Справа № 826/2305/17 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
15 січня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Баглай О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2018 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови,-
ТОВ «ЕСУ» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати нечинною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 3-ЦД-1-Е від 01.02.2017 про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, а також прийняте на виконання оскаржуваної постанови розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення порушень законодавства про цінні папери від 01.02.2017 № 1-ЦД-1-Е.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2018 у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, зокрема, відповідно до акта про правопорушення на ринку цінних паперів № 04-ЦД-1-Е від 17.01.2017 зафіксовано порушення ТОВ «ЕСУ» вимог пункту 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме невиконання розпорядження про усунення порушення законодавства про цінні папери від 21.11.2016 №1900-ЦД-1-Е (термін виконання до 22.12.2016).
За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення на ринку цінних паперів відповідачем прийнято постанову № 3-ЦД-1-Е від 01.02.2017 про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, якою на позивача накладено штраф у розмірі 7 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 119 000, 00 грн. та розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 01.02.2017 № 1-ЦД-1-Е, яким встановлено строк у термін до 13.03.2017 усунути порушення.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем правомірно винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 3-ЦД-1-Е від 01.02.2017 та розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 01.02.2017 № 1-ЦД-1-Е, оскільки позивачем були порушені вимоги законодавства та проспекту емісії облігацій щодо обов'язку з їх виплати у розмірі та в строк, встановлених у проспекті емісії.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери зумовлене наявністю об'єктивних важливих причин та обставин, які унеможливили його виконання, та на рахунках позивача не було достатньо коштів, які дозволили б забезпечити виконання розпорядження шляхом сплати відсоткового доходу ПАТ «Дельта Банк».
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 № 448/96-ВР.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексу заходів з метою упорядкування контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та попередження зловживань та порушень у цій сфері.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення в установленому порядку.
Згідно з пунктом 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.
Як вже зазначалось вище, оскаржувана постанова винесена у зв'язку з порушення TOB «ЕСУ» вимог пункту 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання на ринку цінних паперів в Україні», а саме невиконання розпорядження про усунення порушення законодавства про цінні папери від 21.11.2016 № 1900-ЦД-1-Е.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, розпорядження від 21.11.2016 № 1900-ЦД-1-Е винесено відповідачем у зв'язку з порушенням TOB «ЕСУ» вимог законодавства про цінні папери, а саме пункту 2 частини 5 розділу І «Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств, облігацій міжнародних фінансових організацій та їх обігу», затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 2998 від 27.12.2013 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 171/24948 - TOB «ЕСУ» відповідно до п. 3.8 Проспекту емісії облігацій товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ», зареєстрованого 12.04.2013 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (із змінами, зареєстрованими 28.04.2015 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку), не здійснило виплату ПАТ «Дельта Банк» відсоткового доходу за іменними відсотковими облігаціями серії «С» за 11-й відсотковий період (з 21.10.2015 по 19.01.2016), 12-й відсотковий період (з 20.01.2016 по 19.04.2016) та за 13-й відсотковий період (з 20.04.2016 по 19.07.2016).
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).
Перехід права власності на облігації емітента до іншої особи не є підставою для звільнення емітента від виконання зобов'язань, що підтверджуються облігацією.
Згідно з частиною третьою статті 7 вказаного Закону емітент, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, може розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації. Відсоткові облігації - облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів.
В матеріалах справи відсутні докази того, що TOB «ЕСУ» здійснило виплату ПАТ «Дельта Банк» відсоткового доходу за іменними відсотковими облігаціями серії «С» за 11-й, 12-й, 13-й відсотковий період.
Колегією суддів встановлено та сторонами не заперечується, що розпорядження від 21.11.2016 №1900-ЦД-1-Е позивачем не виконано та в судовому порядку не оскаржено, а відтак є чинним та не виконаним.
Крім того, встановлене правопорушення TOB «ЕСУ» є повторним, про що свідчать постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів № 748-ЦД-1-Е від 25.05.2016, №1183-ЦД-1-Е від 10.08.2016, №2198-ЦД-1-Е від 02.11.2016 за вчинення тих самих дій (невиконання невиконання умов проспекту емісії облігацій).
Відповідно до пункту 8 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів передбачена відповідальність юридичних осіб у вигляді штрафів у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскаржуваною постановою до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі визначеному пунктом 8 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу XIV Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням НКЦПФР від 16.10.2012 №1470 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.11.2012 за № 1855/22167 розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери уповноваженою особою за наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних, паперів у разі, якщо на момент розгляду справи порушення не усунуто.
За вказаних обставин, оскільки матеріалами справи не спростовано встановлених відповідачем порушень вимог законодавства та проспекту емісії облігацій щодо обов'язку з їх виплати у розмірі та в строк, встановлених у проспекті емісії, а також беручи до уваги те, що правопорушення є повторним, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що відповідачем правомірно винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 3-ЦД-1-Е від 01.02.2017 та розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 01.02.2017 №1-ЦД-1-Е.
При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано критично оцінено доводи позивача про те, що відповідачем не враховано фізичну та фактичну можливість виконати розпорядження Національної комісії через відсутність коштів на рахунках останнього, оскільки зазначене не передбачене вимогами чинного законодавства, як поважна причина невиконання законних вимог державного органу, який уповноважений на виконання державного регулювання ринку цінних паперів та здійснення контролю за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень.
Доводи апелянта про те, що відповідачем накладено санкцію (штраф) за відсутності інформації та встановленого факту про те, що чи було ПАТ «Дельта Банк» власником облігацій на день виплати відсоткового доходу за відсотковими облігаціями серії «С» за 11-13 відсоткові періоди, колегія суддів не бере до уваги, оскільки зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 у справі №910/32157/15, яке набрало законної сили, вбачається, що ПАТ «Дельта Банк» є власником облігацій, емітованих ТОВ «ЕСУ». При цьому, колегією суддів враховується, що вирішення питання про наявність чи відсутність у ПАТ «Дельта Банк» права на отримання від ТОВ «ЕСУ» відсотків за облігаціями не охоплюється предметом розгляду даної справи та перебуває поза площиною адміністративної юрисдикції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст постанови виготовлений 17.01.2019.