18 січня 2019 року Справа №160/481/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., перевіривши в м.Дніпрі заяву про забезпечення позову за позовною заявою Фермерського господарства «Свитязь» до Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області про визнання протиправним і скасування рішення (окремих його положень),-
17 січня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Фермерське господарство «Свитязь» з позовною заявою до Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області № 203-14/VII від 15.11.2018 року про припинення права постійного користування земельними ділянками в частині його положення щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 46,0306 га:
- про припинення права постійного користування земельною ділянкою;
- про визначення земельної ділянки землею запасу сільськогосподарського призначення;
- про те, що відділу земельних відносин виконавчого комітету Миколаївської сільської ради, з метою впорядкування території громади, забезпечити внесення відповідних змін до державного земельного кадастру та до державного реєстру речових прав.
Разом з позовною заявою Фермерським господарством «Свитязь» було подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить зупинити дію рішення Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області № 203-14/VII від 15.11.2018 року про припинення права постійного користування земельними ділянками в частині його положення щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 46,0306 га, - до набрання законної сили рішенням в даній адміністративній справі; заборонити Миколаївській сільській раді Васильківського району Дніпропетровської області виставляти земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 46,0306 га, яка розташована на території Добровільської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2), на земельні торги, - до набрання законної сили рішенням в даній адміністративній справі; заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 46,0306 га, яка розташована на території Добровільської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_2), - до набрання законної сили рішенням в даній адміністративній справі.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.
Статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі та повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
З аналізу вказаної норми вбачається, що заяву про забезпечення позову має бути подано до суду із додержанням правил підсудності.
Однак, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 160/481/19, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову від 17.01.2019 року не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки даний спір непідсудний адміністративному суду.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 7 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладені положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дану заяву про забезпечення позову не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, відтак остання підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись ст. ст. 152, 153, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву Фермерського господарства «Свитязь» про забезпечення позову повернути без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко