Справа № 2340/4276/18 Головуючий у І інстанції - Гаращенко В.В.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
18 січня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив визнати протиправними дії Відповідача щодо відмови Позивачу в перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня відповідного року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести з 01.10.2018 року перерахунок та виплату Позивачу пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2018 року, відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмеження її максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та є особою з інвалідністю І групи, а тому у відповідності до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Для отримання такого перерахунку звернувся до відповідача з відповідною заявою, проте отримав відмову в проведенні перерахунку.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі Позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Зокрема, Позивач зазначає, що він будучи призваний на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та отримавши у зв'язку з цим інвалідність, належну до числа осіб, на яких поширюється дія статті 59 Закону № 796-XII та яким на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з довідкою Чигиринського районного військового комісаріату від 23 червня 2018 року № 54, Позивач з 13 лютого 1987 року по 02 квітня 1987 року призваний на спеціальні збори для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вказане також підтверджується військовим квитком позивача НОМЕР_1 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 16 січня 2008 року та вкладки № НОМЕР_3 від 16 січня 2008 року Позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З довідки МСЕК серії 12 ААА № 879464 від 23 березня 2018 року вбачається, що Позивачу встановлено ступінь втрати професійної здатності та безстроково встановлено І групу інвалідності у зв'язку із захворюваннями, пов'язаними з роботами щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
03 квітня 2018 року Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просив здійснити перерахунок розміру пенсії із застосуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
17 квітня 2018 року Головне управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області листом № 4/К-10 Позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, з посиланням на ту обставину, що позивач брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби.
Не погоджуючись з відмовою Відповідача, Позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що Позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи поза межами проходження ним дійсної строкової служби, а тому Позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).
Відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ (у редакції, чинній з 11.10.2017 року) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 (далі - Порядок № 1210).
Приписами пункту 9-1 Порядку № 1210 визначено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
З аналізу викладених норм слідує, що для перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ особа має відповідати наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.
Отже, лише наявність зазначених критеріїв у їх сукупності обумовлюють визначення військовослужбовця як такого, що має право на отримання відповідного розміру пенсійного забезпечення.
Ураховуючи, що Позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС під час спеціальних зборів, які відбувалися поза межами проходження ним дійсної строкової служби, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи», оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 756/8380/16-а та у справі № 193/877/16-а, від 21 лютого 2018 року у справі № 619/2262/17.
За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький