Рішення від 18.01.2019 по справі 344/12006/18

Справа № 344/12006/18

Провадження № 2/344/1479/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ

17 січня 2019 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Польської М.В.

секретаря Гули Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2018 року до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надійшов позов ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат за договором ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

09 серпня 2018 року ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Островського Л.Є. відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання (а.с.9).

Згідно розпорядження керівника апарату Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області № 84 від 01.10.2018 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із звільненням судді Островського Л.Є. у відставку, вказана справа передана у провадження судді Польської М.В. Відповідна ухвала про прийняття цивільної справи №344/12006/18 до свого провадження постановлена 16 жовтня 2018 року.

Позивач, в інтересах якої діє адвокат за договором ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 07 лютого 1990 року Тростянецькою сільською радою Монастириського району Тернопільської області зареєструвала шлюб з відповідачем, про що зроблено відповідний актовий запис за №1. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що подружнє життя не склалось через відсутність взаєморозуміння між подружжям, розходженням поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Сторони разом не проживають впродовж шести років, спільного господарства не ведуть, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе. Їхній шлюб має лише формальних характер. За наведених обставин просить шлюб розірвати.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, її представник адвокат ОСОБА_2 подав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причину неявки суду не повідомлено.

З урахуванням положень ст.280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про шлюб Серія І-ИД №490347, виданого 07.02.1990 року, сторони зареєстрували шлюб 07.02.1990 року у Тростянецькій сільській раді Монастириського району Тернопільської області, про що зроблено запис за №1 (а.с.3).

Позивачка стверджує, що примирення та збереження їхньої сім'ї є неможливим, оскільки сім'я носить формальний характер. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.

Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

Спір про розподіл сумісного майна подружжя між сторонами відсутній.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально, а тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - слід розірвати.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовна вимога про розірвання шлюбу підлягає до задоволення, то з відповідача слід стягнути на користь позивачки 704,80 грн. витрат по оплаті судового збору.

Відповідно до частини п'ятої статті268 Цивільного процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

В порядку ч.2 ст.115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.51, 129 Конституції України, п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст.104, 110, 112, 115 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 89,263-265, 273, 280-282, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зареєстрований 07 лютого 1990 року у Тростянецькій сільській раді Монастириського району Тернопільської області, про що зроблено запис за №1 - розірвати.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП невідомий, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП:НОМЕР_1 - 704 гривні 80 копійок, витрат по оплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а після чого, безпосередньо до апеляційного суду).

Повний текст рішення виготовлено 18.01.2019 року.

Суддя М.В.Польська

Попередній документ
79257333
Наступний документ
79257335
Інформація про рішення:
№ рішення: 79257334
№ справи: 344/12006/18
Дата рішення: 18.01.2019
Дата публікації: 21.01.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про розірвання шлюбу