходження військової служби;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримано під час проходження військової служби (з урахуванням виплачених сум).
В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив військову службу та перебував на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом від 28.11.2017 №233-рс позивача звільнено зі служби у запас за станом здоров'я. Вказує, що вихідна допомога виплачена без врахування додаткової щомісячної грошової винагороди в розмірі 50% грошового забезпечення. Зазначив, що звертався до відповідача із заявою про здійснення розрахунку, відповідачем відмовлено у зв'язку з неможливістю включити одноразові грошові допомоги до складу грошового забезпечення. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки одноразова грошова допомога при звільненні є відповідною соціальною гарантією прав військовослужбовців.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.
4 грудня 2018 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.11.2017 №138 звільнено у запас за підпунктом "б" (за станом здоров'я) (а.с.15).
Наказом командира 30 окремої механізованої бригади від 28.11.2017 №233-рс позивача звільнено у запас і виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезбезпечення (а.с.14).
Довідкою військової частини НОМЕР_1 від 13.12.2017 №5576 встановлено види грошового забезпечення на які нараховано і сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.18).
12.09.2018 позивач звернувся до командира військової частини з заявою про здійснення нового розрахунку вихідної допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби з урахуванням 60% щомісячної додаткової грошової винагороди (а.с.16).
Листом від 17.09.2018 №8196 відповідач відмовив у зв'язку з тим, що пунктом 8 Інструкції №550 наголошено, що додаткова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, одноразової допомоги в разі звільнення. Підпунктом 6 пункту 38 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260, визначено, що до грошового забезпечення військовослужбовців, які звільняються, зокрема, за станом здоров'я, включаються оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) (а.с.17).
Не погоджуючись із відмовою відповідача, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч.1 ст.43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом № 1058-ІV.
Згідно з ч.2 ст.43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Пунктом 1 Постанови КМ України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (далі - Постанова №889) установлена щомісячна додаткова грошова винагорода.
Згідно з п. 2 Постанови №889, граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Так, Наказом Міноборони від 24.10.2016 № 550 затверджено інструкцію "Про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України".
Згідно з п. 38.6 Інструкції "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міноборони від 11.06.2008 № 260 (далі - Інструкція 260), військовослужбовцям, які звільняються, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).
Відповідно до наказу Міністра оборони України №88 від 09.02.2017 "Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2017 рік" щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовцям на 2017 рік встановлена у розмірі 60% місячного грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, даною постановою Кабінету Міністрів України передбачено виплату вказаним у ній категоріям військовослужбовців, щомісячної додаткової грошової винагороди, яка має постійний щомісячний характер та у відповідності до положень ч.2 ст.9 Закону №2011-XII включається до складу грошового забезпечення даних осіб.
Як встановлено з матеріалів справи, згідно довідки від 13.12.2017 №5576 позивачу з листопада 2015 року по жовтень 2017 року виплачувалась додаткова грошова винагорода з якої сплачувались внески на загальнообов'язкове соціальне страхування та яка не врахована при розрахунку пенсії.
Аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи дозволяє зробити висновок, що вказана грошова винагорода виплачувалась позивачу до дня звільнення його з військової служби та мала постійний характер, у зв'язку з чим вона повинна бути включеною до розрахунку грошової допомоги при звільненні.
Таким чином, дії відповідача щодо неврахування щомісячної грошової винагороди при нарахуванні і виплаті грошової допомоги при звільненні є протиправними.
При здійсненні розрахунку позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби склад грошового забезпечення має бути визначений відповідно до положень ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у зв'язку з чим має бути включена, зокрема, і щомісячна додаткової грошова винагорода встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
Вимоги ОСОБА_1 з приводу зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди є похідними від визнання дій протиправними.
Суд звертає увагу, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування.
Отже, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 820/3211/17, якою визначено, що чинним законодавством передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні. Колегія суддів дійшла висновку про наявність права позивача на включення щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, до складу грошового забезпечення.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, відповідачем не доведено правомірність дій щодо не здійснення нового розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди ОСОБА_1 , а тому позов слід задовольнити в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_2 ) щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , інд. код НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з включенням щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, з урахуванням виплаченої суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва