вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"15" січня 2019 р. Справа№ 910/4876/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Суліма В.В
Хрипуна О.О.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін:
від позивача 1: не з'явився
від позивача 2: Антонеску О.Г. довіреність № 17 від 03.01.19
від відповідача: не з'явився
прокурор: Набієва М.І., посвідчення №033438 від 18.05.15
розглянувши матеріали апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці
на рішення Господарського суду міста Києва від 26 вересня 2018 року (повний текст складено 18.10.2018 р.)
у справі № 910/4876/18 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону
в інтересах держави в особі:
1. Міністерства оборони України
2. Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військторг",
про стягнення 613 246,15 грн., -
Заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення 442 546,66 грн. (т.І, а.с.8-13).
20 серпня 2018 року Квартирно-експлуатаційний відділу м. Чернівці звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою №2220 від 20.08.2018 про збільшення позовних вимог, в якій просив збільшити розмір позовних вимог на суму 170699,49 грн. (т.ІІ, а.с.42-43).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26 вересня 2018 року у справі № 910/4876/18 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Військторг" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці 117 237,05 грн. заборгованості та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 421,62 грн. Стягнуто з ТОВ "Військторг" на користь Військової прокуратури Західного регіону України витрати по сплаті судового збору в розмірі 336,94 грн. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці в дохід Державного бюджету України судовий збір на суму 3,49 грн. В інший частині позову відмовлено (т.ІІ, а.с. 212-222).
Квартирно-експлуатаційний відділу м.Чернівці звернувся з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 26 вересня 2018 року у справі №910/4876/18, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позов Заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці до ТОВ "Військторг" про стягнення 613 246,15 грн. задовольнити в повному обсязі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 грудня 2018 року, апеляційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці у судовій справі № 910/4876/18 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Сулім В.В., Хрипун О.О.
10 грудня 2018 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Сулім В.В., Хрипун О.О.) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4876/18, розгляд апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 р. у справі № 910/4876/18 призначено на 15.01.2019 р.
У судовому засіданні 15 січня 2019 року прокурор та представник Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці надали пояснення, в яких підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Представники Міністерства оборони України та ТОВ "Військторг" у судове засідання 15 грудня 2018 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним, у розумінні ст.ст. 120, 242 ГПК України та ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за ідентифікаторами 0411626363008 та 0411626363024.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду явка сторін обов'язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представників позивача-1 та відповідач не перешкоджає всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників позивача-1 та відповідач.
Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права встановила наступне.
01 вересня 2017 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Чернівці (далі - позивач - 2), як стороною-1 та ТОВ "Військторг" (далі - відповідач), як стороною-2, укладено Договір про надання послуг теплопостачання №1/2017 (далі - договір №1/2017), відповідно до п.1.1 якого сторона-1 надає послуги теплопостачання (опалення) стороні-2 у приміщенні їдалень військових частин НОМЕР_1 (Чернівці), НОМЕР_2 (Рідківці), НОМЕР_3 (Чернівці), НОМЕР_4 (Чернівці), які задіяні стороною-2 в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю харчування №286/2/17/7 від 28.03.2017, укладеного між стороною-2 та Міністерством оборони України (т.І, а.с. 20).
Відповідно до п.1.2 р. 1 договору №1/2017 розмір тарифу за послуги теплопостачання встановлюється стороною-1 на підставі затвердженого відповідним розпорядчим актом тарифу з теплопостачання (додаток №1), який є невід'ємною частиною даного договору.
Останнім днем календарного місяця сторона - 1 оформлює та надає стороні - 2 рахунок - фактуру, акт надання послуг (виконання робіт), які є підставою для проведення оплати по даному договору (п.1.2 р. 2 договору №1/2017); сторона - 2 приймає до виконання подані стороною-1 документи та здійснює оплату на умовах цього договору (п.2.3 договору №1/2017).
Пунктом п.3.2 договору №1/2017 визначено, що сторона-2 зобов'язується: після отримання від сторони-1 повного пакету документів, а саме: рахунку - фактури, акту надання послуг (виконання робіт) протягом 10 банківських днів здійснювати оплату (п.3.2.2), у разі отримання від сторони-1 документів, які оформлені з порушенням вимог діючого законодавства України, оплата за надані послуги здійснюється лише після їх заміни (п.3.2.3).
