79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" січня 2019 р. Справа №914/1005/18
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді М.І. Хабіб,
суддів Н.А. Галушко,
Н.М. Кравчук,
секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,
за участю представників учасників справи:
прокурора Яворського Я. Т.( посвідчення від 13.09.2017 №047903),
позивача -Стефанишин О.Б. ( довіреність від 02.01.2019 № 18-11-00006),
відповідача -Саміли І.М. (керівник), адвоката Шниря О.Б. (ордер від 29.10.2018 №093735)
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Габен" від 26.09.2018 б/н (вх. суду від 09.10.2018 №01-05/25/18)
на рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2018, повний текст рішення складено 07.09.2018,
у справі №914/1005/18 (суддя Березяк Н.Є.)
за позовом: Керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Габен", м. Львів
про: стягнення 345 276,00 грн збитків
У червні 2018 року керівник Львівської місцевої прокуратури №1 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (далі - РВ ФДМ України по Львівській області) до ТОВ-фірма "Габен" про стягнення 345 276,00 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 22.03.2016 у справі № 914/102/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2016, розірвано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - очисних споруд у м. Львові на вул. Персенківка, 19, за реєстровим № 2167, укладений 26.09.2005 РВ ФДМ України по Львівській області та ТОВ-фірма "Габен" із змінами, внесеними додатковою угодою від 10.01.2011. Зобов'язано ТОВ- фірма "Габен" повернути об'єкт незавершеного будівництва - очисні споруди у державну власність за актом приймання-передачі.
При проведенні 31.03.2017 інвентаризаційною комісією огляду будівельного майданчика і технічного стану незавершеного будівництва - очисних споруд, що повертається у державну власність за рішенням суду у справі №914/102/16, встановлено відсутність устаткування (35 найменувань), придбаного для об'єкта незавершеного будівництва, яке було включене у вартість об'єкта незавершеного будівництва відповідно до звіту про оцінку цього об'єкта та висновку про вартість споруд і обладнання від 29.07.2005, переданого відповідачу за актом приймання-передачі від 02.12.2005 згідно з договором купівлі-продажу від 26.09.2005. Це устаткування (35 найменувань) підлягало поверненню відповідачем у державну власність у складі об'єкта незавершеного будівництва згідно з рішенням суду від 22.03.2016 у справі №914/102/16.
Рішенням РВ ФДМ України по Львівській області, оформленим протоколом №1 від 12.06.2017, затверджено результати інвентаризації об'єкта станом на 31.03.2017, звіряння цих результатів з результатами інвентаризації та оцінкою, проведеними при відчуженні об'єкта; відсутнє устаткування віднесено до збитків, для встановлення розміру яких вирішено провести оцінку цього майна. Згідно з висновком оцінювача ринкова вартість майна станом на 31.03.2017 становить 345 276,00грн(з ПДВ). Вимогу позивача про сплату збитків відповідач залишив без задоволення.
Посилаючись на ст.ст. 22, 386 ЦК України, ст.ст. 224,225 ГК України, ст. 19 ЗУ "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва ", ст.26, розділ V Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про приватизацію державного та комунального майна» , Порядок повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2001 №32, Методику оцінки майна, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891, прокурор просив задоволити позов.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.09.2018 у справі №914/1005/18 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ- фірма "Габен" на користь РВ ФДМ України по Львівській області 345 276,00 грн збитків та на користь прокуратури Львівської області 5 179,14 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення мотивоване положеннями ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України, ст. 19 ЗУ "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2001 №32, Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891.
При задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що згідно з рішенням суду від 22.03.2016 у справі №914/102/16, яким розірвано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва та зобов'язано відповідача повернути об'єкт у державну власність, підлягало поверненню відповідачем у складі об'єкта незавершеного будівництва обладнання (35 найменувань), яке було придбане для об'єкта незавершеного будівництва ще до укладення договору купівлі-продажу і не передане до монтажу або таке, що не потребує монтажу, та було передане відповідачу у складі об'єкта незавершеного будівництва. Проте, це обладнання на будівельному майданчику відсутнє, його вартість згідно з проведеною оцінкою майна (визначення розміру збитків) становить 345 276 грн з ПДВ.
Суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума за своєю правовою природою є збитками, які завдані державі відповідачем незбереженням/відсутністю 35 одиниць обладнання, тобто його неправомірними діями/бездіяльністю, розмір завданих збитків документально підтверджений, відтак про наявність всіх елементів складу правопорушення та обґрунтованість позовних вимог.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які суд визнав доведеними, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Відповідач просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Скаржник вказує, що позов подано до суду 31.05.2018 та вважає, що позивач не довів наявність правових підстав для відшкодування заподіяних йому збитків, оскільки ч.2 ст. 19 ЗУ "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", яка передбачала можливість відшкодування збитків, втратила чинність 06.03.2018 у зв'язку із набранням 07.03.2018 законної сили п.1.8 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про приватизацію державного та комунального майна». Підзаконні нормативні акти, на які посилається позивач, визначають порядок визначення шкоди, але не встановлюють обов'язку її відшкодування, тому посилання на ці акти вважає безпідставним. Зазначає,що за умовами договору відповідач мав обов'язок добудувати об'єкт приватизації без збереження його первісного призначення, відтак відповідач мав право у процесі будівництва демонтувати встановлене обладнання і добудувати об'єкт з будь-яким призначенням, тому йому не може ставитися в обов'язок відшкодувати вартість демонтованого обладнання. Вказує, що вартість об'єкта незавершеного будівництва станом на 31.03.2017 становить 2 208 247,20 грн з ПДВ , а на час приватизації станом на 29.07.2005 його вартість становила 480 151,20 грн, відтак вважає, що відсутні заподіяні збитки державі, так як відповідач повертає об'єкт незавершеного будівництва вартістю, яка в 4,6 разів перевищує його вартість на час приватизації. Поряд з тим, скаржник стверджує, що позивачем не доведено факт передачі відповідачу обладнання , вартість якого він просить відшкодувати, не доведено вчинення відповідачем протиправних дій та знищення обладнання. При цьому, посилаючись на п.5.1 висновку про вартість споруд і обладнання від 29.07.2005, акт огляду від 27.04.2005, вказує на непридатність обладнання, його розукомплектування та знос на 80% ще до приватизації очисних споруд та передання таких споруд відповідачу, тому вважає висновок про вартість майна від 31.03.2017 неналежним доказом, оскільки вартість майна збільшена з 29 599,20 грн до 345 276 грн ( в 11 разів).
У відзиві на апеляційну скаргу керівник Львівської місцевої прокуратури № 1 заперечує доводи відповідача, та зазначає, що рішенням Господарського суду Львівської області від 22.03.2016 у справі № 914/102/16, яке набрало законної сили, розірвано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - очисних споруд у м. Львові на вул. Персенківка, 19, за реєстровим № 2167, укладений 26.09.2005 РВ ФДМ України по Львівській області та відповідачем. Зобов'язано відповідача повернути цей об'єкт незавершеного будівництва у державну власність (стягувач - РВ ФДМ України по Львівській області). До акту прийому-передачі об'єкта незавершеного будівництва від 02.12.2005 додавався висновок оцінювача про вартість цього об'єкта, до якої включено згідно із звітом про оцінку вартість не повернутого відповідачем у державну власність обладнання, яке підлягало поверненню у складі вказаного об'єкта. Прокурор вважає, що відповідач в апеляційній скарзі не навів доказів для задоволення його вимог та скасування рішення суду першої інстанції.
За апеляційною скаргою відповідача ухвалами Західного апеляційного господарського суду 11.10.2018 у справі №914/1005/18 (колегія суддів у складі головуючого судді Хабіб М.І., суддів Галушко Н.А., Плотніцького Б.Д.) відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 30.10.2018.
У судовому засіданні 30.10.2018 оголошено перерву до 27.11.2018.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю члена колегії судді Плотніцького Б.Д. проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями (протокол від 27.11.2018), замість судді Плотніцького Б.Д. до складу колегії введено суддю Кравчук Н.М.
У судовому засіданні 27.11.2018 оголошено перерву до 15.01.2019.
У судовому засіданні 15.01.2019 представники відповідача підтримали доводи і вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
Прокурор та представник позивача заперечили доводи відповідача, просили залишити рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне.
26.09.2005 РВ ФДМУ по Львівській області (продавець) та ТОВ - фірма "Габен" (покупець) уклали договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - очисні споруди у м. Львові, вул. Персенківка, 19, який нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 2167 ( т.1, а.с. 73-74).
За умовами цього договору продавець зобов'язується передати у власність покупця об'єкт незавершеного будівництва - очисні споруди у м. Львів по вул. Персенківка, 19, а покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт незавершеного будівництва і сплати за нього ціну, відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.
