Справа № 344/768/19
Провадження № 2-о/344/51/19
про залишення заяви без руху
18 січня 2019 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської Шамотайло О.В., ознайомившись з матеріалами розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту , що має юридичне значення ,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту , що має юридичне значення , а саме , що громадянин України ОСОБА_1, з 1 січня 2018 року втратив статус громадянина України -резидента та набув статус громадянина ОСОБА_2.
Заява не відповідає вимогам ст.ст. 175 та 318 ЦПК України, а саме:
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має правоє право в порядку, встановленому цим Кодексом , звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З точки зору ст. 318 ЦПК України юридичний факт в порядку окремого провадження може бути встановлено, якщо він тягне виникнення безспірного права.
Згідно зі ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що підсудність справ за заявою громадянина України який проживає за її межами, про встановлення факту , що має юридичне значення , визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.
Із змісту заяви вбачається , що останнє місце реєстрації заявника- Сандлер ОСОБА_3 є АДРЕСА_1. До Івано-Франківського міського суду звернувся з вказаною заявою на підставі ухвали Верховного Суду від 17.12.2018 ( номер судового провадження 61-150вп 18), якою, як зазначає заявник, задоволено його клопотання про визначення підсудності, проте до матеріалів заяви подано лише витяг з державного реєстру, однак з наданого витягу не можливо достеменно ідентифікувати, що вказана ухвала Верховного Суду достеменно стосується зазначеної заяви.
Відповідно до статті 1,2 Закону України «Про судовий збір»,за подання заяв,скарг до суду на всій території України справляється судовий збір,платниками якого є,зокрема,громадяни України,які звертаються до суду.
Статтями 3,4 цього ж Закону встановлено,що судовий збір справляється за подання до суду заяви у справах окремого провадження за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,в якому відповідна заява подається до суду.
При здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами, у чіткій відповідності до ЦПК, Закону України «Про судовий збір»,забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами позивача щодо можливості звернення до суду та інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ.
Так, судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI може сплачуватися як у безготівковій, так і в готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку та справляється за місцем розгляду справи.
Згідно п. 2.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 визначено, що платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Відповідно до Інформаційного листа Державної судової адміністрації України від 10.11.2011 р. N 12-6621/11, щодо сплати судового збору за подання позовів документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Заявником додано ксерокопію квитанції про сплату судового збору №33145 від 14.01.2019 року щодо сплати судового збору в розмірі 384,20 гривні, яка не містить зазначених реквізитів, тобто, до заяви не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позову без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом урахування вищевказаних зауважень протягом десяти днів, розпочинаючи з дня вручення копії ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту , що має юридичне значення ,- залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви в десятиденний термін з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя : Шамотайло О.В.