вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"10" січня 2019 р. Справа№ 910/17073/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Пантелієнка В.О.
Грека Б.М.
за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,
представники сторін:
від Мінфіну - Гавриляко О.М.,
від ПАТ «Кредитпромбанк» - Білобловський С.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Міністерства фінансів України
на рішення Господарського суду міста Києва
від 08.10.2018 (повний текст складено 07.11.20148, суддя Мудрий С.М.)
у справі №910/17073/17
за позовом Міністерства фінансів України
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Кредитпромбанк»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про поновлення строку для включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 у справі №910/17073/17 відмовлено повністю в задоволенні позову Міністерства фінансів України.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги Мінфіну.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Мінфін не мав можливості подати заяву про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, оскільки в порушення умов укладення між сторонами кредитного договору не отримав від ПАТ «Кредитпромбанк» повідомлення про початок процедури ліквідації, а лише отримав повідомлення про введення тимчасової адміністрації. Такі обставини призвели до пропуску строків заявлення кредиторських вимог за кредитами, строк повернення яких ще не настав. Апелянт зазначає, що невиконання умов кредитного договору зі стони банку може призвести до негативних наслідків для Державного бюджету України через злочинну недбалість осіб, які вчасно не надали інформацію про початок ліквідації банку. За результатами здійсненого аудиторського дослідження, до працівників Міністерства, винних у неподанні заяви про включення Мінфіну до реєстру вимог акцептованих кредиторів, порушено дисциплінарне провадження, по якому проводиться службове розслідування. У зв'язку з наведеним, Мінфін заявив вимоги про відновлення пропущеного строку для включення кредиторських вимог до реєстру вимог акцептованих кредиторів банку за кредитним договором відповідно до графіку повернення за період з 05.11.2015 по 05.05.2019 в сумі 4389141,50 доларів США.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства фінансів України, розгляд справи призначено на 20.12.2018.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 відкладено розгляд справи на 10.01.2019.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2019 справа розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Сотніков С.В., судді Пантелієнко В.О., Грек Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 постановлено здійснювати розгляд справи №910/17073/17 по суті спочатку колегією суддів у складі: головуючий суддя Сотніков С.В., судді Пантелієнко В.О., Грек Б.М.
Від ПАТ «Кредитпромбанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа заперечує проти задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2018.
В судовому засіданні 10.01.2019 представник Мінфіну підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 скасувати, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Міністерства та поновити строк для включення до реєстру вимог акцептованих кредиторів.
Представник ПАТ «Кредитпромбанк» заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а апеляційну скаргу - без змін.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 22.06.2007 між Мінфіном та ВАТ КБ "Кредитпромбанк" укладено кредитний договір №28000-04/98, відповідно до умов якого Міністерство надало Банку субкредит за рахунок коштів позики в розмірі, на строк та на умовах, що визначені цим договором, а Банк у розмірах, у строк та на умовах, визначених кредитним договором, зобов'язався повернути субкредит, сплатити відсотки за користування ним та здійснити інші платежі, пов'язані з наданням субкредиту (п. 2.1 кредитного договору).
Згідно з п.3.1 кредитного договору за рахунок позики Міністерство надало Банку субкредит у розмірі 43 000 000,00 доларів США. Вказана сума включає: 40 000 000,00 доларів США для фінансування субпроектів. Грошові кошти, що використовуватимуться Банком для надання мікрокредитів, не можуть перевищувати 20% від вказаної суми; 3 000 000,00 доларів США для інституційного розвитку Банку.
Банк здійснював вибірку коштів субкредиту на квартальній основі, за умов, що не менше 25% буде вибрано до 30.06.2008, не менше 50% - до 31.12.2008, та не менше 100% - до 30.06.2009.
В пункті 4.2 кредитного договору зазначено, що субкредит надається Банку на 12 років, включаючи 2 роки пільгового періоду. Кінцевий термін повного погашення кредиту та належних відсотків - 05.05.2019.
30.09.2014 та 06.04.2015 Міністерством було виставлено Банку черговий рахунок за кредитним договором, який Банком оплачений не був. В результаті чого у Банка утворилась заборгованість перед Мінфіном за кредитним договором в розмірі 4 389 141,50 доларів США за період 05.11.2015 по 05.05.2019.
02.03.2015 на виконання постанови Правління Національного банку України №151 "Про віднесення ПАТ "Кредитпромбанк" до категорії неплатоспроможних", згідно п. 2 ч. 5 ст. 12 та ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.03.2015 в ПАТ "Кредитпромбанк" з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Банку призначено Тімоніна Олександра Олексійовича.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.06.2015 №112 на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.06.2015 №353 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Кредитпромбанк" розпочато ліквідацію Банку та призначено Тімоніна Олександра Олексійовича уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку строком на 1 рік з 03.06.2015 по 02.06.2016 включно.
Рішенням Виконавчою дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.04.2016 №637 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "Кредитпромбанк" до 02.06.2018 з відповідним продовженням повноважень Уповноваженої особи Фонду.
04.05.2018 рішенням Виконавчою дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1273 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "Кредитпромбанк" до 02.06.2019 з відповідним продовженням повноважень Уповноваженої особи Фонду.
Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.
Відповідно до п.16 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом; ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Статтею 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній 02.06.2015) встановлено, що НБУ приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку: 1) відповідно до плану врегулювання; 2) у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання; 3) в інших випадках, передбачених цим Законом. Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення. Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку. Ліквідація банку має бути завершена не пізніше двох років з дня початку процедури ліквідації банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.
Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду (ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що установлений ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" строк є присічним та поновленню не підлягає.
З дня призначення уповноваженої особи Фонду: 1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку; 2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; 4) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; 6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону; 7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається; 8) забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.
Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що: за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку; кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком. Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов'язаними з банком особами (ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
На виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 10.06.2015 (середа) в газеті "Голос України" № 10 (6105) було опубліковано відомості про ліквідацію ПАТ "Кредитпромбанк".
Тобто, інформація про те, що Банк перебуває в стані ліквідації є публічною та доступною, а кредитори мали право заявити Фонду свої кредиторські вимоги до Банку в строк до 10.07.2015.
Також, оголошення про початок ліквідації ПАТ "Кредитпромбанк" були розміщенні на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також у приміщеннях неплатоспроможного Банку в доступному для відвідувачів місці.
Міністерство в позові та апеляційній скарзі вказує, що строки подання кредиторських вимог за сумами кредитів, строк оплати яких ще не настав, пропущені через неотримання від Банку повідомлення про початок процедури ліквідації в порушення положень укладеного кредитного договору.
Втім, колегія суддів відхиляє такі доводи скаржника, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції, обставини справи свідчать про дотримання порядку повідомлення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Кредитпромбанк", встановленого Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
30.06.2015 Головне управління Держказначейства України направило на адресу ПАТ "Кредитпромбанк" повідомлення №06-11/3016-8851 про існування боргу Банку перед Міністерством за кредитним договором. Таке повідомлення складено на підставі повідомлення Мінфіну від 19.06.2015 №31-12230-05-10/20532.
Матеріали справи свідчать, що лист №19030-02-14/9191 до Уповноваженої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КРЕДИТПРОМБАНК" Тімоніна О.О. та на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із запитом про надання інформації щодо включення Мінфіну за поданням ГУ ДКС України у м. Києві від 30.06.2015 №06-1/3017-8851 до реєстру кредиторів ПАТ "Кредитпромбанк" і обсягу включених майнових вимог направлено Мінфіном 06.04.2017.
Лист №19030-13/2-10/11951 на ім'я Уповноваженої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Кредитпромбанк" Тімоніна О.О. та на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про включення Мінфіну до реєстру кредиторів банку та про повідомлення обсягу акцептованих кредиторських вимог було направлено лише 03.05.2017.
Листом від 22.05.2017 №1793/56.2-9673-01 Уповноважена особа Фонду Тімонін О.О. повідомив про включення 13 218 710,13 грн. до 7 (сьомої) черги кредиторських вимог на підставі заяви Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 12.06.2015 №14634/10/28-10-23-26.
Центральним офісом з обслуговування великих платників 25.01.2016 №4114/10/28-10-23-26 було дозаявлено кредиторські вимоги за вищевказаними угодами на 17 226 541,19 гривень.
Загальна сума вимог подана Центральним офісом з обслуговування великих платників складає 30 445 251,32 гривень, що за обмінним курсом на 31.12.2015 становить 1 268 515,14 дол. США.
Листом від 16.02.2016 №18/51-8491-01 Уповноваженої особи Фонду відмовлено у задоволенні заяви про доповнення кредиторських вимог від 25.01.2016 з підстав того, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачає доповнень до заяв про кредиторські вимоги, а також з підстав того, що заявником пропущений 30-денний строк на направлення кредиторських вимог Уповноваженій особі, передбачений статтею 45 Закону.
Наведені вище норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" дають підстави для висновку, що встановлення законодавцем обмеженого строку для заявлення кредиторами своїх вимог до банку, що ліквідується, зумовлено необхідністю визначення сукупного розміру вимог до банку, що ліквідується, та встановлення співрозмірності заявлених протягом встановленого Законом періоду кредиторських вимог відносно розміру ліквідаційної маси (коштів, іншого майна, що може бути реалізованим для погашення вимог кредиторів в порядку черговості).
Таким чином, заявленими до банку вимогами, який ліквідується, в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" можуть вважатись лише ті, що заявлені виключно в межах строку для заявлення вимог кредиторів до банку, що ліквідується - 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч.2 ст. 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Докази на підтвердження звернення позивача до відповідача із заявою про включення його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів за кредитним договором в 30-ти денний строк з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, матеріали справи не містять, що свідчить про пропуск вказаного строку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 ГК України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем, як зацікавленою особою, способу захисту, суд звертає увагу на визначення можливої ефективності такого способу з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Разом з тим, належно обраним способом захисту, з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є і той, що не передбачений законом, однак основним критерієм можливості його застосування є визначення його ефективності (забезпечення реального захисту прав та інтересів).
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявлена Міністерством вимога про поновлення строку для включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів є неефективним засобом захисту прав в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки не призведе до поновлення прав позивача, які б були належно захищені в результаті включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку.
Разом з тим, імперативними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлений строк пред'явлення кредиторських вимог до банку, що ліквідується, який є присічним та не підлягає продовженню чи поновленню, а вимоги, заявлені після спливу такого строку, вважаються погашеними в будь-якому випадку, незалежно від існування поважності причин такого пропуску.
З огляду на викладене вище, місцевий господарський суд правомірно відмовив Міністерству фінансів України в задоволенні позову про поновлення строку для включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 у даній справі.
Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника в межах сплаченого судового збору при подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Міністерства фінансів України залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 у справі № 910/17073/17 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 21.01.2019.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді В.О. Пантелієнко
Б.М. Грек