18 січня 2019 року Справа № 176/2677/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в письмовому провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн., -
Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області звернулось до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області Клименко Н.О. ВП № 56459841 віл 05.11.2018 р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00грн. з Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06.12.2018 р. адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 гривень передано за підсудністю на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, щопостанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області Клименко Н.О. ВП № 56459841 віл 05.11.2018 р. про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00грн.є протиправною. Позивачем не було допущено невиконання рішення суду без поважних причин. Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області не має можливості виконати вимоги виконавчого документа через відсутність фінансування, тобто, з причин, не залежних від боржника. Позовні вимоги у справі, в якій було видано виконавчий лист (за позовом КрюковаВіктора Андрійовича до Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії) йде мова про виплату стягувачу певної грошової суми, отже, позовні вимоги у вказаній справі є майновими, у зв'язку з чим, виконавчий збір має становити 10 % від суми, що підлягає примусовому стягненню, в той час як за оскаржуваною постановою виконавчий збір нараховано як за позовні вимоги немайнового характеру. Крім того, оскаржувана постанова на підставі ч.4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» мала бути винесена одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження, проте, постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 23.05.2018 року, а постанова про стягнення виконавчого збору була винесена лише 05.11.2018 року, що, на думку позивача, є порушенням законодавства. З огляду на викладене, позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до розглядув судовому засіданні.
Представником відповідача надано письмовий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на той час) державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2018 ВП № 56459841 з примусового виконання виконавчого документа - виконавчого листа Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 05.50.2017 р. Вказаною постановою боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Також, пунктом 3 вказаної постанови було постановлено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 14892,00 грн. Також, відповідач зазначає, що виконуване рішення є рішенням немайнового характеру: боржника зобов'язано вчинити певні дії. Щодо твердження позивача щодо того, що державний виконавець згідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору відповідач зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 № 24 75 - VIII, який набрав законної сили 28.08.2018, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, в тому числі, до Закону України «Про виконавче провадження». Так, безпосередньо частину четверту статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» викладено в наступній редакції:«4. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).»Виконавче провадження ВП№ 56459841 було відкрито 23.05.2018, тобто, до внесення вказаних змін до ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження». Тому, державним виконавцем одночасно з відкриттям виконавчого провадження й не було винесено постанову про стягнення виконавчого збору. З огляду на викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
18.01.2019 р. позивачем подано заперечення на відзив, в яких зазначено про протиправність оскаржуваної постанови.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі. Надав пояснення, аналогічні зазначеним в позовній заяві та запереченнях на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції навела доводи, аналогічні зазначеним у відзиві на адміністративний позов.
За згодою сторін подальший розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою Жовтоводського міського суду від 24.02.2017 року позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради, щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пільг за категорією «Інвалід війни» згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 08 листопада 2007 року, тобто з моменту незаконного зупинення дії посвідчення «Інваліда війни» серія НОМЕР_1 від 14.05.2007 року; визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради, щодо не донарахування ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня як «Інваліду війни» з 08 листопада 2007 року, тобто моменту незаконного зупинення дії посвідчення «Інваліда війни» серія НОМЕР_1 від 14 травня 2007 року та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу ветеранам війни до 5 травня як «Інваліду війни» з 08 листопада 2007 року, тобто з моменту незаконного зупинення дії посвідчення «Інваліда війни» серія НОМЕР_1 від 14 травня 2007 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2017 року змінено, абзац другий резолютивної частини виключено.
05.05.2017 року по даній справі було видано виконавчий лист № 176/1/17.
23.05.2018 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області Клименко Н.О. ВП № 56459841 було відкрито виконавче провадження.
26.07.2018 р.державний виконавець звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду в порядку п.2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 09.08.2018 у справі № 176/1/1 відмовлено державному виконавцю у відкритті провадження за вказаною заявою.
18.09.2018 р.державним виконавцем направлено боржнику вимогу № 02133/13143, якою Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради зобов'язано забезпечити виконання виконавчого листа, виданого 05.05.2017 р.Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області у справі № 176/1/17, а саме: виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу ветеранам війни до 5 травня як «Інваліду війни» з 08 листопада 2007 року, тобто з моменту незаконного зупинення дії посвідчення «Інваліда війни» серія Є №051883 від 14 травня 2007 року з урахуванням раніше виплачених сум, про що письмово повідомити Відділ, з доданням належним чином завірених копій підтверджуючих документів. Крім того, даною вимогою боржника зобов'язано надати до Відділу письмову інформацію щодо вжитих боржником заходів, спрямованих на виконання вимог виконавчого листа, виданого 05.05.2017 Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області у справі № 176/1/17, з доданням належним чином завірених копій підтверджуючих документів.
01.10.2018 р. до Відділу надійшов лист Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради від 25.09.2018р. № 01-08/6485, з якого встановлено, що боржником вимоги виконавчого документа стосовно виплатити ОСОБА_2 відповідної допомогу не виконані.
05.11.2018 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області Клименко Н.О. ВП № 56459841 виконавче провадження було закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
05.11.2018 р. також було винесено постанову ВП № 56459841 про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892,00 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За визначенням статті 1 Закону України від 02.06.2016 N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону N 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону N 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Так, 23.05.2018 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області Клименко Н.О. ВП № 56459841 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 176/1/17, виданого 05.05.2018 р. Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу ветеранам війни до 5 травня як «Інваліду війни» з 08 листопада 2007 року, тобто з моменту незаконного зупинення дії посвідчення «Інваліда війни» серія НОМЕР_1 від 14 травня 2007 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно частини третьої статті 27 Закону N 1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
У пункті 3 резолютивної частини вказаної постанови зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 14 892,00 грн.
За визначенням частини першої статті 27 Закону N 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Одночасно частиною третьою статті 40 Закону N 1404-VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
З аналізу наведених положень вбачається, що Законом N 1404-VIII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що постанова про стягнення виконавчого збору може бути винесена не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження), якщо виконавчий збір не стягнуто.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що частиною четвертою статті 27 Закону N 1404-VIII встановлено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору, оскільки виконавче провадження було відкрито 23.05.2018 року, тобто, до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» №2475 від 03.07.2018р.(який набрав чинності 28.08.2018р.), за яким до ч.4 ст.27 Закону №1404 внесені відповідні зміни.
Також, судом не приймаються до уваги твердження позивача про те, що вимоги виконавчого листа мають майновий характер, оскільки у виконавчому документі чітко зазначено про необхідність вчинення певних дій (зокрема,нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу ветеранам війни до 5 травня як «Інваліду війни» з 08 листопада 2007 року, тобто з моменту незаконного зупинення дії посвідчення «Інваліда війни» серія НОМЕР_1 від 14 травня 2007 року з урахуванням раніше виплачених сум), а не про стягнення на користь ОСОБА_2 певної суми коштів.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук