Справа № 492/1861/18
17 січня 2019 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Черевата В.І.,
розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Арцизького ВП ГУНП в Одеській області, про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 397985 від 25 жовтня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1, 25.10.2018 року о 22 годині 40 хвилин, в с. Главані Арцизького району Одеської області, по вул. Гагаріна, керував транспортним засобом марки «ВАЗ-2106», н/з НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини роту, незв'язна мова, нестійка хода, але від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 ОСОБА_2.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, згідно якої він свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 ОСОБА_2 не визнав та повідомив, що на його прохання пройти медичний огляд на встановлення стану сп'яніння на місці йому співробітниками поліції було відмовлено з причин відсутності алкотестера «Драгер», автомобіль співробітниками поліції не вилучався, після розмови з представниками поліції, він продовжив на ньому рух. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення відносно нього складався без його присутності, без свідків та копію протоколу він не отримував.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247КУпАП, у зв'язку з недоведеністю наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, з таких підстав.
Частинами 1, 2 ст. 7 ОСОБА_2 визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Пункт 2.5. Правил дорожнього руху України, порушення якого інкримінують ОСОБА_1, встановлює, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Частина 1 ст. 9 ОСОБА_2 встановлює, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відсутність хоча б однієї із встановлених частиною 1 ст. 9 ОСОБА_2 складових, свідчить про відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Так, як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 ОСОБА_2 орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 ОСОБА_2, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Вказівка у протоколі на те, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду відмовився, не відповідає встановленому ч. 3 ст. 266 ОСОБА_2 порядку, згідно якому огляд проводиться в закладах охорони здоров'я виключно у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з результатами такого огляду. Однак, в протоколі не зазначена підстава для проведення медичного огляду, а саме незгода ОСОБА_1 на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або незгода останнього з результатами такого огляду. А як було вище зазначено, згідно ч. 3 ст. 266 ОСОБА_2, саме незгода притягуваного на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або незгода останнього з результатами такого огляду є підставою для проведення медичного огляду.
Крім того, згідно ст. 266 ОСОБА_2, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В матеріалах справи відсутні відомості щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом чи передачі керування іншій особі згідно вимог ст. 266 ОСОБА_2.
Крім того, відповідно до ст. 265-2 ОСОБА_2, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч. ч. 1, 2, 3 і 4 ст. 130 ОСОБА_2, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, запис про тимчасове затримання транспортного засобу відсутній і правопорушник продовжив на ньому рух.
Викладені обставини, досліджені в судовому засіданні, свідчать про те, що в даному випадку був порушений порядок проведення огляду на стан сп'яніння, передбачений ст. 266 ОСОБА_2, оскільки притягуваному ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським, а тому, у ОСОБА_1 не виникло обов'язку пройти огляд в медичному закладі, та, відповідно, його відмова від цього не може мати наслідком притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 ОСОБА_2.
Суд критично оцінює відомості, що містяться в письмових поясненнях свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 від 25.10.2018 року, згідно яких ОСОБА_1, 25.10.2018 року о 22 годині 40 хвилин, в с. Главані Арцизького району Одеської області, по вул. Гагаріна, керував транспортним засобом марки «ВАЗ-2106», н/з НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, але від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився у їх присутності (а.с. 6, 7), оскільки письмові пояснення вказаних свідків викликають у суду сумніви в їх достовірності також через те, що вони ідентичні за змістом та стилем виконання, хоч і відібрані від різних осіб та викладені на заздалегідь виготовленому бланку. Перевірити ж достовірність вказаних пояснень шляхом допиту свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судовому засіданні, не виявилось можливим, оскільки, незважаючи на вжиті судом заходи, забезпечити їх участь у судовому засіданні для допиту не вдалося.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена можливість піддавати приводу Національною поліцією у разі ухилення від явки на виклик тільки особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а можливість піддавати приводу свідків ОСОБА_2 не передбачена. Іншим же чином, окрім здійснення судового виклику, суд позбавлений можливості забезпечити участь свідка у судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи, що працівниками поліції був порушений порядок огляду на стан сп'яніння, те, що не надано доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, дають підстави суду дійти висновку про недоведеність наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 ОСОБА_2, за ознаками відмови від проходження огляду на стан сп'яніння саме відповідно до встановленого порядку.
Також не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130КУпАП і за двома іншими кваліфікуючими ознаками, а саме: 1) керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння; 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані. Оскільки, по-перше, протокол про адміністративне правопорушення за цими ознаками не складався, по-друге, встановлено, що ОСОБА_1 нікому керування не передавав, та, по-третє, не доведено, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому суд позбавлений можливості прийняти до уваги пояснення притягуваного ОСОБА_1 про те, що він вживав алкогольний напій перед керуванням транспортним засобом, оскільки ступінь його сп'яніння не був визначений, а враховуючи те, що п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, передбачена нижня межа установлення стану алкогольного сп'яніння на рівні 0,2 проміле алкоголю в крові, а наявність у притягуваного ОСОБА_1 концентрації алкоголю в крові в більшому розмірі судом не встановлена.
Крім того, п. 3 вищевказаної Інструкції чітко передбачений перелік ознак алкогольного сп'яніння і ознаки, зазначені поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення, такі як нестійка хода, незв'язна мова, не передбачені п. 3 Інструкції.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 ОСОБА_2 провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху України, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 ОСОБА_2, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 ОСОБА_2.
Керуючись ст. ст. 247, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі ч. 1 ст. 247 ОСОБА_2, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 ОСОБА_2.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Арцизького районного суду Одеської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Арцизького районного суду ОСОБА_5
Одеської області