нп 2/490/2961/2018 Справа № 472/348/18
Центральний районний суд м. Миколаєва
09 січня 2019 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
при секретарі - Янкевич В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив стягнути з відповідача на його користь понесені витрати у сумі 7315,62 грн., витрати на правову допомогу 1500,00 грн., витрати на послуги аварійного комісара у сумі 520,00 грн. та судові витрати в розмірі 1762 грн. 00 коп. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 01.10.2015 року о 14:13 год. на в районі буд. №151 по пр. Центральний в м. Миколаєві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 2102», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Ніссан Прімєра», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3
09.11.2015 постановою Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку за №127/10-15, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Ніссан Прімєра», державний номер НОМЕР_2, становить 8778,74 грн.
Позивач виплатив потерпілому страхове відшкодування на загальну суму 7315,62 грн.
Посилаючись на наведене та те, що відповідач на момент скоєння ДТП не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач просив стягнути з відповідача в порядку регресу витрати пов'язані з виплатою страхового відшкодування у розмірі 7315,62 грн.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та проти заочного розгляду не заперечував, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Обставини справи, встановлені судом.
Вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
01.10.2015 о 14.13 год. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2102», номерний знак НОМЕР_1, рухаючись в м. Миколаєві в районі будинку №151, прилеглого до пр. Центральний (Леніна), не надав переваги в русі автомобілю марки «Ніссан Прімєра», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, внаслідок чого відбулось зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
09.11.2015 постановою Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмір 340 грн. 00 коп. Вказана постанова набрала законної сили.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
При цьому, встановлено, що на момент вчинення ДТП відповідач ОСОБА_1 не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з п. п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно до звіту за №127/10-15 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Ніссан Прімєра», державний номер НОМЕР_2, складеного ФОП ОСОБА_4, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 8778,74 грн.
25.03.2016 року потерпіла ОСОБА_5 звернулася до позивача із заявою про отримання страхового відшкодування.
07.04.2016 року позивач виплатив ОСОБА_5 страхове відшкодування на загальну суму 7315,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.04.2016 року за №2652рв.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
На підставі п. п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ, після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
У відповідності до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
На підставі ж ч. 2 ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
У відповідності до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 7315,62 грн.
Як зазначає позивач, МТСБУ здійснило оплату послуг аварійного комісара у розмірі 520,00 грн. Однак позивачем не надано доказів того, що МТСБУ сплатило винагороду за надання послуг аварійного комісара в розмірі 520,00 грн. (квитанція, платіжне доручення), тому позовні вимоги в частині стягнення витрат за послуги аварійного комісара задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 1500 гривень, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Однак позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували понесені витрати на правову допомогу, за такого позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Керуючись ст.ст. 22, 204, 993, 1166, 1187, 1192 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 12,81, 259, 262, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України,суд,-
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму страхового відшкодування у розмірі 7315,62 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у сумі 1762,00 грн.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Дата виготовлення повного тексту рішення: 09.01.2019 року.
Суддя Н.П. Черенкова