Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
18 січня 2019 р. Справа №200/901/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Петровського районного управління юстиції у місті Донецьку про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Петровського районного управління юстиції у місті Донецьку про визнання дії відповідача, що полягають у відмові зняти арешт з майна, неправомірними та зняти арешт з майна позивача та заборону на його відчуження, накладені на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 31937132, 30.03.2012, державним виконавцем Акоповим А.Г. ВДВС Петровського РУЮ у м. Донецьку (реєстраційний номер обтяження 12346900).
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Згідно вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи - відповідача (код ЄДРПОУ) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд зазначає, що позивачем до позову було додано копію квитанції про сплату судового збору від 10 січня 2019 року на суму 768 грн. 40 коп. Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що документом, який підтверджує сплату судового збору, є відповідний документ (чек, квитанція тощо) фінансової установи, яка здійснила перерахування суми збору до бюджету. До адміністративного суду подаються тільки оригінали платіжних документів, їх копії (виготовлені за допомогою копіювальної техніки, фотокопії або розпечатаний екземпляр платіжного документу з відбитком печатки (штампа), електронним підписом працівника банку (філії, відділення) та засвідчений електронним підписом не вважаються підтвердженням сплати судового збору.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до норм пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, та як зазначає сам позивач у позовній заяві, що він дізнався про порушене право, а саме про прийняття відповідачем постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 14 листопада 2018року. Отже, з вказаного вбачається, що у позивача було право звернутися до суд, з урахуванням норми пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України до 24 листопада 2018 року, коли позивач звернувся до суду лише січні 2019 року. З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивач не зазначає про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, а також не надав відповідного клопотання про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви и постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись, статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Петровського районного управління юстиції у місті Донецьку про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії про визнання дії відповідача, що полягають у відмові зняти арешт з майна, неправомірними та зняти арешт з майна позивача та заборону на його відчуження, накладені на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 31937132, 30.03.2012, державним виконавцем Акоповим А.Г. ВДВС Петровського РУЮ у м. Донецьку (реєстраційний номер обтяження 12346900), залишити без руху.
Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом належного оформлення позовної заяви відповідно до вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, надання (надіслання) суду виправленого позову із зазначення ідентифікаційний код юридичної особи - відповідача, надання (надіслання) суду оригіналу квитанції про сплату судового збору, надати клопотання про поновлення строків звернення до суду, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Шинкарьова І.В.