ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
21 січня 2019 року Справа № 915/546/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.А. Мишкіної,
суддів Л.В. Поліщук, С.В. Таран
Розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
на рішення господарського суду Миколаївської області від 27 вересня 2018 року
у справі №915/546/18
за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"
про стягнення заборгованості в сумі 84229,03грн., з яких: 48647.55грн. - канального збору, 35651,48грн. - корабельного збору
суддя суду першої інстанції: Коваль С.М.
час і місце ухвалення рішення: 27.09.2018р. м. Миколаїв, господарський суд Миколаївської області, зала судових засідань №929
повне рішення складено 08.10.2018р.
встановив:
08.06.2018р. Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Херсонського морського порту) (далі - позивач, адміністрація Херсонського морського порту) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (далі - відповідач, ТОВ СП «Нібулон»), про стягнення з останнього на підставі ст. 22 Закону України «Про морські порти України», п.п. 7.1, 2.1, 3.3, 8.1-8.2 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за № 930/23462, грошових коштів в загальній сумі 555330, 29 грн.., корабельного, канального збору, нараховані за кожне проходження підхідного каналу в один кінець по акваторії Херсонського морського порту по кожному з суден відповідача (Лідіївський, Прибужанівський, Кременчуцький, Переяславський, Козацький, Нібулон-1, Нібулон-2, Нібулон-3, Нібулон-4, Нібулон-5, Нібулон-6, баржами: НБЛ-001,НБЛ-002,НБЛ-003,НБЛ-004,НБЛ-005,НБЛ-006, НБЛ-007, НБЛ-008, НБЛ-009, НБЛ-010, НБЛ-011, НБЛ-012, НБЛ-013, НБЛ-014, НБЛ-015, НБЛ-016, НБЛ-017, НБЛ-018, НБЛ-019, НБЛ-020, НБЛ-021, НБЛ-022, НБЛ-023, НБЛ-024, які здійснювали перехід через акваторію Херсонського морського порту в період з 03.03.2015р. по 03.09.2015р.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.06.2018 у справі №915/185/16 постановлено роз'єднати позовні вимоги адміністрації Херсонського морського порту та виділити в самостійні провадження, в тому числі виділено в самостійне провадження позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 84299 грн. 03 коп., з яких: 48647 грн. 55 коп. - канальний збір та 35651 грн. 48 коп. - корабельний збір по буксиру Нібулон-2.
Ухвалою господарського суду від 08.06.2018р. постановлено прийняти справу №915/546/18 за позовом Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрація Миколаївського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон про стягнення заборгованості у розмірі 84299,03грн., з яких: 48647,55грн. - канальний збір, 35651, 48 грн. - корабельний збір по буксиру Нібулон-2.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що між ДП «АМПУ» в особі ХФ ДП «АМПУ» та ТОВ СП «Нібулон» укладено договір про агентське обслуговування суден від 04.02.2014 № 30-П-ХЕФ-14, зі змінами відповідно до Додаткової угоди № 1 від 18.03.2014р. та Додаткової угоди № 2 від 30.12.2014р. Згідно з даними журналу реєстрації приходів суден з 7 березня по 03 вересня 2015 року через акваторію Херсонського морського порту зареєстровано прохід буксиру «Нібулон-2» з баржами: НБЛ-013, НБЛ-021, НБЛ-001, НБЛ-007, НБЛ-010, НБЛ-005, НБЛ-003, НБЛ-023, НБЛ-020, НБЛ-018, НБЛ-019, НБЛ-002, НБЛ-014, НБЛ-012, НБЛ-015, НБЛ-024. На виконання умов Договору та положень пунктів 2.7, 3.3 Порядку справляння та розміри ставок портових зборів, що затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 «Про портові збори», Адміністрацією виставлено рахунки на сплату корабельного та канального збору з судна «Нібулон-2» з баржами та направлено такі рахунки разом з актами виконаних робіт на адресу відповідача для підписання. Проте, в порушення умов договору ТОВ СП«Нібулон» не повернуто позивачеві акти виконаних робіт та не сплачено надані позивачем рахунки.
03.07.2017 до господарського суду від відповідача надійшов Відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечував зазначаючи, що відповідач не замовляв жодних передбачених договором послуг та не отримував послуг від позивача під час проходження суден по судновому ходу внутрішніх водних шляхів - р. Дніпро (транзитом).
