Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 січня 2019 р. Справа№200/13221/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
21 листопада 2018 року шляхом надіслання поштою позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно не сплатив заборгованість по пенсійним виплатам з травня 2018 року по вересень 2018 року. З посиланням на Конституцію України, Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Закон України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування», позивач просив:
- визнати дії відповідача, щодо несплати пенсії за період з травня по вересень 2018 року позивачу протиправними;
- зобов'язати відповідач, сплати не отриману пенсію за період з травня по вересень 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач після звернення до управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком, став на облік як внутрішньо переміщена особа. Проте відповідач почав отримувати пенсійні виплати лише з жовтня 2018 року з підстав, не передбачених статтею 49 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). Позивач вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують його право на пенсійне забезпечення.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що після звернення позивача з заявою про призначення пенсії за віком (раніше позивач отримував пенсію по інвалідності) та за результатами рішення Комісії районної державної адміністрації Донецької області з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам було прийнято рішення про поновлення виплати пенсії. Поточні пенсійні виплати проводяться з жовтня 2018 року. Також відповідачем було зазначено що, заборгованість по пенсійним виплатам буде здійснена в межах діючого законодавства, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 365). Також припинення виплати пенсії позивачу відповідач пояснює посиланням на постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (далі - Постанова КМУ № 509), від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 637). На підставі викладеного відповідач вважає, що діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», підзаконними нормативними актами, прийнятими постановами Кабінету Міністрів України. Також відповідач вважає, що права позивача порушені не були, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог йому слід відмовити.
19 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.
20 грудня 2018 року від відповідача витребувані докази.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_2
Відповідно до «Довідки від 20.11.2014 №1438-003240 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції» фактичним місцем проживанням позивача є: Донецька область, м. Волноваха, вул. Тельмана, б.60.
22 травня 2018 року позивач звернувся із заявою до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, в якій просив призначити пенсію за віком. Раніше призначалась пенсія по інвалідності, в 2016 році інвалідність була знята.
Розпорядженням Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області без номера та дати згідно рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №99 від 12.07.2018 року (№з/п203) поновлено виплату пенсії по пенсійній справі №489 ОСОБА_1.
Позивач перебуває на обліку в Волноваському об'єднаному управління Пенсійного фонду України Донецької області, та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначено Законом № 1058-IV.
Відповідно до частини 1 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені в статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з частини 2 Закону № 1058-IV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до пункту 1.7 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
З матеріалів справи вбачається, що заява про призначення пенсії за віком позивачем була подана 22 травня 2018 року.
Проте пенсійні виплати проводяться лише з жовтня 2018 року.
Аргументи відповідача, наведені ним у відзиві на адміністративний позов, суд вважає безпідставними, оскільки вони суперечать статті 92 Конституції України.
За змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
У преамбулі до Закону №1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Суд зазначає, що не прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати заборгованості за минулий період по пенсійним виплатам не є передбаченою законом підставою для її невиплати, а Постанова КМУ № 365 є підзаконним нормативно-правовим актом, який обмежує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні у справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Тому, не виплата позивачеві пенсії з моменту подання заяви за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.
Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
З огляду на викладене суд вважає, що дії з невиплати пенсії за період з травня 2018 року по вересень 2018 року були здійснені не у спосіб, передбачений Законом №1058-IV, а з точки зору положень статті 1 «Першого протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо невиплати заборгованості з травня 2018 року по вересень 2018 року та зобов'язання відповідача сплатити не отриману пенсію є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, приходить до висновку, що слід прийняти рішення про зобов'язання відповідача виплатити пенсію з травня 2018 року по вересень 2018 року, саме з дня подачі позивачем заяви про призначення пенсії за віком.
Питання розподілу судових витрат вирішити відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25,72-76, 90, 132, 139, 143, 159, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (місцезнаходження: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Обручева, б.17, код ЄДРПОУ - 42169596) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо несплати пенсії за віком ОСОБА_1 з травня 2018 року по вересень 2018 року.
Зобов'язати Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області сплатити ОСОБА_1 не отриману пенсію за віком за період з травня 2018 року по вересень 2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок на користь ОСОБА_1.
Повне рішення складено 18 січня 2019 року.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Циганенко А.І.