Пунктом п.6.1 договору №1/2017 визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, а його положення діють з початку опалювального періоду у другому півріччі 2017 року до 31.12.2017.
12 лютого 2018 року сторонами договору №1/2017 укладено додаткову угоду до договору нього, якою погоджено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами, а його положення діють з початку опалювального періоду у другому півріччі 2017 року до 31.12.2018 (т.І, а.с. 95).
01 вересня 2017 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Чернівці, як стороною-1 та ТОВ "Військторг", як стороною-2, укладено Договір про відшкодування вартості теплопостачання, спожитого в процесі надання послуг з харчування №11/2017 (далі - договір №11/2017), відповідно до п.1.1 якого сторона-2 відшкодовує стороні-1 вартість теплопостачання спожитого нею у їдальні військової частини НОМЕР_5 (м.Камянець-Подільський), в який сторона-2 надає послуги з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю харчування №286/2/17/7 від 28.03.2017, укладеного з Міністерством оборони України (т.І, а.с. 21).
Відповідно до п.2.2 договору №11/2017 сторона-2 зобов'язується, зокрема, своєчасно і повністю відшкодовувати вартість теплопостачання.
Облік (нарахування) розміру відшкодування вартості теплопостачання здійснюється згідно тарифів КП "Міськтепловоденергія" та п.п.2.1 договору (п.3.1 договору №11/2017).
За змістом п. 3.2 договору №11/2017 останнім днем календарного місяця сторона-1 оформлює і надає стороні-2 рахунок-фактуру та акт відшкодування вартості теплопостачання.
Після отримання від сторони-1 оформленого згідно вимог діючого законодавства України пакету документів, а саме: рахунку - фактури та акту відшкодування вартості теплопостачання, сторона-2 протягом 10 банківських днів здійснює оплату (п.3.2 договору №11/2017).
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, а його положення діють з початку опалювального сезону у другому півріччі 2017 року до 31.12.2017 (п.5.1 договору №11/2017).
12 лютого 2018 року сторонами договору №11/2017 укладено додаткову угоду до договору нього, якою погоджено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами, а його положення діють з початку опалювального періоду у другому півріччі 2017 року до 31.12.2018 (т.І, а.с. 96).
31 жовтня 2018 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Чернівці та ТОВ "Військторг" підписано акт №27 про надання послуг з теплопостачання за договором №1/2017 від 01.09.2017 за період теплопостачання з 04.10.2017 по 31.10.2017 на суму 12340,08 грн. (надання послуг з теплопостачання у в/ч а-2582, 125в/сл.. Х1,2м2, в/ч А-1028 72 в/сл.. Х 1,2м2, в/ч А-1920, 30в/сл. Х 1,2м2) та акт №28 про відшкодування вартості теплопостачання по договору №11/2017 від 01.09.2017 (в/ч 2738) за період теплопостачання з 27.10.2017 по 31.10.2017 на суму 731,06 грн. (т.ІІ, а.с. 127, 124).
Квартирно-експлуатаційним відділом м.Чернівці виставлені відповідачу рахунки №27 від 31.10.2017 на суму 731,06 грн. та №28 від 31.10.2017 на суму 12340,08 грн., які були оплачені останнім згідно платіжних доручень №6278 від 17.11.2017 та №6279 від 17.11.2017 відповідно (т.ІІ, а.с. 126, 132).
Відповідно до листа Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці за вих.№3640 від 12.12.2017, який надіслано на адресу відповідача 14.12.2017, що підтверджується фіскальним чеком відділення зв'язку та описом вкладення у цінний лист від 14.12.2017, ТОВ "Військторг" запропоновано підписати додаткові угоди до договорів №1/2017 від 01.09.2017 та № 11/2017 від 01.09.2017 про збільшення опалювальних площ у зв'язку з тим, що відповідно до п.7.4.18 договору №286/2/17/7 від 28.03.2017 про закупівлю харчування (послуги щодо забезпечення харчуванням, харчовими продуктами, особового складу військових частин та військових навчальних закладів ЗС України, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчуванням у санітарних та польових умовах у тому числі годування штатних тварин), укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Військторг", передбачено нарахування за спожиту теплову енергію на всю площу приміщень, переданих відповідачу у користування за договорами позички нерухомого майнва, проте умовами договорів №1/2017 від 01.09.2017 та № 11/2017 від 01.09.2017 передбачено оплату за теплопостачання тільки виробничих приміщень (т.І, а.с. 36, 42-43).