Відповідач зазначає, що в порушення ст. 74, 77 ГПК України позивачем до позовної заяви не надано належним чином оформлених відповідних актів наданих послуг та доказів направлення актів виконаних робіт на адресу ТОВ СП «Нібулон», оскільки додані до позовної заяви докази направлення рахунків (копії фіскальних чеків) не можуть вважатися належними та допустимими доказами, враховуючи, що в них взагалі не вказано про направлення актів виконаних робіт на адресу ТОВ СП «Нібулон». Відповідач стверджує, що судна ТОВ СП «Нібулон» при транзитному проході р. Дніпро не є суб'єктами сплати корабельного збору чи об'єктами нарахування корабельного збору. На момент проходу р. Дніпро суден, зазначених в позові, підхідного каналу взагалі не існувало в якості гідротехнічної споруди.
31.08.2018 від позивача надійшла Відповідь на відзив.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.09.2018р. (суддя Коваль С.М.) відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до ТОВ СП «Нібулон» про стягнення заборгованості в сумі 84229,03грн.
Ухвалюючи вказане рішення, господарський суд зазначив, що позивачем до позовної заяви не надано належним чином оформлених відповідних актів наданих послуг, а також належних доказів направлення актів на адресу ТОВ СП « Нібулон », оскільки додані до позовної заяви докази направлення рахунків (копії фіскальних чеків, списків) не можуть вважатися належними та допустимими доказами, враховуючи, що з цих документів не можливо встановити, які саме акти та по яким послугам направлялися на адресу ТОВ СП «Нібулон». Судом враховано, що зазначені в позові судна зареєстровані під прапором України та це надає їм право вільного переміщення по внутрішнім водним шляхам України, тоді як сам лише факт руху судна по водній поверхні річки Дніпро не є підставою для застосування Порядку № 316, оскільки судно фактично рухалось по судновому ходу внутрішніх водних шляхів, які є об'єктами загального користування. Судом вказано, що зазначені в позові судна не швартувались до причалу та не ставали на якір в акваторії морського порту Херсон, що підтверджує службова записка судноплавної компанії ТОВ СП «Нібулон» та не спростовано Позивачем. Термін «вхід судна в порт» регулюється нормами міжнародного і національного права, що неможливо ототожнювати з «фактичним перетином координат порту». Позивачем не спростовано доводів відповідача, що судно не здійснювало постановку на якір в акваторії порту або швартування судна до причалу розташованого в акваторії порту, судна ТОВ СП «Нібулон» проходили по р. Дніпро морський порт Херсон транзитом та рухалися по судновому ходу та морський порт Херсон не нараховував суднам, вказаним в позові, адміністративний збір, який нараховується судну при заході судна в порт, оскільки відсутній факт заходу судна в морський порт Херсон, що не спростовано позивачем.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення корабельного збору задоволенню не підлягають.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення канального збору, місцевий господарський суд послався на те, що зазначені в позові судна, зареєстровані під прапором України, що надає їм право вільного переміщення по внутрішнім водним шляхам України в межах гарантованих габаритів, мають осадку баржі 0,6 м (в баласті), 3,56 м (в вантажі), буксир 2,54 м і можуть здійснювати рух по р. Дніпро по судновим шляхам загального користування відповідно гарантованих глибин і не потребують використання спеціальної гідротехнічної споруди та осадка суден відповідача дозволяє прохід з використанням природних глибин р. Дніпро і не потребує додаткової гідротехнічної споруди.
Судом вказано, що проходження гідротехнічною спорудою - підхідним каналом порту взагалі не має ніякого відношення до баржебуксирних складів суден ТОВ СП «Нібулон», оскільки їх осадка дозволяє прохід з використанням природних глибин р. Дніпро і не потребують гідротехнічної споруди та в наступному Міністерство інфраструктури України з метою припинення суперечок між портами та агентами внесло зміни до Наказу № 316 від 27.05.2013 (пункт 3.5 доповнено абзацом другим згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 24.07.2015 № 281), за якими судна, що згідно з обмірним свідоцтвом з повним вантажем мають осадку не більш як 4,0 метри, здійснюють плавання під Державним Прапором України внутрішніми водними шляхами в межах території України та віднесені згідно з класифікаційним свідоцтвом, виданим класифікаційним товариством, до суден внутрішнього або змішаного плавання, звільняються від сплати канального збору. Судом також вказано, що відповідач надав документи про реєстрацію гідротехнічної споруди 02.12.2015, яку Регістр судноплавства допустив до експлуатації в якості гідротехнічної споруди з 28.11.2016р. та на момент проходу по р. Дніпро суден зазначених в позові підхідного каналу Херсонського морського порту взагалі не існувало в якості гідротехнічної споруди.
