Справа № 640/18534/18 Головуючий у І інстанції - Літвінова А.В.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
17 січня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
при секретарі: Андрієнко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта 1-3 "Новогродівська" до Державної служби геології та надр України визнання протиправним та скасування наказу,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта 1-3 "Новогродівська" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Державної служби геології та надр України від 15.05.2018 року № 160 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5615 від 25.07.2012 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Шахта 1-3 "Новогродівська" і пункт 1 Додатку до наказу Державної служби геології та надр України від 15.05.2018 року № 160 "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено".
Також, 12 листопада 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта 1-3 "Новогродівська" подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 1 наказу Державної служби геології та надр України від 15.05.2018 року № 160 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5615 від 25.07.2012 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Шахта 1-3 "Новогродівська" і пункту 1 Додатку до наказу Державної служби геології та надр України від 15.05.2018 року № 160 "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено".
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів Позивача, крім того, наявні очевидні ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень. Так, Позивач наголосив, що протиправне зупинення дії спеціального дозволу № 5651 оскаржуваним наказом від 15.05.2018 року № 160 спричинило неможливість здійснення Позивачем своїх зобов'язань за договорами/контрактами, укладеними з іншими підприємствами, що в свою чергу призведе до застосування останніми штрафних санкцій до Позивача та унеможливить ефективний захист інтересів Позивача. Підрядною організацією, що проводить роботи для Позивача є Державне підприємство "Селидіввугілля", однак, зупинення проведення гірничих робіт, і як наслідок невиконання підрядником робіт, передбачених укладеним з Позивачем договором, позбавить підрядника єдиного джерела доходу, за рахунок якого здійснювалась оплата праці робітників останнього.
Також, невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення прав працівників самого Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта 1-3 "Новогродівська", оскільки, станом на дату звернення до суду, у Позивача реалізують своє право на працю 16 громадян України, а протиправне зупинення дії спеціального дозволу призведе до неможливості здійснювати Позивачем своїх обов'язків по виплаті заробітної плати громадянам України, які працюють на підприємстві Позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року вжито заходи забезпечення адміністративного позову № 640/18534/18 шляхом зупинення дії пункту 1 наказу Державної служби геології та надр України від 15.05.2018 року № 160 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5615 від 25.07.2012 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Шахта 1-3 "Новогродівська" і пункту 1 Додатку до наказу Державної служби геології та надр України від 15.05.2018 року № 160 "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено", до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за наслідками розгляду цієї адміністративної справи.
03 грудня 2018 року до суду першої інстанції Державною службою геології та надр України подано клопотання про скасування заходів забезпечення адміністративного позову.
Вказане клопотання мотивовано тим, що Позивачем було порушено умови та порядок користування надрами, відповідні порушення не усунуті, при цьому, право тимчасово зупиняти дію спеціального дозволу надано Відповідачеві чинним законодавством, а тому останній діяв на підставі та в межах повноважень, наданих законодавством. Крім того, у зазначеному випадку законодавство передбачає автоматичне відновлення прав Позивача, адже в разі, якщо суд визнає незаконним зупинення дії дозволу, строк дії відповідного дозволу вважається таким, що автоматично подовжений на строк незаконного зупинення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року відмовлено у скасуванні заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 640/18534/18, запроваджених ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, Державною службою геології та надр України подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання Відповідача про скасування заходів забезпечення у даній справі.
В апеляційній скарзі Відповідач зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування обставин, які мають значення для вирішення цього питання.