Також до вказаного листа позивачем- 2 долучено, зокрема, додаткові угоди до договорів №1/2017 від 01.09.2017 та № 11/2017 від 01.09.2017, доказів підписання яких матеріали справи не містять.
В подальшому, позивачем-2 на адресу відповідача неодноразово надсилались повідомлення про наявність заборгованості (т.І, а.с. 36, 37) та претензії про оплату боргу (т.І, а.с. 38-41), що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень та фіскальними чеками відділення зв'язку (т.І, а.с. 44-46).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежно виконуються обов'язки за договорами №1/2017 та №11/2017 щодо оплати послуг з теплопостачання відповідно до виставлених рахунків. За твердженнями прокурора та позивачів, наданих в процесі розгляду справи судом першої інстанції, плата за надані послуги теплопостачання повинна бути нарахована позивачем-2 на площу, яка передана відповідачу у користування за договорами позички, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем - 2 за період з жовтня місяця 2017 року по квітень місяць 2018 року складає 613246,15 грн., з яких 490457,02 грн. з ПДВ за договором №1/2017 від 01.09.2017 та 122789,13 грн. за договором №11/2017 від 01.09.2017.
Апеляційної скаргу мотивовано з підстав аналогічних до викладених у позовній заяві та тим, що: "судом при прийнятті рішення проігноровано умови договору №286/2/17/7 від 28.03.2018, який є первинним, адже саме цим Договором встановлено всі умови, які сторони в майбутньому враховували при укладанні договору позички та договору на відшкодування теплопостачання та договору про надання послуг. Окрім того, саме умови договору №286/2/17/7 визначали, що договір на постачання теплової енергії укладається виконавцем на всю площу приміщень, що передається йому за договором позички нерухомого майна". Апелянт також звертав увагу на те, що: "відповідач не заперечував акт зайняття площі визначеної у договорах позички та передані їм згідно акту приймання-передачі". Окрім того, не було заперечення стосовно опалювання загальної площі, визначеної договорами позички, однак всупереч умов договору №286/2/17/7 та п. 5.10 договорів позички, відповідач не виконує зобов'язання оплачувати спожиті житлово-комунальні послуги та енергоносії, що надається до приміщень площ, прийнятих за актом приймання-передавання нерухомого майна.
Оскільки доводи апеляційної скарги прокурора зводяться до незгоди рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, з посиланням на необхідність нарахування вартості послуг за договорами №1/2017 та №11/2017 не з урахуванням визначених у них площ, а з урахуванням площ, переданих відповідачу за договорами позички нерухомого майна, необхідного для організації харчування особового складу ЗС України на підставі договору №286/2/17/7 про закупівлю харчування, з урахуванням ч. 1 ст. 269 ГПК України, межами перегляду судом апеляційної інстанції є рішення суду першої інстанції в частині позовних, у задоволенні яких було відмовлено судом першої інстанції.
З'ясувавши обставини справи та здійснивши перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом або в інтересах якої подано позов. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, прокурор визначає зміст порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивачів та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання прав або охоронюваних законом інтересів позивачів, а також визначає спосіб захисту такого права. Вказану правову позицію висловлено Верховним судом у постанові від 27.06.2018 в справі №910/11255/16.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 3 ст. 237 ГПК України).
У "позовній заяві про стягнення коштів за договором" прокурор посилається на те, що між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Чернівці та ТОВ "Військторг" укладено договори №11/2017 та №1/2017, а також про те, що Квартирно-експлуатаційним відділом м.Чернівці виставлено ТОВ "Військторг" рахунки на загальну суму 442546,66 грн., які відповідачем на оплачено, а саме: від 11.12.2017 р. № 31 на суму 102613,38 грн. та № 32 на суму 13443,05 грн.; від 11.01.2018 № 1 на суму 23586,03 грн. та № 2 на суму 76302,24 грн.; від 16.02.2018 :№5 на суму 23 828,14 грн.; від 06.03.2018 № 9 на суму 25589,52 грн. та № 10 на 177184,30 грн. (т.І, а.с. 21-28).