Не погоджуючись з рішенням суду, ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "АМПУ" (адміністрація Херсонського морського порту) звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Адміністрація Херсонського морського порту зазначає, що враховуючи проходження судна Нібулон 2 з баржами через акваторію порту Херсон та підхідним каналом до порту Херсон, що підтверджується реєстрацією в журналі капітану морського порту Херсон, позивачем виставлено рахунки на сплату корабельного та канального зборів з вказаного судна. Право вільного переміщення по внутрішніх водних шляхах, про яке зазначено господарським судом в оскаржуваному рішенні, не звільняє відповідача від сплати портових зборів, а тому висновок суду щодо ототожнення «права вільного переміщення по внутрішнім водним шляхам України» та права на звільнення від сплати портових зборів скаржник вважає необґрунтованим. Нормативно-правові акти на які посилається суд , а саме Водний кодекс України та Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних» від 12.06.1996р.№640 не містять роз'яснень або будь яких положень щодо застосування порядку справляння портових зборів, а єдиним нормативно-правовим актом, що регламентує нарахування та стягнення портових зборів є Порядок справляння та розміри ставок портових зборів, в якому не передбачено звільнення від сплати портових зборів для суден, які мають права вільного переміщення по внутрішнім водним шляхам України.
Зазначивши, що судна ТОВ СП «Нібулон» проходили морський порт Херсон «транзитом» та рухались по судновому ходу», судом не вказано якими саме доказами та документами це підтверджується. Відповідачем не надано жодного належного доказу, який би підтверджував факт руху суден саме судовим ходом чи взагалі його наявності в акваторії морського порту Херсон з зазначенням координат та розташування. Крім того, Порядком не передбачено звільнення від сплати корабельного збору у разі руху судна транзитом або судовим ходом.
Скаржник зазначає, що відповідачем не надано жодного належного доказу, який би підтверджував факт руху суден саме судновим ходом чи взагалі його наявності в акваторії морського порту Херсон з зазначенням координат та розташування. Окрім того, Порядком справляння та розміри ставок портових зборів взагалі не передбачено звільнення від сплати корабельного збору у разі руху судна транзитом або судновим ходом.
Застосування судом першої інстанції ст. 127 Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права 1982 року, ратифікованої Законом України від 03.06.1999 року № 728-ХІV, транзитний рух не підлягає обкладенню жодним митом і податками або іншими зборами, за винятком зборів, що стягуються за конкретні послуги, надані у зв'язку з таким рухом, на думку скаржника також є помилковим, так як вказана стаття відноситься до частини X цієї конвенції, а саме: «Право государств, не имеющих выхода к морю, на доступ к морю и от него и на свободу транзита», тобто посилання на вказану норму міжнародного права взагалі безпідставне та необґрунтоване, адже ця стаття не відноситься до предмету розгляду справи, а лише гарантує звільнення від транзитних зборів країнам, які не мають виходу до моря.
Враховуючи викладене, скаржник вважає висновки суду щодо наявності підстав для звільнення суден Відповідача від сплати корабельного збору необґрунтованими. Стосовно канального збору апелянт зазначив, що господарським судом проігноровано пункти 3.3., 3.5. Порядку, що прямо передбачають справляння канального збору за проходження підхідним каналом судна транзитом. Підхідний канал до Херсонського морського порту (річкова частина), за проходження якого нарахований канальний збір відповідачу, включений до акваторії морського порту Херсон постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 №1132 «Про межі акваторії морського порту Херсон» та є не лише поглибленням природного русла, а цілим комплексом гідротехнічних споруд, маяків, берегових і плавучих засобів навігаційного обладнання, що використовується судном незалежно від осадки судна.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії ДП «АМПУ» (адміністрація Херсонського морського порту), постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 10.12.2018р.
29.11.2018р. від ТОВ СП «Нібулон» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги та просить суд залишити апеляційну скаргу ДП «АМПУ» без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області без змін.
У відзиві відповідач зазначає, що Буксир Нібулон-2 з баржами прямував з річкового терміналу ТОВ СП «Нібулон», розташованого на р.Дніпро, до морського порту Миколаїв і в зворотному напрямку. Вантажні операції в морському порту Херсон судно не здійснювало, тоді як сам лише рух судна по водній поверхні річки Дніпро не є підставою для застосування Порядку №316, оскільки судно рухалось по судновому ходу внутрішніх водних шляхів, які є об'єктами загального користування. Судно рухалось судновим ходом р.Дніпро (відображений на навігаційних картах та Лоціях р.Дніпро) транзитом - без заходу в морський порт Херсон, що визнається позивачем. Судна не здійснювали заходу до морського порту Херсон, не ставали у причалів або на якірну стоянку морського порту Херсон (термін "захід судна в порт" врегульований нормами міжнародного і національного права), не здійснювали вантажних операцій в морському порту Херсон - не користувались водним простором внутрішніх водних шляхів - як об'єктом портової інфраструктури - Акваторією.
