15 січня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2487/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Савчук О. І.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Савчук М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся в суд з позовом до Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - відповідач, Локачинське об'єднане управління ПФУ) про визнання відмови № 137/Ш-01 від 13.07.2018 року про зарахування до страхового стажу періодів роботи у колгоспі ім. 17 Вересня Горохівського району Волинської області (далі - колгосп ім. 17 Вересня) з 30.06 по 31.08.1982 року та з 01.09. по 31.12.1987 року протиправною; зобов'язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи у колгоспі ім.17 Вересня з 30.06. по 31.08.1982 року та з 01.09. по 31.12.1987 року; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії по інвалідності з урахуванням до страхового стажу періодів роботи у колгоспі ім.17 Вересня з 30.06. по 31.08.1982 року та з 01.09. по 31.12.1987 року з дати звернення - 03.07.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 30.06 по 31.08.1982 року та з 01.09. по 31.12.1987 року у колгоспі ім. 17 Вересня, оскільки вказані періоди роботи, а також період членства у колгоспі з 30.06.1982 року по 06.03.1989 року відображені у трудовій книжці колгоспника у відповідності до чинного на той час законодавства. Також вказує на те, що з 01.09.1987 року по 06.03.1989 року позивач був членом профспілкової організації колгоспу ім. 17 Вересня та сплачував при цьому членські внески в необхідному розмірі.
Ухвалою суду від 30.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що позивачем до заяви про зарахування спірного періоду роботи до страхового стажу було надано трудову книжку, в якій зроблено запис про період роботи в колгоспі ім.17 Вересня з 30.06.1982 року по 06.03.1989 року. Разом з тим, даний запис не підтверджений кількістю відпрацьованих людиноднів. Згідно архівної довідки від 15.06.2018 року № 308/01-27 по книгах обліку розрахунків по оплаті праці колгоспу ім. 17 Вересня за 1983-1984, з січня 1988 року по березень 1989 року проходить позивач і його кількість відпрацьованих людиноднів становить у 1988 році - 289, у 1989 році - 67. Книги обліку трудового стажу колгоспу на зберігання в архів не надходили. У зв'язку з наведеним зазначає, що для зарахування до страхового стажу позивача періоду в колгоспі ім.17 Вересня з 30.06. по 31.08.1982 року та з 01.09. по 31.12.1987 року немає правових підстав. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 02.01.2019 року призначено судове засідання у справі на 15.01.2019 року.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки у трудовій книжці позивача відсутні відомості про кількість відпрацьованих людиноднів за спірний період.
Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Локачинському об'єднаному управлінні ПФУ та з 15.06.2018 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
03.07.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до його страхового стажу періоди роботи у колгоспі ім. 17 Вересня з 30.06 по 31.08.1982 року та з 01.09. по 31.12.1987 року.
Листом від 13.07.2018 року № 137/Ш-01 Локачинське об'єднане управління ПФУ повідомило ОСОБА_1 про те, що при нарахуванні пенсії позивачем була надана трудова книжка, в якій зроблено запис про період роботи в колгоспі ім. 17 Вересня з 30.06.1982 року по 06.03.1989 року, але даний запис не підтверджений кількістю відпрацьованих людиноднів. Згідно архівної довідки від 15.06.2018 року № 308/01-27 по книгах обліку розрахунків по оплаті праці колгоспу ім. 17 Вересня з січня 1988 року по березень 1989 року проходить ОСОБА_1 і його кількість відпрацьованих людиноднів становить у 1988 році - 289, у 1989 році - 67. Книги обліку трудового стажу колгоспу на зберігання в архів не надходили. Тому підтвердити встановлений мінімум немає змоги. У 1989, 1985-1987 року по книгах, які є на зберіганні в архіві ОСОБА_1 не проходить. Враховуючи наведене позивачу відмовлено у зарахуванні до страхового стажу період роботи у колгоспі ім. 17 Вересня з 30.06 по 31.08.1982 року та з 01.09. по 31.12.1987 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтю 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Відповідно до пункту 1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року № 310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.
Пункт 2 вказаних Основних положень регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу. Трудові книжки колгоспників раніше встановленого взірця обміну на нові не підлягають.
Усі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особою та печаткою (пункт 6).