У зв'язку з тим, що в процесі розгляду справи, на думку позивача-2 заборгованість відповідача збільшилась, ним подано заяву про збільшення позовних вимог на суму 170699,49 грн., яку обґрунтовано з посиланням на рахунок №13 на суму 25049,27 грн., копію акту про відшкодування вартості теплопостачання №13 та розрахунок споживання за березень 2018 р.; рахунок №14 на суму 99207,44 грн., акт про надання послуг з теплопостачання №14 розрахунок споживання за березень 2018р., калькуляцію на теплову енергію за березень 2018 (в/ч НОМЕР_1 , в/ч А1920. в/ч НОМЕР_4 , в/ч 1028),; рахунок № 17 на суму 5393,76 грн., акт про відшкодування вартості теплопостачання №17 розрахунок споживання за квітень 2018р.; рахунок № 18 на суму 21974,62 грн.; акт про надання послуг з теплопостачання №18, розрахунок споживання за квітень 2018р.; рахунок №18а від 24.07.2018 на суму 1489,66 грн.; калькуляцію на теплову енергію за березень 2018 (в/ч НОМЕР_1 , в/ч А1920. в/ч А2308, в/ч 1028); акт від 22.05.2018 №08-39/13; рахунок №27 від 16.08.2018 на суму 20161,37 грн. та акт надання послуг №27 та розрахунок; рахунок №28 на суму -30708,73 грн. від 16.08.2018, акт надання послуг №28 та розрахунок; рахунок №29 на суму -623,74 грн. від 16.08.2018, акт надання послуг №29 та розрахунок; рахунок №30 від 16.08.2018 на суму 24059,38 грн., акт надання послуг №30, перерахунок нарахування та розрахунок нарахування; рахунок №31 від 16.08.2018 на суму 286,76 грн., акт надання послуг №31 та розрахунок; рахунок №32 від 16.08.2018 на суму 1165,86 грн., акт надання послуг №32 та розрахунок; рахунок №33 від 16.08.2018 на суму 3733,50 грн., акт надання послуг №33 та розрахунок (т.ІІ, а.с. 44-64, 68-89).
Надані позивачем рахунки містять у якості підстави посилання на договори №1/2017 та №11/2017.
Відповідно до умов укладеного між КЕВ м.Чернівці та ТОВ "Військторг" договору №1/2017 від 01.09.2017 контрагентами погоджено, що позивач-2 надає послуги теплопостачання (опалення) відповідачу у приміщенні їдалень військових частин НОМЕР_1 (Чернівці), НОМЕР_2 (Рідківці), НОМЕР_3 (Чернівці), НОМЕР_4 (Чернівці), які задіяні ТОВ "Військторг" в процесі надання послуг з харчування відповідно до договору про закупівлю харчування №286/2/17/7 від 28.03.2017, укладеного між відповідачем та позивачем-1.
Відповідно до п.1.3 р. 1 договору №1/2017 розмір опалювальних площ: в/ч А2582 - 153,0 кв.м, в/ч А1920 - 59,6 кв.м, в/ч А1028 - 141,17 кв.м, в/ч А2308 - 82,0 кв.м.
Крім того відповідно до договору №11/2017 від 01.09.2017 ТОВ "Військторг", зобов'язався відшкодувати позивачу-2 вартість теплопостачання, спожитого ним у їдальні військової частини НОМЕР_5 (м.Камянець-Подільський), в який ТОВ "Військторг" надає послуги з харчування на підставі договору про закупівлю харчування №286/2/17/7 від 28.03.2017, укладеного з Міністерством оборони України.
Пунктом п.2.1 договору №11/2017 визначено, що сторона-1 зобов'язується забезпечувати задіяні стороною-2 приміщення їдальні в/ч А3290 тепловою енергією (опалення) в межах площі - 236,8 кв.м, останнім днем календарного місяця оформлювати та надавати стороні-2 рахунок - фактуру, акт відшкодування вартості теплопостачання, які є підставою для проведення оплати по даному договору.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Отже договорами №1/2017 від 01.09.2017 та №11/2017 від 01.09.2017 їх сторонами погоджено надання послуг теплопостачання та відшкодування вартості теплопостачання саме на визначені у вказаних правочинах площі.