Морський порт Херсон не нараховував суднам адміністративний збір, який нараховується судну при заході в порт, оскільки відсутній факт заходу судна в морський порт Херсон. Позивач визнає транзитне проходження судна по р.Дніпро. Відповідач вказує, що за міжнародними нормами морського судноплавства транзитний рух не підлягає обкладенню жодним митом і податками або іншими зборами, за винятком плати що стягується за конкретні послуги.
За твердженнями відповідача, надання послуг по договору про агентське обслуговування суден від 04.02.2014 року №30-П-ХЕВ-14 можливе у разі подання відповідачем заявки на надання відповідних послуг. Однак судно не замовляло і не споживало жодних послуг, за яким пред'явлені позовні вимоги, що також підтверджується службовими записками директора та головного диспетчера судноплавної компанії відповідача від 02.04.2018 року № 3688/2/36, від 05.05.2018 року №5161/2/200. Відповідач також зазначає, що акти виконаних робіт від позивача не отримував. На підтвердження вказаного відповідачем надана довідка начальника служби системного адміністрування Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон", відповідно до якої в період з 01.03.2015 року по 01.10.2015 року відсутній факт передач даних в електронному вигляді між електронними адресами сторін. Також відповідачем надана довідка завідувача канцелярії Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон", відповідно до якої у період з 10.03.2015 року по 01.09.2015 року в журналі реєстрації вихідної кореспонденції, що ведеться і електронній базі СЕД "Мегаполіс", відсутні записи про реєстрацію вихідних листів (заявок) на адресу Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" та/або на ім'я начальника відділу доходів та зборів ХФ АМПУ Самініной О.В. щодо транзитного проходження суден буксир "Нібулон-2" з баржами. На думку відповідача позивачем в порушення ст.ст. 74,77 ГПК України, не надано суду первинних документів які б підтверджували факт отримання/надання послуг за договором, зокрема, доказів складання та надсилання актів виконаних робіт (послуг) та доказів здійснення відповідачем замовлення.
За твердженнями відповідача судно рухалось судновим ходом, який не входить в акваторію порту в розумінні ЗУ «Про морські порти».
Також відповідач у відзиві вказує, що на момент проходу р.Дніпро суден зазначених в позові, підхідний канал взагалі не експлуатувався в якості гідротехнічної споруди. У позовній заяві та апеляційній скарзі вказані судна "групи В", однак відповідно до п. 3.7 Порядку № 316 (в редакції, яка діяла з 15.06.2013 року по 04.09.2015 року) судна групи Г (крім барж), що проходять каналом Прорва, судна групи В (крім буксирів та барж, що виконують комерційні вантажні рейси), а також судна груп Д та Е (крім тих, що виконують комерційні вантажні або вантажопасажирські рейси) звільняються від сплати канального збору. Судна відповідача не здійснюють комерційних рейсів та по р. Дніпро перевозять зерно (власність відповідача) між філіями ТОВ СП «Нібулон» для консолідації, накопичення і зберігання на елеваторах за видами зернових культур.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено господарським судом 04.02.2014 між ДП «АМПУ» в особі Херсонської філії ДП «АМПУ» та ТОВ СП «Нібулон» укладено договір про агентське обслуговування суден № 30-П-ХЕФ-14 .
Відповідно п.1 вказаного Договору, цей договір визначає порядок взаємовідносин між адміністрацією та агентом у разі здійснення агентом обслуговування суден, як під іноземним прапором, так і під Державним прапором України, які заходитимуть до акваторії морського порту Херсон або проходитимуть через акваторію морського порту транзитом .
Відповідно до п. 2.1 Договору адміністрація обслуговує судна в порядку, передбаченому Зводом Звичаїв Херсонського морського порту, обов'язковими постановами Херсонського морського порту, Законом України «Про морські порти України» та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктами 2.3, 2.4 Договору адміністрація нараховує та стягує згідно з чинним законодавством України, портові збори, збори та плати з суден, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором і заходитимуть до акваторії морського порту Херсон, або проходитимуть через акваторію морського порту Херсон транзитом. Аміністрація надає послуги за письмовою заявкою і з оплатою за рахунок агента за тарифами, які діють в адміністрації на момент надання цих послуг, а саме: надає послуги з оформлення приходу/ відходу суден і засвідчення вантажних документів печаткою службою капітана морського порту (підпункт 2.4.1); оформляє і видає постійні і разові перепустки співробітникам агента для обслуговування суден на території адміністрації, а також в'їзду на території адміністрації автотранспорту агента (підпункт 2.4.2); надає послуги з чергування пожежної автомашини (підпункт 2.4.3); здійснює бункерування технічною водою суден, які обслуговує агент, за допомогою пожежного автомобіля (підпункт 2.4.4); надає послуги з приймання та послідуючої передачі спец організаціям на утилізацію підсланенних/ пьяльних, фекальних вод, карантинного сміття і харчових відходів (підпункт 2.4.5).
