Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/4425/18
Провадження №: 2/332/325/19
18 січня 2019 р. м. Запоріжжя
Заводським районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Мєркулової Л.О.
за участю секретаря Жечевої А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог вказано, що з відповідачем перебувала у фактичних шлюбних відносинах, від фактичного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем і знаходиться на її утриманні. У червні 2018 року фактичні шлюбні відносини припинені. Відповідач матеріальну допомогу на утримання доньки не надає. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини доходу щомісячно з усіх видів заробітку відповідача, починаючи з дня подання до суду та до повноліття дитини, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі та позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заявою просить суд розглядати справу без його участі, та позов задовольнити.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані позивачем письмові докази, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір'ю - ОСОБА_1 знаходиться на її утриманні.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
На підставі ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
На підставі ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 № 2037-VIII визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із ст. 191 СК України, аліменти стягуються з дня подачі позову до суду.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення в суд з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі відсутня домовленість (договір) щодо сплати аліментів на утримання дитини.
З урахуванням всіх обставин справи та вимог ст.ст. 182, 183 Сімейного Кодексу України, а саме: враховуючи, що дитина перебуває на утриманні матері, відповідач у добровільному порядку на утримання сина матеріальну допомогу не надає, однак не заперечує проти позовних вимог, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення сином повноліття.
У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір» з відповідача необхідно стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 704,80 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. 180, 180, ч. 3 ст. 181, 183, 191 СК України, ст.ст. 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17.12.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовій збір у розмірі 704 грн. 80 коп.
Рішення в частині суми платежу за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складено 18.01.2019 р.
Суддя: Л.О. Мєркулова