18.01.2019 Провадження № 1-кс/331/404/2019
Єдиний унікальний номер № 331/8550/17
18 січня 2019 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя заяву ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 від розгляду клопотання слідчого про відсторонення ОСОБА_4 від посади в рамках кримінального провадження № 42015080000000192, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2015 року,
В провадження слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 надійшло клопотання слідчого про відсторонення ОСОБА_4 від посади в рамках кримінального провадження № 42015080000000192, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2015 року.
18.01.2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про відвід слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 . В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно до ст.35 КПК України в суді функціонує автоматизована система документообігу суду, яка в тому числі забезпечує об'єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді. Вважає, що розподіл клопотання було проведено з порушенням ст. 35 КПК України, оскільки воно передано раніше визначеному складу суду, а не здійснено автоматизований розподіл. Так, зазначає, що з кінця 2017 року всі клопотання органу досудового розслідування у даному кримінальному проваджені реєструються з одним Єдиним унікальним номером та передаються судді ОСОБА_6 , що, на його думку, є порушенням ст. 35 КПК України. Також процесуальні дії слідчого судді викликають у нього сумніви щодо його об'єктивності та неупередженості, оскільки суддя ОСОБА_6 12.01.2019 року розглядав клопотання сторони кримінального провадження про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у вихідний день та без повідомлення його, ОСОБА_4 , про дату, час та місце проведення судового засідання, всупереч положенням КПК України та істотно порушуючи його права. Крім того, вони не згодні із ухвалою, винесеною за результатами розгляду даного клопотання, та вважають, що під час розгляду клопотання про відсторонення ОСОБА_4 від посади, суддею будуть зроблені ті самі помилкові висновки щодо обгрунтованості пред"явленої підозри. Просили також взяти до уваги ухвали слідчих суддів про задоволення відводів в аналогічних справах та відвести слідчого суддю ОСОБА_6 від розгляду даного клопотання прокурора.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримали заяву про відвід та просили врахувати наявність двох підстав, передбачених п.4 та п.5 ст. 75 КПК України для відводу слідчого судді.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення заяви заперечив, вважав її необґрунтованою та безпідставною, зазначивши, що захисником та підозрюваним дається аналіз прийнятого судового рішення та висловлюється про незгоду із ним, що не може бути підставою для відводу слідчого судді. Крім того, вказав, що стороною захисту не з"ясовано порядок, який прийнятий саме у Жовтневому районному суді м. Запоріжжя щодо розподілу клопотань органу досудового розслідування.
Слідчий суддя ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, пояснень з приводу заяви не надав.
Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного.
Так, в судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 перебуває клопотання слідчого про відсторонення ОСОБА_4 від посади в рамках кримінального провадження № 42015080000000192, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2015 року. Згідно протоколу розподілу даної справи, справа була передана раніше визначеному складу суду, а саме: слідчому судді ОСОБА_6 .
Перевіряючи правільність порядку визначення слідчого судді, враховую, що відповідно до п. 2.3.20 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, автоматизований розподіл судових проваджень між суддями (колегіями суддів) здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів, у тому числі спеціалізації зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. За допомогою автоматизованого розподілу визначається також запасний суддя та слідчий суддя. Відмова судді від отримання розподіленої в установленому порядку судової справи не допускається.
Також, слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 2.3.45 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді.
Рішенням зборів суддів Жовтневого районного суду м. Запоріжжя № 2 від 15 січня 2018 року вирішено, в тому числі:
- з 16 січня 2018 року здійснювати реєстрацію клопотань органів досудового розслідування відповідно до п. 2.3.45. Положення про автоматизовану систему документообігу суду «Клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді».
- секретарям канцелярії при здійсненні реєстрації клопотань органів досудового розслідування з 16 січня 2018 року здійснювати поєднання таких клопотань з останньою обліково-статистичною карткою автоматизованої системи документообігу суду, яка надійшла останньою по відповідному кримінальному провадженню за номером провадження слідчих органів.
