Рішення від 21.01.2019 по справі 120/4271/18-а

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 січня 2019 р. Справа № 120/4271/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1)

до: Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 41247227, адреса: вул. Незалежності, 9, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500)

про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив:

- визнати неправомірними дії відповідача - управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області щодо відмови в обчислення розміру пенсії по інвалідності позивача з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати;

- зобов'язати відповідача - управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області провести перерахунок пенсії з 15 жовтня 2017 року відповідно до п. 9.1 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1987 році (1 категорії) інвалід 3-ї групи. 26 червня 2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Томашпільському районі призначена державна пенсія за віком.

02 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з листом, в якому просив провести перерахунок пенсії, з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

05 жовтня 2018 року позивачу було надіслано лист з управління Пенсійного фонду України за № 26 - Б, з якого він дізнався, що йому відмовлено в проведенні перерахунку за відсутності підстав для обчислення розміру пенсії так як строкову військову службу проходив у період з 17 листопада 1975 року по 10 листопада 1977 року, а на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС перебував з 04 квітня 1987 року по 07 травня 1987 року.

Позивач не погоджується з такою бездіяльністю управління та вважає, що наявні всі підстави для здійснення йому перерахунку пенсії в розмірі п'ятикратної заробітної плати, у зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

17 грудня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений судом строк, а саме 10 січня 2019 року, відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення позову. Зокрема зазначає, що пeрeрaxунoк пeнсії відпoвіднo до п 3. ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" проводиться oсoбaм, які брали учaсть у ліквідaції нaслідків Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи, під чaс прoxoджeння дійснoї стрoкoвoї служби і внaслідoк цьoгo стaли інвалідами. Тобто даний перерахунок передбачено тільки особам, які отримали інвалідність під час проходження дійсної строкової служби. Строкову військову службу позивач не проходив у період, який міг бути підставою для перерахунку пенсії. Натомість, в період з 4 квітня 1987 року по 07 травня 1987 року позивач, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто не під час проходження дійсної строкової служби, яка тривала з 17 листопада 1975 року по 10 листопада 1977 року, в зв'язку з чим не набув права на отримання пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Томашпільському районі і з 25 червня 2009 року отримує пенсію за віком.

02 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з відповідним листом, в якому просив провести перерахунок пенсії відповідно з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

05 жовтня 2018 року позивачу був надісланий лист з управління Пенсійного фонду України за № 26-Б з якого ОСОБА_1 дізнався про відмову в проведенні перерахунку за відсутності підстав для обчислення розміру пенсії так як строкову військову службу проходив у період з 17 листопада 1975 року по 10 листопада 1977 року, а на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС перебував з 04 квітня 1987 року по 07 травня 1987 року.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон №796-XII) встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону №796-ХІІ є захист громадян, які постраждали внаслідок: - Чорнобильської катастрофи; - інших ядерних аварій та випробувань; - військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Стаття 59 Закону №796-ХІІ стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Визначені у цій статті умови та підстави призначення пенсії по інвалідності відповідній категорії осіб у Законі №796-ХІІ у редакціях: законів України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05 жовтня 2006 року № 231-V, що діяла до 01 жовтня 2017 року, та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, що діє з 01 жовтня 2017 року, не змінювалися.

Частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05 жовтня 2006 року № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже, частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Водночас, частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, виходячи із системного аналізу Закону суд приходить до висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).

Частина друга статті 59 Закону № 796-XII урегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та набули інвалідність, відповідно до якої цим особам за їх бажанням пенсії можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

За змістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці, а враховуючи, що стаття 59 Закону регулює пенсії саме військовослужбовців логічним є висновок про те, що частина 3 статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що частина третя статті 59 Закону № 796-ХІІ передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Приписи ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ однозначно врегульовують право осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали інвалідами, на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати та не надають передумов для їх неоднозначного тлумачення.

Зазначений висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду (ухвала від 08.05.2018 року у справі №820/1148/18, постанова від 13.02.2018 року у справі №756/8380/16-а та у справі №193/877/16-а (2-а/193/14/16), від 21.02.2018 року у справі №619/2262/17).

Відповідно до матеріалів справи позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 04 квітня 1987 року по 06 травня 1987 року, тобто не під час проходження дійсної строкової служби.

Таким чином, позивач не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на перерахунок пенсії за ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, оскільки його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відбувалася поза межами проходження ним дійсної строкової служби.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачеві у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до положень КАС України, судовий збір на користь позивача не присуджується, оскільки особа звільнена від сплати такого.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1).

Відповідач: Ямпільське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 41247227, адреса: вул. Незалежності, 9, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500).

Повний текст рішення виготовлено: 21.01.2019 року

Суддя Чернюк Алла Юріївна

Попередній документ
79278689
Наступний документ
79278691
Інформація про рішення:
№ рішення: 79278690
№ справи: 120/4271/18-а
Дата рішення: 21.01.2019
Дата публікації: 22.01.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл