Дата документу 17.01.2019
ЄУ № 420/1312/18
Провадження №2/420/60/19
17 січня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі головуючого судді Проньки В.В.
за участю секретаря Сіренко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на земельну часку (пай) у порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області,
Позивач звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 6,76 умовних кадастрових гектари у порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 77 років в с.Можняківка Новопсковського району Луганської області помер дідусь позивача - ОСОБА_3. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді права на земельну частку (пай). Спадкоємцями зазначеної земельної ділянки є її дядько ОСОБА_2, який своїх прав не оформив належним чином хоч і проживав разом із спадкодавцем на момент його смерті, в управління спадковим майном не вступив, про що свідчить те, що земельна ділянка до теперішнього часу зареєстрована за спадкодавцем ОСОБА_3 Рішенням по справі ЄУ № 420/885/17 позовні вимоги щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволено повністю та 09.02.2018 позивач звернулась до приватного нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, але їй було відмовлено у зв'язку з тим, що нею не були подані документи, які підтверджували належність вищевказаного права на земельну частку (пай) померлому. У зв'язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 27.09.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, розпочато підготовче провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 25.10.2018.
19 грудня 2018 року ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17 січня 2019 року.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, до суду представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управляння Держгеокадастру у Луганській області в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав пояснення з приводу позовної заяви, рішення просить прийняти за результатами оцінки доказів та пояснень поданих сторонами та іншими учасниками цивільного процесу, та просить справу розглянути без участі представника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на те, що визнання відповідачем позовних вимог ґрунтується на законних підставах, не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що позивач згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 виданого Новопсковським РВ ГУМВС України в Луганській області 30 березня 2009 року- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка смт. Білолуцьк Новопсковського району Луганської області.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами, а саме: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5, виданого Білолуцькою селищною радою Новопсковського району Ворошиловградської області 09 березня 1988 року, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Новопсковського районного управління юстиції Луганської області 07.03.2009, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 виданого Білолуцьким сільським ЗАГС Білолуцького району Ворошиловградської області 08.07.1969.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8, виданого повторно 06 вересня 2016 року Новопсковським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управляння юстиції у Луганській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, у віці 77 роки, актовий запис про смерть №10.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) розміром 6,76 у умовних кадастрових гектарах відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_9 виданий Новопсковською РДА згідно розпорядження від 13.12.1996 за №637/7.
З урахуванням п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно якого Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, суд вважає, що до вимог позивача про визнання права на майно в порядку спадкування за заповітом мають застосовуватися положення ЦК УРСР 1963 року, оскільки на час відкриття спадщини діяв ЦК УРСР 1963 року.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР.
Згідно ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Згідно ст. 548 ЦК УРСР 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР 1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_10, виданого 18 серпня 2007 року Білолуцькою селищною радою Новопсковського району Луганської області вбачається, що батько позивача - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 54 роки, актовий запис про смерть 68.
Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 28 серпня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволено повністю, та позивачу встановлено додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, з дня набрання рішенням законної сили. Рішення набрало законної сили 19.09.2017.
09 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась з заявою про прийняття спадщини.
З наведеного вище вбачається, що ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та прийняла спадщину після останнього.
З постанови приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу ОСОБА_5 від 09.02.2018 про відмову у вчиненні нотаріальних дій, вбачається, що позивачу ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальних дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), що залишилась після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, на підставі того, що нею не були подані необхідні для вчинення нотаріальних дій документи.
В даний час позивач бажає реалізувати своє право на спадщину, але не може цього зробити, так як був втрачений оригінал Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_9, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по колгоспу ім. Куйбишева на території Білолуцької селищної ради Новопсковського району Луганської області від 03.02.1997 за реєстраційним номером 728, виданого Новопсковською РДА згідно розпорядження від 13.12.1996 за №637/7.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 отримав Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_9, про що свідчить запис в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по колгоспу ім. Куйбишева на території Білолуцької селищної ради Новопсковського району Луганської області від 03.02.1997 за реєстраційним номером 728 та особистий підпис власника, розмір земельної частки (паю) згідно сертифікату складає 6,76 умовних кадастрових гектари, вартість сертифікату на право на земельну частку (пай) з урахуванням коефіцієнтів індексації 1,756 та 4,796 станом на 01.01.2018 становить 135926,46 грн, що підтверджується матеріалами справи, а саме довідкою Відділу у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №31-12-0.23-364/109-17 від 29.05.2017, листом Відділу у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №365/169-18 від 07.06.2018.
Згідно п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4/-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
З абзацу 24 п. 3.3 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4/-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Суд вважає за можливе, відповідно до чинного законодавства України, визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_3, розміром 6,76 у умовних кадастрових гектарах відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_9.
Таким чином з огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що позивач прийняв спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом власності на спадкове майно, суд приходить до висновку про обґрунтованість його вимог, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12,13,80,81, 258-259, 265, 354-355 ЦПК України, ст. 392, ст.ст. 1218, ст.ст. 1225, 1265 ЦК України, ст.ст. 524, 529, 548 ЦК УРСР 1963 року, суд
Позовні вимоги позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на земельну часку (пай) у порядку спадкування за законом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право на земельну частку (пай) розміром 6,76 умовних кадастрових гектарів відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_9, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 03.02.1997 за реєстраційним номером 728, у порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданого 30 березня 2009 року Новопсковським РВ ГУМВС України в Луганській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1.
Представник позивача ОСОБА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, паспорт громадянина України серії НОМЕР_11, виданий 28.10.2004 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, адреса: АДРЕСА_2.
Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, паспорт громадянина України серії НОМЕР_12, виданий 07.03.2015 Новопсковським РВ УДМС України в Луганській області, адреса: АДРЕСА_3
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, місце знаходження: проспект Центральний, 17, корп. 2. м. Сєвєродонецьк Луганської області, код ЄДРПОУ: 39771244.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя: В.В. Пронька