Обов'язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (пункт 13).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Згідно з пунктами 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Так, з трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 № НОМЕР_2 слідує, що позивач 30.06.1982 року був прийнятий на роботу різноробочим в колгосп ім. 17 Вересня, з 01.09.1982 року по 31.07.1987 року останній навчався в Українській сільськогосподарській академії, з 01.09.1987 року по 06.03.1989 року позивач працював на посаді інженера по експлуатації МТП в колгоспі ім. 17 Вересня. Також у трудовій книжці позивача міститься відповідний запис про те, що з 30.06.1982 року по 06.03.1989 року позивач був членом колгоспу ім. 17 Вересня.
Суд звертає увагу на те, що вищевказані записи виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, які належним чином завірені підписом роботодавця.
Отже, трудовою книжкою позивача підтверджено період його роботи в колгосп ім. 17 Вересня з 30.06 по 31.08.1982 року та з 01.09. по 31.12.1987 року. Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не було взято до уваги.
У судовому засіданні представник відповідача зазначила, що підставою для незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи в колгоспі ім. 17 Вересня з 30.06 по 31.08.1982 року та з 01.09. по 31.12.1987 року стало те, що у трудовій книжці позивача відсутні відповідні записи про кількість відпрацьованих останнім людиноднів у спірний період, а згідно архівної довідки від 15.06.2018 року № 308/01-27 позивач у 1982, 1985-1987 роках по книгах, які є на зберігання в архіві, не проходить, при цьому, книги обліку трудового стажу колгоспу ім. 17 Вересня на зберігання в архів не надходили, тому підтвердити встановлений мінімум немає змоги.
Разом з тим, суд вважає, що на особу не може перекладатись обов'язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.
Відповідно до частин першої, другої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Як передбачено частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас відповідачем не доведено, що позивач, працюючи у колгоспі ім. 17 Вересня в період з 30.06 по 31.08.1982 року та з 01.09. по 31.12.1987 року, без поважних причин не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві.
Суд також враховує, що пунктом 18 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
З метою підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 у колгоспі ім. 17 Вересня в період з 30.06 по 31.08.1982 року та з 01.09. по 31.12.1987 року судом були допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які працювали з позивачем у спірний період у вказаному колгоспі.
Допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що одночасно з ними в період з кінця червня 1982 року до початку самого навчання позивача у академії, а також після навчання до березня 1989 року ОСОБА_1 працював у колгоспі ім. 17 Вересня, при цьому, останній працював повний робочий день, а іноді й в понаднормовий час.
Враховуючи те, що у трудовій книжці позивача наявні записи щодо періодів його роботи в колгоспі ім. 17 Вересня, а саме з 30.06 по 31.08.1982 року та з 01.09. по 31.12.1987 року, що підтверджується також показаннями свідків, при цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено те, що позивач у спірний період роботи не виконував встановленого мінімуму трудової участі в колгоспі ім. 17 Вересня, відтак суд дійшов висновку, що відмова Локачинського об'єднаного управління ПФУ у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи у колгоспі ім. 17 Вересня з 30.06 по 31.08.1982 року та з 01.09. по 31.12.1987 року є протиправною.
Суд також вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи у колгоспі ім. 17 Вересня з 30.06 по 31.08.1982 року та з 01.09. по 31.12.1987 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії по інвалідності позивачу, з урахуванням вказаного страхового стажу, з 03.07.2018 року (тобто, з дня звернення позивача за проведенням перерахунку).
Керуючись статтями 243 ч. 3, 245-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Локачинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, викладену у листі від 13 липня 2018 року № 137-Ш-01, щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у колгоспі ім. 17 Вересня Горохівського району Волинської області з 30 червня 1982 року по 31 серпня1982 року та з 01 вересня 1987 року по 31 грудня 1987 року.
Зобов'язати Локачинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (45500, Волинська область, смт. Локачі, вулиця Володимирська, 22, ідентифікаційний код 40364531) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) періоди роботи у колгоспі ім. 17 Вересня Горохівського району Волинської області з 30 червня 1982 року по 31 серпня 1982 року та з 01 вересня 1987 року по 31 грудня 1987 року та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії по інвалідності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з урахуванням вказаного страхового стажу, з 03 липня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя О. О. Андрусенко
Повний текст рішення суду складено 21 січня 2019 року.