№415/10310/18
№ 3/415/68/19
14 січня 2019 року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Березін А.Г., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, не являється особою з інвалідністю, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 від 17.11.2003, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.4 КУпАП,-
В протоколі серії БД №122635 від 07.12.2018 року, зазначено, що 07.12.2018 року о 18 годині 01 хвилин, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом - ВАЗ 2104, номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, в м. Лисичанськ на вулиці В.Сосюри 360, повторно протягом року керував транспортним засобом, яки мав технічні несправності, а саме в якому були відсутні передбачені конструкцією автомобіля бризговики, чим порушив п.31.4.7 е ПДР України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.4 КУпАП, не визнав та пояснив, що складу правопорушення в його діях не було, та немає підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому Протокол, винесений з порушеннями чинного законодавства, є необґрунтованим, незаконним та підлягає скасуванню. Провадження по адміністративній справі підлягає закриттю.
Ст. 62 Конституції України закріплює принцип судочинства - презумпцію невинуватості, відповідно до якого особа, яка притягується до відповідальності може бути визнана винною і покараною лише за умови, якщо її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена рішенням суду. Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування на особу, яка притягується до відповідальності. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.252 цього Кодексу зазначено, що орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстроковим судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а також збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, а тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, виходячи з наступного.
До справи не долучено жодного належного та об'єктивного доказу, який би ґрунтувався на проведених дослідженнях, спеціальних знаннях щодо наявності бризговика. Фактично складений протокол ґрунтується на субєктивних твердженнях, викладених поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення і не містить будь-яких матеріалів щодо наявності спеціальних знань у поліцейського, який дійшов до відповідного висновку.
У матеріалах справи відсутні будь-які документальні докази (інструкції, нормативи, стандарти, документи тощо), а також посилання на такі докази або нормативно-правові акти, які підтверджують твердження про те, що експлуатація транспортного засобу ВАЗ 2104 з відсутніми бризговиками забороняється.
З урахуванням наведеного, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а також те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.4 КУпАП, не доведений.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 121 ч.4, 221, 247, 284, 285, 289, 294 КУпАП України, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121 ч.4 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.
Суддя А.Г.Березін