Згідно з висновком оцінювача,затвердженим наказом РВ ФДМУ по Львівській області №405 від 29.07.2005, вартість об'єкта приватизації становить 480 151,20грн ( з ПДВ).
Вказаний у договорі об'єкт продано за ціною 432 140,00грн( з ПДВ).
Відповідно до звіту про оцінку ОНБ - очисних споруд, невстановленого обладнання та устаткування, придбаного для об'єкта незавершеного будівництва,що знаходяться на балансі ВАТ «Реактив» за адресою: вул. Персенківка, 19, м. Львів, наданого ПП «ЕкспертМАШ», та висновку оцінювача про вартість споруд і обладнання, станом на 31.05.2005 вартість об'єкта оцінки становить 480 151,20грн з ПДВ, у т.ч:
- двоповерхова будівля -360 730,80грн з ПДВ;
- насосна станція перекачки - 16 257,60 грн з ПДВ;
- приймальний резервуар - 7 916,40грн з ПДВ;
- регулююча ємність - 22608,00грн з ПДВ;
- відстійник - 43 039, 20грн з ПДВ;
-обладнання( трансформатор, пост управління, щит розподільний, насоси, засувки,затвори, перемішувачі, конвеєр тощо , всього 35 одиниць обладнання) - 29 599,20 з ПДВ ( т.1, а.с.25-32, 116-125).
Згідно з актом прийому -передачі від 02.12.2005 продавець (РВ ФДМУ по Львівській області) передав, а покупець ( ТОВ - фірма "Габен") прийняв об'єкт незавершеного будівництва- очисні споруди на вул. Персенківка, 19 у м. Львові за ціною 432 140,00грн( з ПДВ).
В акті вказано, що до акта додається висновок оцінювача про вартість об'єкта ( т.1,а.с. 33)
Акт підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.03.2016 у справі №914/102/16 залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2016, розірвано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - очисних споруд у м. Львові, вул. Персенківка, 19, за реєстровим № 2167, укладений 26.09.2005 РВ ФДМ України по Львівській області та ТОВ фірма "Габен". Зобов'язано ТОВ фірма "Габен" повернути об'єкт незавершеного будівництва - очисні споруди у м. Львові на вул. Персенківка, 19 у державну власність за актом приймання-передачі. Стягувач - РВ ФДМ України по Львівській області( т.1, а.с.18-24).
Вказаним рішенням встановлено, що покупець не виконав умов договору щодо завершення будівництва об'єкта без збереження первісного призначення та введення його в експлуатацію до 23.09.2015. Станом на 24.09.2015 покупець не переоформив право забудови на об'єкт, будівельні роботи не проводяться.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав рішення суду у справі №914/102/16, не повернув об'єкт у державну власність.
Комісією позивача проведено обстеження об'єкта незавершеного будівництва - очисних споруд у м. Львові, вул. Персенківка, 19, за результатами якого складений акт від 31.03.2017 обстеження будівельного майданчика і технічного стану об'єкта незавершеного будівництва - очисних споруд у м. Львові, вул. Персенківка, 19, що повертаються у державну власність за рішенням суду, згідно з яким комісією встановлено, що на будівельному майданчику відсутнє придбане для об'єкта незавершеного будівництва устаткування, не передане до монтажу або таке, що не потребує монтажу (додаток №9 інвентаризаційний опис придбаного для об'єкта незавершеного будівництва устаткування, не переданого до монтажу або такого, що не потребує монтажу). В акті вказано, що відповідач листом від 07.03.2017 відмовився брати участь у роботі комісії( т.1, а.с. 34-36).
Комісією складений інвентаризаційний опис придбаного для об'єкта незавершеного будівництва устаткування, не переданого до монтажу або такого, що не потребує монтажу (додаток № 9 до Методики оцінки майна) від 31.03.2017, відповідно до якого встановлено відсутність 35 одиниць устаткування ( т.1,а.с.37-39).
Рішенням РВ ФДМ України по Львівській області, оформленим протоколом №1 від 12.06.2017, затверджено результати інвентаризації об'єкта станом на 31.03.2017, звіряння цих результатів з результатами інвентаризації та оцінкою, проведеними при відчуженні об'єкта; відсутнє устаткування віднесено до збитків, для встановлення розміру яких вирішено провести оцінку цього майна( т.1, а.с. 40-45).
