Ухвала від 14.01.2019 по справі 916/3545/15

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

14 січня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/3545/15

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Мишкіної М.А., Поліщук Л.В.

за участю представників учасників справи:

Арбітражний керуючий - Ільєнок Л.С.

від ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_10.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Томащука Миколи Савелійовича

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.09.2018

по справі №916/3545/15

за заявою Управління пенсійного фонду України у Суворовському районі м. Одеси

до Публічного акціонерного товариства "РЕОМ"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2018 усунуто арбітражного керуючого Слободяна Василя Миколайовича від виконання повноважень керуючого санацією Публічного акціонерного товариства «РЕОМ», призначено керуючим санацією Публічного акціонерного товариства «РЕОМ» арбітражного керуючого Ільєнок Людмилу Сергіївну, зобов'язано Слободяна Василя Миколайовича передати керуючому санацією арбітражному керуючому Ільєнок Л.С. документи щодо проведення процедури санації Публічного акціонерного товариства «РЕОМ», відхилено заяви про участь у справі про банкрутство арбітражного керуючого Балєва В.П., арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, 26.10.2018 Фізична особа-підприємець Томащук Микола Савелійович звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 11.09.2018 та постановити нове рішення , яким призначити керуючим санацією Публічного акціонерного товариства „РЕОМ" арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 залишено без руху апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Томащука Миколи Савелійовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.09.2018 у справі №916/3545/15, визначено Фізичній особі-підприємцю Томащуку Миколі Савелійовичу усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Докази надсилання арбітражному керуючому Балєву В.П., арбітражному керуючому Балєву В.П. та арбітражному керуючому Дарієнко В.Д. копії скарги і доданих до неї документів, які в останніх відсутні, листом з описом вкладення мали надійти до Південно-західного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу

Південно-західним апеляційним господарським судом отримано заяву Фізичної особи-підприємця Томащука Миколи Савелійовича про усунення недоліків разом із доказами надсилання арбітражному керуючому Балєву В.П., арбітражному керуючому Балєву В.П. та арбітражному керуючому Дарієнко В.Д. копії скарги листом з описом вкладення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі №916/3545/15 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Томащука Миколи Савелійовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.09.2018.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2018 призначено справу №916/3545/15 за апеляційною скаргою Томащука Миколи Савелійовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.09.2018 до розгляду на 10.12.2018.

28.11.2018 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від арбітражного керуючого Ільєнок Л.С. в якому остання просить у задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Томашука Миколи Савелійовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.09.2018 по справі №916/3545/15 відмовити та залишити оскаржувану ухвалу в силі.

29.11.2018 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від акціонера ПАТ «РЕОМ» ОСОБА_2 в якому останній зазначає, що вважає доводи ФОП Томашука М.С. викладені в апеляційній скарзі безпідставними та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

30.11.2018 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі в якому останнє просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ФОП Томашука М.С. та залишити оскаржувану ухвалу в силі.

У судовому засіданні від 10.12.2018 оголошено перерву до оголошено перерву до 14.01.2019 до 10:00. Повноважного представника ОСОБА_2 та арбітражного керуючого Ільєнок Л.С. про оголошення перерви було повідомлено у судовому засіданні під розписку. Інших учасників провадження у справі про розгляд справи сповіщено ухвалою суду від 10.12.2018.

У судовому засідання від 14.01.2019 представник ОСОБА_2 та арбітражний керуючий Ільєнок Л.С. заперечувати проти задоволення апеляційної скарги.

Інші представники учасників справи, у тому числі й апелянта, у судове засідання не з'явились, про причини нез'явлення суд не повідомили, хоча повідомлялись належним чином про час, дату та місце розгляду справи про що свідчать наявні повідомлення про вручення поштового відправлення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі №916/3545/15 за апеляційною скаргою ФОП Томащука М.С. підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України встановлено право кожного на захист своїх прав і свобод у судовому порядку.