Так, оскільки на момент ухвалення Рішення зборів суддів Жовтневого районного суду м. Запоріжжя № 2 від 15 січня 2018 року остання справа, що надійшла до суду в рамках кримінального провадження № 42015080000000192, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2015 року, надійшла в провадження слідчого судді ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ст. 35 КПК України, то і подальші клопотання чи скарги по цьому ж кримінальному провадженню після 15.01.2018 року мають бути передані йому, як раніше визначеному слідчому судді, що не суперечиить нормам діючого законодавства.
З частини 3 ст. 35 КПК України вбачається, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, встановлених законом.
Отже, при визначенні слідчого судді для розгляду клопотання слідчого про відсторонення ОСОБА_4 від посади в рамках кримінального провадження № 42015080000000192, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2015 року, не було порушено встановлений частиною третьою статті 35 КПК України порядок його визначення.
Згідно з ч. 2 ст. 80 КПК України відвід може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім”ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Під сумнівними обставинами, які викликають сумнів у неупередженості судді мають розглядатися, як: суддя є двоюрідним чи троюрідним братом або сестрою, дядьком чи тіткою, племінником чи племінницею чи іншим родичем слідчого, прокурора, підозрюваного чи інших учасників процесу; у результатах судового розгляду зацікавлені родичі дружини чи чоловіка судді; суддя перебуває у дружніх чи неприязних стосунках з кимось із учасників процесу; суддя перебуває у матеріальній, службовій чи іншій залежності від кого із учасників процесу; суддя публічно або письмово наперед висловив свою думку щодо свого процесуального рішення по кримінальному провадженню.
Як визначено в ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Положення ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
У судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що 12.01.2019 року слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 розглянув клопотання сторони кримінального провадження про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 . Так, слідчим суддею встановлено, що вказане судове засідання проводилось за участі ОСОБА_4 та інших учасників судового засідання, у зв'язку із чим доводи заявника про неповідомлення заінтересованих осіб про дату, час та місце судового засідання вважає необґрунтованими.
Також слідчий суддя зазначає, що доводи заявника про те, що розгляд клопотання було призначено слідчим суддею ОСОБА_6 у вихідний день (суботу) також не є підставою, передбаченою чинним КПК України, яка викликає сумніви у неупередженості судді, та не свідчить про порушення з боку судді ОСОБА_6 , оскільки зазначений Кодекс встановлює обмежені строки розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.
Обгрунтовуючи наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості слідчого судді, захисник наводить перелік підстав, які свідчять про його незгоду із прийнятими раніше рішеннями слідчого судді ОСОБА_6 та припущення, що суддя прийме таке саме рішення і в нових провадженнях. Зазначені доводи вважаю безпідставними та такими, що не можуть свідчити про упередженість судді, оскільки перевірка законності прийнятих суддями рішень відноситься до повноважень суддів вищих інстанцій, а поведінка та дії судді у судовому процесі можуть бути предметом розгляду Вищої ради правосуддя, та не можуть бути підставою для відводу судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, неупередженість судді при розгляді справи презюмується, що викладено у рішеннях по справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко та Мартиненко проти України».
Для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції питання безсторонності судді має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, Європейським судом визначено про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності ( «Фей проти Автрії» від 24 лютого 1993 року, пп.27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду ( «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10 червня 1996 року, п.38).
У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об'єктивним критерієм. У зазначеному рішенні ЄСПЛ нагадав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Якщо у заінтересованої особи по справі виникли сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді, то у нього, відповідно до наведеного, виникає право заявити судді відвід.
Враховуючи наведені норми процесуального законодавства та підстави заявленого відводу, беручі до уваги, що порушень положень, визначених ст. 35 КПК України, при переданні справ у провадження слідчого судді ОСОБА_6 допущено не було, обставини, якіб свідчили про упередженість слідчого судді ОСОБА_6 не доведені та не встановлені, слідчий суддя доходить висновку, що заява ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 від розгляду клопотання слідчого про відсторонення ОСОБА_4 від посади в рамках кримінального провадження № 42015080000000192, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2015 року, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 75 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_6 від розгляду клопотання слідчого про відсторонення ОСОБА_4 від посади в рамках кримінального провадження № 42015080000000192, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2015 року, - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1