Наказом начальника РВ ФДМ України по Львівській області від 17.07.2017 № 01041 затверджено результати інвентаризації у зв'язку із розірванням договору купівлі-продажу від 26.09.2005 та протокол №1 від 12.06.2017 комісії з питань повернення у державну власність об'єкта приватизації( т.1, а.с. 46).
Згідно із звітом про незалежну оцінку обладнання в кількості 35 позицій, висновком про вартість майна оцінювача ФОП Крилошанського Ю.Є.( свідоцтво про реєстрацію в ДРО №11156 від 16.10.2013, базовий сертифікат №1048 від 11.04.1998, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності ФДМУ від 28.03.2017 №257/17) ринкова вартість обладнання в кількості 35 одиниць станом на 31.03.2017 становить 345 276,00грн(з ПДВ). На вказаний звіт рецензентом Дурицьким В.В. (базовий сертифікат №1514 від 25.12.1999, свідоцтво про реєстрацію в ДРО №2101 від 30.12.2004) надана позитивна рецензія від 28.09.2017 реєстр. № 46-17-0356 в АС «Оцінка» ( т.1, а.с.47-51, 193-220).
Наказом начальника РВ ФДМ України по Львівській області №01414 від 05.10.2017 затверджено висновок про вартість об'єкта оцінки в сумі 345 276 грн, в т.ч. ПДВ, - збитків, нанесених державі ТОВ "Габен" в результаті невиконання умов договору купівлі-продажу від 26.09.2005 (т.1 а.с. 52).
РВ ФДМ України по Львівській області звернулося до відповідача з претензією № 11-11-00879 від 07.02.2018 про сплату 345 276,00 грн збитків у 20-денний термін, з моменту отримання даної претензії, яку відповідач залишив без відповіді та без задоволення (т.1 а.с. 59).
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає до задоволення з таких підстав.
На момент укладення позивачем та відповідачем 29.06.2005 договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - очисних споруд у м. Львові на вул. Персенківка, 19 ( далі - ОНБ) та на момент розірвання цього договору рішенням суду від 22.03.2016 у справі №914/102/16, яке набрало законної сили 29.06.2016 та є чинним, діяв Закон України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" від 14.09.2000 N 1953-III (далі - Закон1953-III) положеннями частин 1 та 2 статті 19 якого встановлено, що обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є зокрема, встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва. У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на відсутність правових підстав для відшкодування збитків, посилаючись на те, що Закон України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" N 1953-III, ч.2 ст. 19 якого передбачала відшкодування збитків, втратив чинність 06.03.2018 у зв'язку із набранням 07.03.2018 чинності Законом України «Про приватизацію державного та комунального майна».
Апеляційний суд відхиляє ці доводи відповідача з огляду на наступне.
Дійсно, Закон N 1953-III втратив чинність 06.03.2017 у зв'язку із набранням чинності 07.03.2018 Законом України «Про приватизацію державного та комунального майна» від 18.01 2018 N 2269-VIII( далі -Закон N 2269-VIII).
Однак, частиною 1 статті 29 Закону N 2269-VIII передбачено, що за порушення законодавства про приватизацію до винних осіб застосовується кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова відповідальність відповідно до законів України.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.03.2016 у справі №914/102/16, яке набрало законної сили 29.06.2016 та є чинним, встановлено факт порушення відповідачем законодавства про приватизацію, а саме: невиконання умов договору купівлі-продажу ОНБ щодо завершення будівництва у визначений договором строк, зв'язку з чим розірвано цей договір та зобов'язано відповідача повернути ОНБ у державну власність за актом приймання-передачі.
Ці обставини в силу ч.4 ст.75 ГПК України не потребують повторного доведення.
Відповідно до частин 1-3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Наведена норма ЦК України кореспондується із ст. 224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За приписами ст. 129-1 Конституції України, ч.1 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
В порушення вказаних норм закону відповідач не виконав рішення суду, не повернув об'єкт незавершеного будівництва - очисних споруд у м. Львові на вул. Персенківка, 19 у державну власність за актом приймання-передачі.
Згідно з пунктом 9 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2001 №32, у разі виявлення збитків, завданих державі покупцем об'єкта приватизації за час володіння ним, їх розмір визначається згідно з Методикою оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктами 104,105 Методики про оцінку майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 №1891 (в редакції, чинній на момент визначення розміру збитків) передбачено, зокрема, що визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки. Державний орган або орган місцевого самоврядування приймають рішення про розмір збитків з використанням звіту про оцінку збитків за умови наявності позитивного висновку рецензента такого звіту.