Реалізуючи конституційне право, передбачене ст. 55 Конституції України, на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Згідно із ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Правова позиція викладена Вищим господарським судом України у Постанові від 23.03.2011р. по справі №33/341, залишеної без змін Постановою Верховного суду України від 12.09.2011; постанові від 06.12.2011р. по справі № 23/279, Постанові від 29.08.2012 по справі № 5017/2012/413, Верховним судом України у Постанові від 24.02.2015 по справі № 21-34а15).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма матеріального права, яка узгоджується з вказаними нормами процесуального закону, визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. В свою чергу, порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний суд України в Постанові від 21.05.2012 у справі № 6-20цс11.

Тобто порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.

За вимогами ч.ч.1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст. 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За положеннями ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, нормами Господарського процесуального кодексу встановлений обов'язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів.

У відповідності до приписів ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Грошове зобов'язання це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Погашеними вимогами кредиторів є задоволені вимоги кредиторів, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну зобов'язання або припинення зобов'язання в інший спосіб, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.10.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ «Реом», зокрема, визнано вимоги ОСОБА_9 у розмірі 67600 грн. з віднесення вказаної суми до четвертої черги (т.1, а.с. 214-216).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.12.2016 за заявою ФОП Томашука М.С. замінено ОСОБА_9 на її правонаступника ФОП Томашука М.С. у справі № 916/3545/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "РЕОМ" (т.5, а.с. 111-114).

07.12.2017 акціонер боржника ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про наміри задовольнити вимоги конкурсних кредиторів в якій останній просив надати йому згоду на погашення кредиторської заборгованості ПАТ «Реом».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2018 заяву ОСОБА_2 про намір задовольнити вимоги кредиторів задоволено, надано згоду ОСОБА_2 на погашення кредиторської заборгованості ПАТ «Реом».

26.02.2018 ОСОБА_2 надано до Господарського суду Одеської області заяву на виконання ухвали суду від 30.01.2018 разом із доказами погашення кредиторської заборгованості, зокрема й ФОП Томащука М.С. (т.10, а.с. 220-222).

Так на підтвердження погашення кредиторської заборгованості ФОП Томашука М.С. заявником надано квитанцію №1672310050 від 23.02.2018 на суму 67600 грн. (т.10. а.с. 222).

В судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 колегією суддів оглянуто оригінал вказаної квитанції №1672310050 від 23.02.2018, який було надано представником ОСОБА_2

Отже, грошове зобов'язання банкрута перед ФОП Томашука М.С. визначене ухвалами Господарського суду Одеської області від 20.10.2015 та 21.12.2016 є погашеним шляхом задоволення у повному обсязі. Судовою колегією відзначається, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, які б свідчили про зворотне та апелянтом також не надано таких доказів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що фізичною особою-підприємцем Томащук М.С. не доведено, що усуненням судом першої інстанції арбітражного керуючого Слободяна Василя Миколайовича від виконання обов'язків керуючого санацією боржника та призначенням керуючим санацією арбітражного керуючого Ільєнок Л.С. порушено його права і законні інтереси, враховуючи задоволення його кредиторських вимог у повному обсязі. Посилання апелянта на порушення допущенні судом першої інстанції при ухваленні рішення щодо усунення керуючого санацією та призначення нового, за відсутності при цьому порушення його прав та інтересів, не є самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали та призначення керуючим санацією ПАТ „РЕОМ" арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича, оскільки відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 ГПК України особа звертається до суду саме за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

У відповідності до приписів ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 264 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження у справі №916/3545/15 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Томащука Миколи Савелійовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.09.2018 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Датою складання даної ухвали є 21.01.2019.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Мишкіна М.А.

Суддя Поліщук Л.В.

Попередній документ
79278493
Наступний документ
79278495
Інформація про рішення:
№ рішення: 79278494
№ справи: 916/3545/15
Дата рішення: 14.01.2019
Дата публікації: 22.01.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (04.02.2020)
Дата надходження: 04.02.2020
Предмет позову: визнання банкрутом
Розклад засідань:
05.03.2020 11:00 Касаційний господарський суд