Пунктами 2.10, 2.11 договору № 30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014р. передбачено, що адміністрація надає агенту відповідно до пунктів 4.1, 4.2 і 4.3 розділу 4 договору, рахунки за нараховані портові збори, збори і плати, а також рахунки та інші необхідні документи за послуги, що надаються адміністрацією суднам; направляє агенту у відповідності до пункту 4.5 оформлені та підписані уповноваженою особою адміністрації акти виконання робіт (надання послуг).
Розділом 3 Договору встановлено обов'язки агента.
Зокрема, згідно з пунктами 3.3., 3.5, 3.6, 3.20 Договору передбачено, що агент надає попередню письмову інформацію та узгоджує підхід суден до причалів /акваторії морського порту Херсон з підрозділами адміністрації (диспетчерською, СМБ та СКИП) згідно з Обов'язковими постановами Херсонського морського порту та згідно вимог міжнародного кодексу ISPS; оформляє прихід і відхід суден в порядку черги та відповідно до вимог обов'язкових постанов Херсонського морського порту; до початку проведення вантажних або інших операцій на суднах, а в інших випадках-заздалегідь до виходу/ відходу судна з/ від акваторії морського порту Херсон, подає у відділ зборів і доходів адміністрації заявки та завірені копії обмірних свідоцтв, класифікаційних свідоцтв судна на виписку дисбурсментських рахунків по нарахуванню портових зборів, зборів і плат та інших наданих послуг; агент зобов'язаний підписати надані адміністрацією акти виконаних робіт (надання послуг) належно вповноваженою особою, скріпити печаткою та повернути адміністрації по одному примірнику таких актів у строк протягом п'яти банківських днів з дати отримання актів виконання робіт (надання послуг) агентом під підпис, або у строк десяти банківських днів з дати відправлення актів поштою на адресу агента; у випадку відмови від підписання, неповернення таких актів виконаних робіт (надання послуг) протягом десяти банківських днів від дати надсилання адміністрацією/ або протягом п'яти банківських днів з дати отримання під підпис представником агента, вважається, що акти є погодженими сторонами та надані послуги підлягають оплаті.
В розділі 4 Договору Сторони погодили порядок розрахунків.
Положеннями пункту 4.1 Договору передбачено, що порядок справляння, розмір ставок портових зборів, зборів і плати, плати за забезпечення проведення криголамних робіт суден та інших спеціалізованих тарифів адміністрації, підлягають державному регулюванню та визначаються відповідно до нормативно-правових актів згідно з чинним законодавством; у разі внесення змін та (або) доповнень до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні портові збори, зборів і плати, плати за забезпечення проведення криголамних робіт суден, льодове проведення суден та інші спеціалізовані тарифи адміністрації, під час розрахунків, застосовують вищезазначені нормативно-правові акти з урахуванням змін та (або) доповнень з моменту набрання чинності та (або) доповненнями; оплати портових зборів здійснюється агентом до виходу суден з/ від акваторії/ причалів морського порту Херсона на підставі дисбурсменських рахунків адміністрації відповідно до вимог чинного законодавства України; у разі несплати агентом зборів у встановленому порядку капітан порту може відмовити у вигляді дозволу на вихід судна з порту згідно з ст. 91 КТМ України; витрати, пов'язані капітаном порту цього права покладається на агента.
У пункті 4.3 Договору сторонами узгоджено перелік послуг адміністрації, які надаються за письмовою заявкою агента та оплачуються агентом згідно з діючими на момент надання цих послуг тарифами адміністрації.
Згідно з п. 4.4 договору оплата зборів і плат за послуги, що надаються суднам згідно з чинним законодавством України, та оплата інших додаткових послуг адміністрації та зборів проводиться агентом згідно з остаточними рахунками адміністрації з додаванням підтверджуючих документів, в тому числі актів виконання робіт (надання послуг), які попередньо направляються факсом або по електронній пошті на адресу агента, потім протягом доби вручається представнику агента під підпис (при цьому представник агента повинен бути належним чином уповноважений і мати довіреність для одержання від адміністрації документів (для агента) або направляє адміністрація направляє рахунки, підтверджуючі документи та акти виконання робіт (надання послуг) поштою на адресу агента; якщо рахунок, підтверджуючі документи та акти виконання робіт (надання послуг) надаються агенту адміністрацією під підпис-оплата повинна бути здійснена протягом п'яти банківських днів з дати отримання таких документів, а якщо зазначені документи відправляються поштою, то оплата здійснюється протягом десяти банківських днів з дати відправлення таких документів.
