18 січня 2019 р. Справа № 98вр-19/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали подання Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про заміну стягувача у виконавчому провадженні,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло подання Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому заявник просить замінити стягувача у виконавчому провадженні АСВП №52949410 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "РАНТЬЕ" (код ЄДРПОУ 39288002, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 13) на Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 39691431, юридична адреса: 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23Б).
Дослідивши матеріали подання, суд доходить висновку про неможливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства та, як наслідок, необхідність відмови у відкритті провадження за поданням з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.
Звернення до адміністративного суду здійснюється шляхом пред'явлення позовної заяви, відкриття провадження у адміністративній справі та прийняття адміністративним судом рішення, яке після набрання законної сили, та видачі відповідного виконавчого листа підлягає примусовому виконанню.
При цьому, розділом IV КАС України регламентовані процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Питання заміни сторони виконавчого провадження врегульовані статтею 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Частиною першою статті 379 КАС України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Згідно з ч. 2 ст. 379 КАС України, суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд звертає увагу заявника, що заміна адміністративним судом сторони виконавчого провадження є можливою лише у разі, якщо вказане виконавче провадження спрямоване на виконання судового рішення вказаного суду як суду першої інстанції.
Водночас, заявник просить замінити стягувача у виконавчому провадженні при виконанні виконавчого напису нотаріуса, а не судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду як суду першої інстанції.
Суд наголошує, що положення статті 379 КАС України передбачають можливість заміни адміністративним судом сторони виконавчого провадження виключно в рамках інституту виконання судового рішення, що також підтверджується законодавчо визначеною конструкцією процесуального законодавства, оскільки стаття 379 КАС України розміщена у розділі IV Кодексу адміністративного судочинства України "Процесуальні питання, пов'язані із виконанням судових рішень в адміністративних правах".
Суд зазначає, що заміна сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса в порядку статті 379 КАС України суперечить нормам чинного процесуального законодавства України та не відповідає засадам адміністративного судочинства України.
Положеннями частини першої статті 442 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Вказана норма розміщена у розділі VI Цивільного процесуального кодексу України "Процесуальні питання, пов'язані із виконанням судових рішень в цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)".
Згідно ст. 446 Цивільно процесуального кодексу України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Зазначене свідчить на користь висновку, що статтями 442, 446 Цивільного процесуального кодексу України в порядку цивільного судочинства регламентовано не лише можливість заміни сторони виконавчого провадження при виконанні рішення суду у цивільній справі, але й при виконанні рішень інших органів та посадових осіб, зокрема, виконавчого напису нотаріуса.
Як вбачається з матеріалів справи, стягувач звернувся до Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК"Рантье" боргу. На підставі означеного державним виконавцем була винесена ухвала про відкриття виконавчого провадження. Вказане виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса, а тому воно не стосується виконання судового рішення.
Отже, питання щодо заміни сторони виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено лише вирішення питань, пов'язаних саме з виконанням судових рішень в адміністративних справах, тоді як питання щодо заміни сторони у означеному виконавчому провадженні підлягає вирішенню на підставі вимог ст.446 Цивільного процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що питання заміни сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса віднесене до юрисдикції місцевих загальних судів за місцем виконання відповідної постанови в порядку цивільного судочинства за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Частиною другою статті 6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…). З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Частиною шостою статті 7 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, враховуючи, що подання не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, слід відмовити заявнику у відкритті провадження за вказаним поданням на підставі п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, приймаючи зазначену ухвалу про відмову у відкритті провадження за вказаним поданням на підставі п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із вимог ч.6 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Роз'яснити заявнику, що дане питання підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у загальному місцевому суді.
Керуючись ст.ст.7, 170,171, 243, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У відкритті провадження за поданням Новомосковського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про заміну стягувача у виконавчому провадженні, - відмовити.
Копію ухвали разом із поданням та доданими матеріалами надіслати заявнику за зазначеною у поданні адресою.
Роз'яснити заявнику, що дане питання підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у загальному місцевому суді.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 18 січня 2019 року.
Суддя О.М. Неклеса