Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
18 січня 2019 р. Справа №200/900/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Донбаського територіального управління національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
15 січня 2019 року, позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною завою до Донбаського територіального управління національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про:
- визнання протиправної бездіяльність Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо не виплати надбавки за вислугу років у період роботи з 04.01.2013 року по 25.07.2014 року;
- зобов'язання Донбаське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку нарахувати та сплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у період роботи з 04.01.2013 року по 25.07.2014 року у розмірі 1943,20 грн.;
- стягнення з Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 середній заробіток при звільнені з 26.07.2013 року по дату фактичного розрахунку включно у розмірі 381 160,00 грн.;
- стягнення з Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітку, у зв'язку з порушенням строків його виплати у розмірі 101 677,55 грн.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, набуваю висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п. 1, 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті та всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Додатки до позовної заяви ОСОБА_1 не засвідчені належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ідентифікаційний код особи та посвідчення НОМЕР_1
В позовній заяві позивач вказав, що строк звернення до суду з позовом ним не порушено в силу ч. 3 ст. 233 Кодексу законів про працю України, якою вказано, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом по стягнення належної йому суми заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до положень вказаної статті йдеться саме про належні суми заробітної плати.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачу були виплачені належні йому суми, проте, за його твердженням, не було враховано надбавку за вислугу років за період роботи з 04.01.2013 року по 25.07.2014 року в установі відповідача які він просить зобов'язати нарахувати та сплатити. Тобто, в даному випадку наявний спір про право нарахування позивачу сум надбавки за вислугу років.
Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За таких обставин позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
В своїй позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору за подання позову щодо його заробітної плати на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі-у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Позивач звернувся до суду з вимогами про нарахування позивачу сум надбавки за вислугу років, як наслідок стягнення середнього заробітку при звільненні та компенсації втрати частини доходів.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Водночас, вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при хвільненні, компенсації втрати частини заробітної плати та моральної шкоди не є вимогами про стягнення заробітної плати, а відтак позивач не звільняється від сплати судового збору за звернення до суду з такими вимогами.
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 цієї статті визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено вимогу майнового характеру:
- стягнення з Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 середній заробіток при звільнені з 26.07.2013 року по дату фактичного розрахунку включно у розмірі 381 160,00 грн.;
- стягнення з Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітку, у зв'язку з порушенням строків його виплати у розмірі 101 677,55 грн., разом вимоги майнового характеру складають 482 837,55 грн., таким чином, під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір за адміністративний позов майнового характеру у сумі 4828.37 гривень.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Донбаського територіального управління національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом:
- надання належним чином засвідчених додатків по позовної заяви;
- документу про сплату судового збору у сумі 4828,37 грн.;
- надання заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Христофоров А.Б.