Відповідно до п. 4.5 договору плату рахунків адміністрації агент здійснює відповідно до чинного законодавства України про здійснення розрахунків: для суден, які плавають під іноземним прапором - у доларах США; для суден, які плавають під прапором України - в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату надання послуг.
У розділі 11 визначені місцезнаходження, адреси та банківські реквізити сторін.
Договір набирає чинності з 04 лютого 2014 року та діє по 31 грудня 2014 року; сторони погодили, що умови цього договору застосовуються до правовідносин, що виникли між ними з 01 січня 2014 року; договір може бути пролонгований на наступний рік, за умови направлення відповідного листа на адресу адміністрації протягом 30 діб до позначеного терміну припинення дії договору та за умови обов'язкового укладення відповідної додаткової угоди до цього договору (п. 9.1, 9. 2 договору).
18.03.2014 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до вказаного договору, якою внесено зміни до п. 4.3.2, 4.3.3 розділу 4 відносно порядку розрахунків.
Додатковою угодою від 30.12.2014 року № 2 до договору сторонами доповнено вказаний договір п. 2.12 та викладено його у наступній редакції: "З 01 січня 2015 року адміністрація зобов'язується надавати агенту податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством, електронного цифрового підпису уповноваженої особи, та зареєстровану в ЄРПН; податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань адміністрації; адміністрація забезпечує реєстрацію податкової накладної в ЄРПН та її надання агенту протягом 14 календарних днів з моменту виникнення податкових зобов'язань; підтвердженням про реєстрацію податкової накладної адміністрації та/ або розрахунку коригування до ЄРПН є повідомлення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування з ЄРПН; у разі невиконання (неналежного виконання) зазначених зобов'язань, у тому числі якщо надіслані податкові накладні та/ або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених Податковим кодексом України, адміністрація сплачує агенту штраф у розмірі суми ПДВ, зазначеної (що підлягають зазначенню) у відповідній податковій накладній та/ або розрахунку коригування".
Також додатковою угодою від 30.12.2014 року № 2 сторони змінили п. 9.1, 9.2 та продовжили строк дії договору до 31 грудня 2015 року.
Межі акваторії морського порту Херсон встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 року № 1132 "Про межі акваторії морського порту Херсон".
Схематичний план морського порту Херсон з підходами та акваторія порту є Додатком № 2 до Обов'язкових постанов по морському порту Херсон.
Згідно наданих позивачем виписок з журналів реєстрації приходу та журналів реєстрації виходу суден служби капітана морського порту Херсон (т.1 а.с. 19-28), зареєстровано прохід буксиру «Нібулон-2» з баржами: НБЛ-013, НБЛ-021 (07.03.2015), НБЛ-013, НБЛ-021 (22.03.2015), НБЛ-001, НБЛ-007 (02.04.2015), НБЛ-001, НБЛ-007 (15.04.2015), НБЛ-001, НБЛ-007 (19.04.2015), НБЛ-010, НБЛ-005 (24.04.2015), НБЛ-003, НБЛ-010 (28.04.2015), НБЛ-010, НБЛ-005 (11.05.2015), НБЛ-023 (13.05.2015), НБЛ-021, НБЛ-020 (24.05.2015), НБЛ-003, НБЛ-020 (23.05.2015), НБЛ-013, НБЛ-023 (26.05.2015), НБЛ-018, НБЛ-019 (08.06.2015), НБЛ-018, НБЛ-019 (22.06.2015), НБЛ-002, НБЛ-003 (07.07.2015), НБЛ-019, НБЛ-003 (09.07.2015), НБЛ-014, НБЛ-020 (02.08.2015), НБЛ-012, НБЛ-015 (12.08.2015), НБЛ-007, НБЛ-024 (22.08.2015), НБЛ-005, НБЛ-020 (01.09.2015).
На підставі викладеного, позивачем здійснено нарахування корабельного збору за прохід акваторією порту судном ТОВ СП «Нібулон» та канального збору за прохід Підхідним каналом до Херсонського морського порту та виставлено 20 рахунків на загальну суму 84229,03грн. які були направлені на адресу відповідача разом з актами виконаних робіт для підписання.
Проте акти виконаних робіт не були підписані та повернуті відповідачем, а рахунки не були сплачені, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом щодо стягнення нарахованої плати з портових зборів у сумі 84229,03грн.
Дослідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Частиною першою статті 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
За приписами статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, статтей 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За визначеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Колегія суддів звертає увагу, що виходячи з системного аналізу пунктів 2.4, 3.20, 4.3 договору № 30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014р. умовою, за якою можливе надання послуг за вказаним договором є надання відповідачем заявки на надання відповідних послуг за договором, тоді як факт надання послуг за договором № 30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014 повинен підтверджуватись актами приймання-передачі, які свідчать про реальність здійснення операцій, та які адміністрація надає агенту під підпис або направляє поштою.