Враховуючи викладене та те, що у позовній заяві прокурором зазначено про неналежне виконання відповідачем саме умов договорів №1/2017 від 01.09.2017 та №11/2017 від 01.09.2017 в частині здійснення оплати за надані послуги з теплопостачання та відшкодування вартості теплопостачання, спожитого в процесі надання послуг з харчування, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що при вирішенні даного спору, мають розглядатись та оцінюватись саме обставини, які є підставою позовних вимог.
Відповідно до п.5.5 договору №11/2017, усі зміни та доповнення до даного договору оформлюються додатковими угодами та мають силу, якщо вони підписані уповноваженими представниками обох сторін. Аналогічні положення також містяться у п.6.5 договору №1/2017.
При цьому, враховуючи, що сторонами договорів №1/2017 та №11/2017 не досягнуто згоди щодо внесення змін до вказаних правочинів в частині опалювальних площ та відсутність посилань у вказаних договорах на необхідність в процесі їх виконання та здійснення розрахунку за ними врахування визначених договором №286/2/17/7 про закупівлю харчування чи договорами позички площ нерухомого майна, колегія суддів зазначає про безпідставність посилань апелянта на п. 7.4.18 договору №286/2/17/7 від 28.03.2017, яким передбачено, що виконавець (відповідач) зобов'язаний в порядку та у терміни визначені договором позички нерухомого майна укласти договори з постачальниками (виробниками) житлово-комунальних послуг та енергоносіїв, при цьому договір на постачання теплової енергії укладається виконавцем на всю площу приміщень, що передається йому за договором позички нерухомого майна, оскільки підставою позову є невиконання відповідачем умов договорів №1/2017 від 01.09.2017 та №11/2017 від 01.09.2017, якими передбачено здійснення відповідних нарахувань на площі, які погоджені сторонами в цих договорах.
Враховуючи викладене та визначені прокурором підстави позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність здійснення розрахунку вартості наданих позивачем-2 послуги з теплопостачання та відшкодування відповідачем вартості теплопостачання, спожитого в процесі надання відповідачем послуг з харчування відповідно до умов договорів №1/2017 від 01.09.2017 та №11/2017 від 01.09.2017, з урахуванням визначених цими правочинами площ.
Здійснивши перевірку виконаного судом першої інстанції розрахунку, з урахуванням умов договорів №1/2017 та №11/2017, розрахунків вартості споживання теплової енергії за 1 кв.м, які надані позивачем-2 за період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року, з урахуванням оплат відповідача здійснених відповідачем згідно платіжних доручень №6278 та №6279, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заборгованість відповідача перед позивачем-2 складає 117237,05 грн., а саме: за договором №1/2017 від 01.09.2017 сума заборгованості складає 90400,18 грн., з яких за листопад 2017 року - 13995,00 грн., за грудень 2017 року - 14148,73 грн., за січень 2018 року - 19169,88 грн., за лютий 2018 року - 18770,87 грн., за березень 2018 року - 19553,00 грн., за квітень 2018 року - 4767,70 грн., а за договором №11/2017 від 01.09.2018 сума заборгованості складає 26836,87 грн., з яких за листопад 2017 року - 3735,14 грн., за грудень 2017 року - 5618,95 грн., за січень 2018 року - 4938,81 грн., за лютий 2018 року - 5443,51 грн., за березень 2018 року - 5623,76 грн., за квітень 2018 року - 1476,70 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010), а також те, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, рішення Господарського суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року у справі № 910/10077/18 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці на рішення Господарського суду міста Києва від 26 вересня 2018 року у справі № 910/4876/18 задоволенню не підлягає.
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці на рішення Господарського суду міста Києва від 26 вересня 2018 року у справі №910/4876/18 залишити без задоволення.
2. Рушення Господарського суду міста Києва від 26 вересня 2018 року у справі № 910/4876/18 залишити без змін.
3. Судові витрати, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, покласти на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці.
4. Справу №910/4876/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287- 289 ГПК України.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді В.В. Сулім
О.О. Хрипун
Дата складення повного тексту - 18.01.2019 р.