Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 січня 2019 р. Справа№0540/9060/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Рудь Т.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод»
до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області
про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-5-17 від 04.07.2018 року
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Красногорівський вогнетривкий завод», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-5-17 від 04.07.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.07.2018 року Публічне акціонерне товариство «Красногорівський вогнетривкий завод» поштою отримало від Головного управління ДФС у Донецькій області вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-5-17 від 04.07.2018 року в якій було зазначено про наявність станом на 30.06.2018 рік боргу зі сплати єдиного внеску в розмірі 279018 грн., з яких недоїмка - 174416,05 грн., штраф - 53518,43 грн. та пеня - 51083,57 грн.
Зазначив, що ПАТ «КРВЗ» є звільненим від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, а дії контролюючого органу з пред'явлення за оскаржуваною вимогою суми недоїмки, нарахованих штрафу та пені є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, з огляду на фактичні правовідносини та статус підприємства, як платника єдиного внеску, який зареєстрований на території населеного пункту, де здійснюється антитерористична операція, та перебуває на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, включеного до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. №1275-р.
Протиправність нарахування та пред'явлення до сплати пені та штрафу за оскаржуваною вимогою підтверджується також правовою позицією Верховного Суду, висловленою в Рішенні від 30.03.2018 року по справі №812/292/18 (адміністративне провадження №Пз/9901/22/18), прийнятому в цій адміністративній справі як зразковій на підставі подання судді Луганського окружного адміністративного суду Секірської А.Г., а також матеріалів інших типових справ з аналогічними позовними вимогами, підставами та з посиланням на ті ж самі норми права, що регулюють спірні правовідносини (про визнання протиправним та скасування рішення від 13 травня 2017 року №0002484708 про застосування штрафних санкцій за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Текст цього рішення в зразковій справі додається.
Сума недоїмки з єдиного внеску за оскаржуваною вимогою та зазначені в ній штрафні санкції (53518,43 грн. - штраф, 51083,57 грн. - пеня) є такими, що пред'явлені до сплати протиправно з огляду на скасування попередніх вимог, якими визначено до сплати ці суми, в судовому порядку. Також, триває судове оскарження попередніх трьох вимог: №Ю-5-17 від 04.04.2018 р., №Ю-5-17 від 05.05.2018 р., №Ю-5-17 від 06.06.2018 р. (адміністративна справа №0540/5448/18-а, провадження по справі відкрито згідно ухвали Донецького окружного адміністративного суду 16.07.2018).
Тож пред'явлення в черговий раз, в тому числі враховуючи факт направлення підприємству щомісяця вимог, кожна з яких оскаржуються з боку ПАТ «КРВЗ» та скасовуються судом, до яких включені ті самі суми, зокрема штраф та пеня, зазначене є грубим порушенням майнових прав та інтересів підприємства та свідчить про зловживання контролюючим органом своїми повноваженнями та невиконання ним рішень судових органів.
Отже, дії контролюючого органу з пред'явлення за оскаржуваною вимогою нарахованих штрафу та пені є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства з огляду на положення пп.«б» п.8 ч.4 ст.11 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року №1669-УІІ, ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», розпорядженням КМ України від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», розпорядженням КМ України від 02 грудня 2015 р. №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».
Просив суд скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску №Ю-5-17 від 04.07.2018 року, прийняту Головним управлінням ДФС у Донецькій області.
Ухвалою від 24 вересня 2018 року суд відкрив провадження у справі, призначивши до розгляду на 17 жовтня 2018 року за правилами загального позовного провадження.
12 жовтня 2018 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач зазначив, що вимоги, які виставлялись за попередні періоди існування боргу з ЄВ за Позивачем, жодним чином не впливають на правомірність прийняття Відповідачем вимог у розглядуваній справі, оскільки факт існування заборгованості з єдиного внеску на момент їх винесення підтверджується обліковими даними інформаційної системи органу доходів і зборів.
Скасування вимоги не впливає на юридичний факт існування боргу з ЄВ. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Таким чином, оскільки згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів заборгованість Позивача з єдиного внеску, станом на 30.06.2018 становила 279018,05 грн., ГУ ДФС у Донецькій області сформовано оскаржуваній вимоги про сплату боргу (недоїмки), згідно вимог чинного законодавства.
Разом з тим, 30.04.2018 на офіційному веб - сайті Президента України було розміщено новину про те, о Президент Петро Порошенко підписав Указ, яким завершується АТО і починається операція Об'єднаних сил (далі - ООС) із забезпечення національної безпеки і оборони. Тобто Президент України офіційно оголосив про завершення АТО.
Таке оголошення було здійснене у зв'язку із підписанням Указу Президента «Про затвердження рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей» від 30.04.2018 №116/2018, яким було введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони.
Доказів звернення ПАТ «Красногорівский вогнетривкий завод» з заявою про звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов'язків до контролюючого органу протягом 30 днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції не надано, що виключає можливість звільнення від сплати єдиного внеску.
17 жовтня 2018 року розгляд справи відкладено на 19 листопада 2018 рік.
19 листопада 2018 року розгляд справи відкладено на 22 листопада 2018 рік.
22 листопада 2018 року представник позивача надав через канцелярію суду відповідна відзив.
Ухвалою від 22 листопада 2018 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Призначено наступне судове засідання на 04 грудня 2018 року.
04 грудня 2018 року розгляд справи відкладено на 18 грудня 2018 рік.
18 грудня 2018 року представник відповідача надав через канцелярію суду пояснення по справі.
Ухвалою від 18 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10 січня 2019 року.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Красногорівський вогнетривкий завод», включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за за №00191744, зареєстроване за адресою: 85630, Донецька область, Мар'їнський район, м. Красногорівка, вул. Архтирського, буд. 4. Перебуває на податковому обліку Мар'їнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.
Відповідач - Головне управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
04.07.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області сформована вимога про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» сплатити борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №Ю-5-17 в розмірі 279018,05 грн., у тому числі недоїмку - 174416,05 грн., штраф - 53518,43 грн. та пеню 51083,57 грн. Вказана вимога отримана позивачем 18.07.2018 року.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить скасувати вимоги про сплату боргу, оскільки вважає їх такими, що прийняті з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством України.
Вирішуючи адміністративну по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечення відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка визначає платників єдиного внеску, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з частиною 2 статті 6 вказаного Закону платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частинами 8 та 9 статті 9 вказаного Закону визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому, заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Разом з вказаними нормами суд враховує наступне.
14.04.2014 року набрав чинності Указ Президента України від 14.04.2014 року №405/2014, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
15.10.2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»(Закон від 02.09.2014 року № 1669-VII), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Статтею 2 вказаного Закону на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій на виконання договірних зобов'язань та на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними та іншими договірними зобов'язаннями, зокрема юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Пунктом 4 статті 11 вказаного Закону внесено зміни до певних законів України, зокрема розділ VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 9-3 такого змісту:
«Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.»
13.03.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці», яким до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" внесено такі зміни: «пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року №1669-VII вважати пунктом 9-4».
Відповідно до ч.ч. 1 3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон, зокрема втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.
Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» надано визначення термінів:
територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014; період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053-р, дію якого зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №1079-р.
Вказаний Перелік втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р.
До вказаних Переліків внесено, зокрема м. Красногорівка, Мар'їнського району, Донецької області, де розташований орган доходів і зборів, на обліку у якого перебуває позивач.
На час виникнення спірних правовідносин Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не опубліковувався, тобто, період проведення антитерористичної операції ще тривав.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Сертифікати щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) згідно зі ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати видають за зверненнями суб'єктів господарювання, якими відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України є юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Законодавство не містить вимог щодо дати отримання сертифікату про настання обставин непереборної сили, а чітко визначає, що такий сертифікат є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань протягом терміну дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Між тим, в спірних правовідносинах отримання сертифікату про настання обставин непереборної сили не є обов'язковим, оскільки суб'єкт господарювання (позивач) в силу закону звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що автоматично звільняє його від відповідальності за невиконання вказаних зобов'язань протягом терміну дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Враховуючи наведене, оскільки позивач протягом спірного періоду перебував на обліку в органі доходів і зборів, що розташований на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція, та здійснював свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, період проведення якої тривав, тому на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції він звільнений від обов'язку сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, і відповідальність, штрафні та фінансові санкції, що передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, виключно у вказаний період до нього не застосовуються.
Положення цієї норми не застосовуються до платників єдиного внеску за невиконання обов'язків, які виникли до 14.04.2014 року та/або після закінчення антитерористичної операції.
Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права викладені в постанові Верховного Суду від 30.03.2018 року та постанові Великої палати Верховного суду від 20 вересня 2018 року у справі №812/292/18 (провадження №Пз/9901/22/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Суд також не приймає твердження відповідача стосовно правомірності та обґрунтованості оскаржуваної вимоги, вмотивовані встановленням обов'язку контролюючого органу щодо формування вимог про сплату боргу, оскільки за прямою вказівкою пункту 9-4 Закону України № 2464-VI позивач звільнений від обов'язку сплати у встановлені строки нарахованого внеску до закінчення антитерористичної операції, а тому сума нарахованого єдиного внеску позивачем не може вважатися недоїмкою.
Суд зауважує, що чинна редакція Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI містить п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень. Відповідно до преамбули Закону № 2464-VI саме цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Таким чином, станом на час розгляду справи, на час прийняття спірної вимоги, приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення певної категорії платників єдиного внеску від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону, - чинні, у зв'язку з чим суд не приймає до уваги посилання відповідача з цього приводу.
Крім того, оскільки набув чинності Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, із врахуванням змісту частини 1 статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції розпочався. Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України указ не опубліковувався, проведення антитерористичної операції триває, через що доводи відповідача про закінчення АТО є безпідставними.
Враховуючи наведене, суд також не приймає до уваги посилання відповідача на неподання позивачем до податкового органу заяви про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску у тридцятиденний строк з дня закінчення АТО.
Водночас суд зазначає,що Закон № 1669 не скасовує обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а лише надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджується правомірність прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.07.2018 року №Ю-5-17.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) прийнята відповідачем необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, через що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд вважає за необхідне зазначити, що скасування спірних вимог є належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача, оскільки вимога як виконавчий документ може бути пред'явлена до примусового виконання органам державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-5-17 від 04.07.2018 року - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску №Ю-5-17 від 04.07.2018 року, прийняту Головним управлінням ДФС у Донецькій області
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на користь Публічного акціонерного товариства «Красногорівський вогнетривкий завод» (ЄДРПОУ 00191744) судовий збір у розмірі 4185 (чотири тисячі сто вісімдесят п'ять) гривні 27 копійок.
Повний текст рішення складено та підписано 18 січня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Кониченко О.М.