Провадження № 1-кп/537/17/2019
Справа № 537/3589/17
17.01.2019 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 ,обвинуваченого ОСОБА_4 захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 при секретарі ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місці Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження № 12017170110001420 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горішні Плавні Полтавської області, українця, громадянина України, з освітою середньо-спеціальною, одруженого, працюючого ПАТ «Кредмаш» слюсарем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
30.06.2005 Комсомольський міським судом Полтавської області за ч.2 ст. 185, з ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 70, 104 КК України до 4 роки позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
20.04.2006 Гагарінським районним судом м. Севастополя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі;
04.10.2007 Ленінським районним судом м. Полтава за ст. 391 КК України до 2 роки позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; звільнений 15.07.2011 у зв'язку з відбуванням строку призначеного судом покарання;
09.10.2012 Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;
06.12.2012 Комсомольським міським судом за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 69, ч. 1 ст. 187, ч.1 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі; на підставі частини 4 статті 70 КК України остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; звільнений 14.10.2016 у зв'язку із закінченням строку відбування призначеного судом покарання;
14.06.2017 Комсомольський міським судом за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 місяців арешту ;
26.12.2017 Автозаводським районним судом міста Кременчука Полтавської області за частиною 2 статті 185 КК України із застосуванням частини 4 статті 70 КК України до одного року трьох місяців позбавлення волі; вирок набрав законної сили 26.01.2018
у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених частиною 2 статті 185 КК України;
09.08.2017 близько 09:25 години, ОСОБА_4 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , яку винаймав щодобово, маючи прямий умисел на викрадення чужого майна, який виник заздалегідь, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, таємно, повторно, керуючись корисливим мотивом та метою, здійснив крадіжку мікрохвильової печі «Elenberg» вартістю 910 гривень, що належить ОСОБА_3 , чим спричинив потерпілому матеріального збитку на вказану суму. З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи злочинну діяльність, 10.08.2017 близько 10:00 години, ОСОБА_4 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , яку винаймав щодобово, маючи прямий умисел на викрадення чужого майна, який виник заздалегідь, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, таємно, повторно, керуючись корисливим мотивом та метою, здійснив крадіжку телевізора «BRAVIS» LED - 28B1000 28», вартістю 1330 гривень, що належить ОСОБА_3 , чим спричинив потерпілому матеріального збитку на вказану суму.
З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікує дії останнього за частиною 2 статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінуемого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, визнає фактичні обставини справи, суду підтвердив факт вчинення кримінального правопорушення за таких обставин, як це вказано в описовій частині вироку, прохав суд обмежити обсяг дослідження доказів та фактичних обставин його допитом та дослідженням характерізуючих матеріалів щодо особи останнього.
Потерпілій ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив факт викрадення належного йому на праві власності майна, одночасно погоджуючись із запропонованим прокурором порядком дослідження доказів, прохав суд взяти до уваги той факт, що із врахування особи обвинуваченого, останній на думку потерпілого, є суспільного небезпечною особою яку потрібно ізолювати від суспільства на тривалий період часу, а тому прохає визначити обвинуваченому суворішу міру покарання у виді позбавлення волі.
У зв'язку з тим, що фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорювалися, відповідно до статті 349 КПК України свідки не допитувалися, матеріали справи не досліджувалися, крім документів, що характеризують особу обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Одночасно судом роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є рецидив злочину.
Визначаючи міру покарання суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого, те, що злочин відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого якій раніше судимий, згідно наданих суду медичних документів лікування від наркоманії та алкоголізму не потребує.
Приймаючи до уваги ступень тяжкості та обставини злочину, його наслідки, враховуючи вартість викраденого майна, думку потерпілих та перелічені вище дані про особу обвинуваченого, суд приходить до переконання, що для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів, йому повинно бути призначено необхідне та достатнє покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням вимог частини 4 статті 70 КК України.
Суд прийшов до переконання, що дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого та думку учасників процесу.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Статтею 96-1 КК України визначено що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння тощо.
Пунктом 1 частини 1 стаття 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.
Частиною 5 статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої злочином.
Відповідно до змісту наданої стороною обвинувачення постанови про приєднання до справи речових доказів, останніми по даному кримінальному провадженню наряду з іншими також визнано грошові кошти в розмірі 700 грн., номіналом 500 грн та 200 грн. які добровільно видала працівникам поліції ОСОБА_7 , які як було встановлено в судовому засіданні було отримано нею від ОСОБА_4 внаслідок реалізації ним викраденого майна потерпілого по справі.
За викладених обставин, оскільки зазначені вище речові докази у виді грошових купюр було отримано від реалізації викраденого обвинуваченим майна, зазначені вище гроші не є власністю потерпілого і по справі не заявлено останнім позовних вимог щодо відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди, суд приходить до висновку щодо застосування до останніх вимог статті 96-І, 96-2 КК України та безоплатне вилучення останніх у власність держави.
Оскільки суд прийшов до висновку щодо призначення обвинуваченому міри покарання у виді позбавлення волі, то з метою виконання призначеного покарання, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Керуючись статтями 369, 370 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за частиною 2 статті 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 1 (один) місяць.
Відповідно до вимог частини 4 статті 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 26.12.2017 року остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 3 (три) місяці.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 18 січня 2019 року.
Відповідно до статті 96-І, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та безоплатно вилучити у власність держави речові докази у кримінальному провадженні: грошові кошти в розмірі 700 грн., номіналом 500 грн. серії АА № 5199837 та номіналом 200 грн. серії Е № 3877178 які добровільно видала працівникам поліції свідок ОСОБА_7 .
Речові докази - рідкокристалічний телевізор «BRAVIS» LED - 28B1000 28», мікрохвильова пічь «Elenberg» та столові ложки металічного кольору в кількості трьох штук - залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_3 .
Обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання за цим вироком суду, термін відбування покарання за вироком Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 27.12.2017 в період з 13.12.2017 по 17.01.2019 включно.
Вирок може бути оскаржений через Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня отримання ним копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1