Підтвердження надходження актів виконаних робіт на поштову та електронну адресу відповідача у матеріалах справи відсутні, Місцевим господарським судом підставно зазначено, що жодних заявок на надання послуг ТОВ СП "Нібулон" не надавало та не замовляло послуг для суден, зазначених в позові.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки начальника служби системного адміністрування ТОВ СП "Нібулон" в період з 01.03.2015 по 01.10.2015 відсутній факт передачі даних в електронному вигляді між електронними адресами позивача та відповідача (mail@nibulon.com.ua, ampu@seaport.kherson.ua та n.ovchinnikova@seaport.kherson.ua) як і відсутні належні докази підтвердження факту надіслання складених актів виконаних робіт та рахунків з боку ДП «АМПУ» в особі Херсонської філії ДП «АМПУ» відповідачу.
Згідно з довідкою завідуючого канцелярії ТОВ СП "Нібулон" у період з 10.03.2015 по 10.09.2015 в журналі реєстрації вихідної кореспонденції, що ведеться в електронній базі СЕД "Мегаполіс", відсутні записи про реєстрацію вихідних листів (заявок) на адресу Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" та/або на ім'я начальника відділу доходів та зборів ХФ АМПУ Самініної О.В. щодо транзитного проходження суден буксир "Нібулон-2" з баржами НБЛ-001,НБЛ-002,НБЛ-003,НБЛ-004,НБЛ-005,НБЛ-006, НБЛ-007, НБЛ-008, НБЛ-009, НБЛ-010, НБЛ-011, НБЛ-012, НБЛ-013, НБЛ-014, НБЛ-015, НБЛ-016, НБЛ-017, НБЛ-018, НБЛ-019, НБЛ-020, НБЛ-021, НБЛ-022, НБЛ-023, НБЛ-024.
Надані позивачем як докази направлення рахунків та актів копії фіскальних чеків та списків апеляційним судом не приймаються як належні докази, враховуючи, що з цих документів неможливо встановити, які саме акти та рахунки та за якими саме послугами направлялися на адресу ТОВ «Нібулон».
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів констатує обґрунтованість висновку місцевого господарського суду щодо ненадання позивачем належних, допустимих, достовірних доказів в розумінні статтей 74, 76, 77 ГПК України надання відповідачу послуг за договором №30-П-ХЕФ-14 від 04.02.2014, доказів надіслання актів виконаних робіт (послуг) та доказів в підтвердження здійснення відповідачем замовлення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про морські порти України» акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об'єкта (об'єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден.
Морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності (пункт 6 частини 1 статті 1 ЗУ «Про морські порти України»).
Відповідно до положень ст. 8 ЗУ «Про морські порти України» межами морського порту є межі його території та акваторії.
Межі акваторій морських портів визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів України без порушення меж акваторій суміжних морських рибних портів та річкових портів. Відведення акваторії морського порту (надання в користування) адміністрації морських портів України здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України відповідно до закону.
Акваторія порту Херсон відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2008р.№ 1132 «Про межі акваторії морського порту Херсон» включає:
- акваторію рейду, верхня межа якого перетинає р. Дніпро, з'єднуючи точки з такими координатами: 46 град. 38' 03,0" північної широти, 32 град. 38' 02,0" східної довготи; 46 град. 37' 54,0" північної широти, 32 град. 38' 14,0" східної довготи;
- водний простір вниз за течією затонів № 1 і 2, рукав р. Кошова до меридіану 32 град. 36' 00,0" східної довготи, акваторії річок Дніпро, Вільховий Дніпро, Рвач до меридіана 32 град. 18' 00,0" східної довготи;
- акваторію підхідного каналу завширшки 50 метрів, що простягається від Херсонського морського каналу до кар'єру Рибальче, та власне кар'єр.
Статтею 22 ЗУ «Про морські порти України» передбачено, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний.
Процедура справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів в України встановлені Порядком справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 року за № 930/23462, пунктами 1.2, 1.3 якого передбачено, що згідно з частинами третьою - п'ятою статті 22 Закону України «Про морські порти України» портові збори сплачуються Адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом, а саме: причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача; канальний збір справляється на користь власника каналу; корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності Законом України «Про морські порти України». Портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Розділом ІІ Порядку справляння врегульовано порядок справляння корабельного збору, яким передбачено, що із суден груп А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об'єму судна (за 1 куб. м об'єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку.
Таким чином, для справляння корабельного збору значення має вхід/вихід в/з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів).
Судова колегія погоджується з посиланнями господарського що зазначені в позові судна зареєстровані під прапором України, держава прапору вказана в документах на судно, що надає їм право вільного переміщення по внутрішнім водним шляхам України.