Як вірно вказав суд першої інстанції, для застосування такого виду господарської санкції, як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками, вини.
Матеріалами справи підтверджено, що 31.03.2017 позивач провів інвентаризацію ОНБ, переданого відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2005 при приватизації об'єкта, та встановив відсутність 35 одиниць обладнання, переданого у складі ОНБ, вартість відсутніх 35 одиниць обладнання в сумі 345 276,00грн, визначену шляхом проведення незалежної оцінки, на яку наданий позитивний висновок рецензента звіту, позивач відніс до збитків, які відповідач відмовляється відшкодувати .
Відтак доводи відповідача про відсутність правових підстав для відшкодування збитків суперечать названим нормам закону та є необґрунтованими.
Відповідач вважає, що позивачем не доведено факту передачі йому обладнання, вартість якого він просить відшкодувати, та не доведено вчинення відповідачем протиправних дій.
Відповідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу вимог ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ці доводи відповідача спростовуються наявними у справі доказами.
Так, за умовами договору купівлі-продажу від 26.09.2005 продавець зобов'язується передати у власність покупця об'єкт незавершеного будівництва - очисні споруди у м. Львів по вул. Персенківка, 19, а покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт, вартість якого за висновком оцінювача становить 480 151,20грн ( з ПДВ); об'єкт продано за ціною 432 140,00грн( з ПДВ);
Згідно з висновком оцінювача вартість ОНБ станом на 31.05.2005 становить 480 151,20грн з ПДВ, у т.ч. вартість 35 одиниць обладнання -29 599,20грн з ПДВ.
За актом прийому -передачі від 02.12.2005 продавець (РВ ФДМУ по Львівській області) передав, а покупець ( ТОВ - фірма "Габен") прийняв ОНБ за ціною 432 140,00грн( з ПДВ).
Названі докази підтверджують факт передачі відповідачу 35 одиниць обладнання у складі ОНБ та прийняття обладнання відповідачем.
Відповідно до рішення суду від 22.03.2016 у справі №914/102/16 відповідач зобов'язаний повернути у державну власність ОНБ, тобто і 35 одиниць обладнання, яке йому було передане у складі ОНБ на підставі договору-купівлі-продажу від 26.09.2005. Факт відсутності 35 одиниць обладнання на час проведення 31.03.2017 інвентаризації підтверджений матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Слід зазначити, що пунктом 9.1 договору купівлі-продажу від 26.09.2005 встановлено,що ризик випадкової загибелі або випадкового псування об'єкта приватизації несе покупець з моменту переходу до нього права власності.
Право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкта (п. 1.2 договору).
Незбереження відповідачем 35 одиниць обладнання, яке підлягає поверненню у державну власність у складі ОНБ згідно з рішенням суду, свідчить про неправомірні дії чи бездіяльність відповідача та завдання державі збитків.
Посилання відповідача на те, що вартість ОНБ станом на 31.03.2017 становить 2 208 247,20 грн з ПДВ, а на час приватизації у 2005році його вартість становила 480 151,20 грн, що, на думку скаржника, свідчить про відсутність заподіяних державі збитків, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що з моменту придбання ОНБ відповідач не вчинив жодних дій щодо його добудови.
Доказів проведення будівельних робіт на об'єкті чи здійснення будь-яких вкладень в об'єкт (робіт, коштів, матеріалів тощо) відповідач суду не надав, що свідчить про відсутність вкладень в об'єкт з боку відповідача та необґрунтованість його доводів.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає рішення суду першої інстанції про задоволення позову законним і обґрунтованим, оскільки у зв'язку із розірванням рішенням суду договору купівлі-продажу підлягає поверненню у державну власність 35 одиниць обладнання, яке було передане відповідачу при приватизації об'єкта незавершеного будівництва у складі цього об'єкта, однак, внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) відповідача обладнання не збережено (відсутнє), чим завдано державі збитків.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційних скарг, таких підстав апеляційним судом також не встановлено.
Отже, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судовий збір, сплачений відповідачем при поданні апеляційної скарги, покладається на відповідача(залишається за ним).
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Львівської області від 04.09.2018 у справі № 914/1005/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покладається на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, встановлені статтями 286-291 ГПК України.
Повна постанова складена 18.01.2019.
Головуючий суддя М.І. Хабіб
Суддя Н.А.Галушко
Суддя Н.М. Кравчук