Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
21 січня 2019 р. Справа №200/273/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Науково виробнича фірма "Практика" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними актів перевірок, скасування штрафних санкцій пені,-
04 січня 2019 року, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробнича фірма "Практика" звернувся до Донецького окружного адміністартивного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про:
- визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 21.01.2018 року № 0004854312-16 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, несвоєчасне перерахування єдиного внеску за період з 21.11.2014 р. до 29.05.2015 року у сумі 16 601,47 грн.;
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 20.09.2016 року №0036381302-9 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування єдиного внеску за період з 21.02.2015 року по 30.08.2016 року у сумі 97 766,95 грн. - в частині періоду з 21.02.2015 року до 08.06.2016 року на суму 53418,29 грн.;
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.112.2016 року № 0016521200 про застосування штрафних санкцій в сумі 17880 грн.
- визнання протиправним акту перевірки своєчасності сплати податку на прибуток від 11.11.2016 року № 4159/05-14-12-01-13504736 за період з 11.03.2015 року по 04.10.2016 року у сумі 873 грн. 35 коп.;
- скасування пені і штрафних санкцій за період з 11.03.2015 року по 06.06.2016 року на суму 738 грн. 37 коп.
- визнання протиправним акту перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість від 22.11.2016 року № 4201/05-14-12-11-1-13504736 за період з 31.01.2015 року по 10.10.2016 року у сумі 30 886,32 грн.;
- скасування пені за період з 31.01.2015 року по 06.06.2016 року в сумі 23821 грн.09 коп.
До позовної заяви додано Дублікат квитанції від 17.04.18 № 0.0.1013632162.1 про сплату ТОВ «Практика» судового збору в сумі 1762,00 грн.
04 січня 2019 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду було залишено позовну заяву без руху, зобов'язано позхивача надати у строк десять днів з дня вручення ухвали документ про сплату судового збору в сумі 5362 грн. 89 коп. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
09 січня 2019 року засобами пошти через відділ документообігу та архівної роботи суду від позивача надійшла заява, якою він повідомляє суд, що до позову помилково не надано оригінал квитанції пор сплату судового збору. І додано квитанцію від 17.04.18 № 0.0.1013632162.1 про сплату 1762,00 грн., дублікат якої міститься в додатках до позовної заяви.
16 січня 2019 року через відділ документообігу та архівної роботи суду позивачем надано клопотання про відстрочення від сплати судового збору у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем позивача.
В обґрунтування вказаного клопотання вказує, що сплатити судовий збір з поточних рахунків неможливо внаслідок накладених арештів та додає до клопотання постанову про арешт коштів боржника від 19.12.2016 року за виконавчим провадженням № 53142706, та постанову про арешт коштів боржника від 19.07.2018 року за виконавчим провадженням № 56261726, якими накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках АТ «УкрСиббанк» та належать ТОВ «Наукова виробнича фірма «Практика» та що містяться на рахунках ПАТ «ПУМБ» та належать ТОВ «Наукова виробнича фірма «Практика» і на всіх інших відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно частини 1 статті 8 Закон №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Дослідивши клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору, суд вважає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів, а саме довідок із органів Державної фіскальної служби, довідок з банківських установ про відсутність рахунків та про відсутність коштів на рахунках ТОВ «Науково виробничої фірми «Практика», в підтвердження того, що позивач знаходиться у скрутному матеріальному становищі.
У зв'язку з чим суд не задовольняє клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адмінітсартивного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно частини п'ятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя повертає позовну і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку для усунення недоліків.
Крім того, вважаю необхідним роз'яснити, що згідно з частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судовчинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 169, 243, 248, 293, 295 Кодексу адміністративного судовчинства України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю " Науково виробнича фірма "Практика" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними актів перевірок, скасування штрафних санкцій пені - повернути позивачу.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складено та підписано 21 січня 2019 року.
Суддя Христофоров А.Б.