Відповідно до статті 67 Водного кодексу України внутрішні морські води та територіальне море є внутрішніми водними шляхами загального користування. Перелік внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку внутрішніх водних шляхів, що належать до категорії судноплавних" від 12.06.1996 №640 річка Дніпро відноситься до судноплавних внутрішніх водних шляхів.
Судна ТОВ СП "Нібулон" проходили морський порт Херсон та рухались по судновому ходу, що позивачем не спростовано.
Положенням про навігаційне забезпечення судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.06.2007 №498 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 серпня 2007 р. за N 905/14172 визначено, що судновий хід (фарватер) - водний простір на внутрішньому водному шляху, призначений для руху суден і позначений на місцевості і на карті; крім того, це безпечний у навігаційному відношенні прохід по водному просторі, означений засобами навігаційного обладнання.
Доказами розташування суднового ходу на річці Дніпро є: витяг з «Умовних знаків для карт внутрішніх водних шляхів №908», де зазначено, як на картах відображається судновий шлях; витяг з Лоційного опису річки Дніпро №105 з позначками основного суднового ходу; навігаційна річкова карта Нижнього Дніпра від Каховської ГЕС до гирла №3528.
Сам факт руху судна по водній поверхні річки Дніпро не є підставою для застосування Порядку №316, оскільки судно фактично рухалось по судновому ходу внутрішніх вод, які є об'єктами загального користування.
Колегією суддів приймається до уваги той факт, що морський порт Херсон не нараховував суднам відповідача адміністративний збір, який нараховується судну при заході в порт, оскільки відсутній факт заходу судна в морський порт Херсон, що також свідчить про транзитне проходження судна по р. Дніпро. Як вказує відповідач, портові збори судно сплачувало в порту заходу- морський порт Миколаїв, де і виконувались вантажні операції.
З огляду на викладене, а також те, що судна ТОВ СП «Нібулон» не заходили до морського порту Херсон, не швартувались до причалів, не ставали на якір в акваторії порту Херсон та не здійснювали вантажних операцій господарським судом правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача корабельного збору.
Також апеляційний суд вважає підставною відмову господарським судом Миколаївської області в задоволенні позовних вимог про стягнення 48647, 55грн. канального збору з огляду на наступне.
Так, нарахування канального збору здійснено позивачем відповідно до пунктів 1.2, 3.3 Порядку №316.
Пунктами 1.2, 1.3 зазначеного Порядку передбачено, що згідно з частинами третьою - п'ятою статті 22 Закону України "Про морські порти України" портові збори сплачуються Адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом, а саме: причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача; канальний збір справляється на користь власника каналу; корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності Законом України "Про морські порти України". Портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Пунктом 3.3 Порядку №316 передбачено, що нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження підхідного каналу судном в один кінець і кожне проходження підхідного каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об'єму судна за ставками, наведеними в додатку 4 до цього Порядку.
Підхідний канал до Херсонського морського порту (річкова частина), за проходження якого нарахований канальний збір відповідачу, включений до акваторії морського порту Херсон постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 №1132 «Про межі акваторії морського порту Херсон».
Згідно бази даних гідротехнічних споруд Регістра судноплавства України експлуатуючою організацією Підхідного каналу до Херсонського морського порту (річкова частина), є Херсонська філія ДП "АМПУ", що підтверджується довідкою про включення ГТС до бази даних гідротехнічних споруд №104-4-268-15 від 02.12.2015 та свідоцтвом про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації №СП-22-107.1-4-138-16 від 28.11.2016.
Із змісту зазначених документів вбачається, що Підхідний канал до Херсонського морського порту (річкова частина) був внесений до Бази даних гідротехнічних споруд за №2174 на підставі заяви експлуатуючої організації 15.10.2015, а свідоцтво про придатність цієї гідротехнічної споруди до експлуатації було отримано позивачем 28.11.2016.
Доказів на підтвердження того, що на час проходження суден ТОВ СП "Нібулон" транзитом по р.Дніпро (березень-вересень місяці 2015 року) Херсонська філія ДП "АМПУ" була власником, балансоутримувачем або експлуатуючою організацією зазначеної вище гідротехнічної споруди позивачем не подано, матеріали справи таких доказів не містять, а тому Південно-західний апеляційний господарський суд вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 48647, 55грн. канального збору.
Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та не спростовують наведених вище висновків суду першої та апеляційної інстанцій.
Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (див. рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 п.58).
З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги повністю відхилені судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 27 вересня 2018 у справі №915/546/18 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».
Постанова в порядку ст. 282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст. 284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку згідно положень ст.ст. 286,288 ГПК України.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя С.В. Таран