Зокрема Відповідач зазначає, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення порушив принцип забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі, та проігнорував ті обставини що наказ № 160 «Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 25.07.2012 року № 5615 було видано Державною службою геології та надр України, яка в відповідності до положень Указу Президента України «Про Положення про Державну службу геології та надр України» № 391/2011 від 06.04.2011 року, є центральним органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, тобто у спірних правовідносинах є повноважним представником який забезпечує захист інтересів держави України та народу України в питаннях раціонального використання надр. Таким чином, суд першої інстанції проігнорував положення ст. 4 Кодексу України про надра та ст.ст. 13 і 16 Конституції України. На думку Відповідача суд першої інстанції не дотримався вимог ст. ст. 7, 242 КАС України при прийнятті рішення та діяв не у спосіб передбачений Конституцією України та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи Державній службі геології та надр України у скасуванні заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 640/18534/18 запроваджених ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову, а в даному випадку скасування таких заходів, призведе до порушення прав працівників самого Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта 1-3 "Новогродівська", оскільки, станом на дату звернення до суду, у Позивача реалізують своє право на працю 16 громадян України, а протиправне зупинення дії спеціального дозволу призведе до неможливості здійснювати Позивачем своїх обов'язків по виплаті заробітної плати громадянам України, які працюють на підприємстві Позивача.
З таким висновком колегія суддів погоджується та вважає його обґрунтованим виходячи з наступного.
Так, за приписами статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Вжиття заходів допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Насамперед, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Положеннями статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
Отже, з аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.
Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Судом першої інстанції встановлено, що оскаржуваним наказом фактично зупинено господарську діяльність ТОВ "Шахта 1-3 "Новогродівська", оскільки видом діяльності підприємства є, зокрема, добування кам'яного вугілля.
Згідно з ч. 8 ст. 16 Кодексу України про надра переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.
За приписами ст. 25 Кодексу України про надра права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.
Відповідно до п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» від 30 травня 2011 року № 615 після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов'язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.
Тобто, без здійснення господарської діяльності Позивач позбавлений можливості отримувати доходи, що в свою чергу призведе до неможливості виплати заробітної плати працівникам, сплати обов'язкових платежів до бюджету, оплати послуг, виконання зобов'язань за діючими договорами, а отже існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Ураховуючи, що предметом спору є визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Державної служби геології та надр України від 15.05.2018 року № 160 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5615 від 25.07.2012 року та пункту 1 Додатку до наказу Державної служби геології та надр України від 15.05.2018 року № 160 "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено", суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником наведені обґрунтовані підстави вважати, що в разі невжиття заходів щодо забезпечення адміністративного позову для відновлення його прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, що невжиття відповідних заходів може призвести до застосування до позивача з боку контрагентів штрафних санкцій.
При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову про які у своєму клопотанні просив Позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
Також, зупинення дії оскаржуваного наказу Відповідача носить тимчасовий характер, не скасовує його, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення адміністративного позову та недопущення настання його негативних наслідків для Позивача, крім того, при зупиненні дії оскаржуваного наказу не відбувається жодного втручання у дискреційні повноваження Державної служби геології та надр України, оскільки суд виконує власну компетенцію по здійсненню правосуддя відповідно до повноважень, наданих Конституцією та законами України.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 28 березня 2018 року по справі № 804/2789/17 (№ К/9901/25286/18).
За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що скасування таких заходів забезпечення позову в адміністративній справі № 640/18534/18, запроваджених ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року, призведе до порушення прав працівників самого Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта 1-3 "Новогродівська", оскільки, у Позивача реалізують своє право на працю 16 громадян України, а протиправне зупинення дії спеціального дозволу призведе до неможливості здійснювати позивачем своїх обов'язків по виплаті заробітної плати громадянам України, які працюють на підприємстві позивача.
Крім того, Відповідачем не спростованого тих обставин, що скасування заходів забезпечення позову може призвести до значних збитків Позивача, та порушити права Третіх осіб, у зв'язку із зупиненням роботи товариства, враховуючи зокрема початок опалювального сезону, оскільки діяльність останнього прямо пов'язана з поставками вугілля.
Разом з тим, колегією суддів при апеляційному розгляді справи установлено, що Відповідач у заяві про скасування заходів та в апеляційній скарзі не наводять підстав, які б вказували на те, що обставини, з якими пов'язане забезпечення позову відпали.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що клопотання Відповідача про скасування заходів забезпечення позову по справі № 640/18534/18 не підлягає задоволенню.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 157, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Л.О. Костюк
Повний текст складено 18.01.2019 року.