про залишення позовної заяви без руху
17 січня 2019 року ЛуцькСправа № 140/68/19
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., одержавши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до Управління державної міграційної служби України у Волинській області в особі Ратнівського районного відділу Управління державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 звернулися в суд з адміністративним позовом до Управління державної міграційної служби України у Волинській області в особі Ратнівського районного відділу Управління державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправною відмову в оформленні паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки неповнолітньому ОСОБА_3 та зобов'язання оформити та видати бланк паспорту неповнолітньому ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки, з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки його персональних даних.
Пунктами 1-3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Так, перевіряючи на виконання положень частини першої статті 171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статтей 160 - 161 КАС України з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч викладеному позивачами не подано до суду документа про сплату судового збору або клопотання про звільнення від його сплати. Позивачі вважають, що вини звільнені від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
У зв'язку з вищевикладеним суд зазначає, що Законом №3674-VI визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Так, статтею 1 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат.
Згідно зі статтею 2 Закону №3674-VI, платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим законом.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення Законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Відтак, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
При цьому, статтею 5 Закону №3674-VI регламентовано вичерпний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг та за видачу судами документів.
Так, пунктом 7 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Тобто, громадяни, які звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, звільняються від сплати судового збору лише у випадках, передбачених законодавством щодо такого звернення.
Чинним законодавством України не передбачено звільнення батьків від сплати судового збору за подання до суду позову в інтересах неповнолітньої дитини.
Більше того, статтею 51 Конституції України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Інших підстав для звільнення від сплати судового збору у поданій позовній заяві не зазначено.
Таким чином, посилання позивачів на пункту 7 частини першої статті 5 Закону №3674-VI є безпідставним та необґрунтованим, оскільки вони не належать до тих платників судового збору, які звільняються від його сплати, а тому слід зазначити наступне.
Позивачі звертаються до суду з позовом про визнання протиправною відмову в оформленні паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки неповнолітньому ОСОБА_3 та зобов'язання оформити та видати бланк паспорту неповнолітньому сину ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки, з проставленою відміткою місця проживання - без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки його персональних даних, що є двома взаємопов'язаними вимогами немайнового характеру.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стаття 6 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.
З позовної заяви слідує, що позивачі заявляють дві взаємопов'язаними вимоги немайнового характеру, відтак, вони повинні бути оплачені судовим збором у розмірі 768,40 грн.
Частиною 7 ст. 6 Закону №3674-VI встановлено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Також, як встановлено пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до приписів пункту 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Як слідує з позовної заяви, позивачі оскаржують дії щодо відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки його неповнолітньому сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому в обґрунтування позовних вимог додає до позовної заяви листи Ратнівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області та Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, зі змісту яких вбачається, що на звернення ОСОБА_3 зазначеним відділом та управлінням фактично відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Разом з тим, позивачі у позовній заяві зазначають відповідачем Управління державної міграційної служби України у Волинській області в особі Ратнівського районного відділу Управління державної міграційної служби України у Волинській області. Таким чином, позивачам необхідно уточнити правильне найменування відповідача у даній справі.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 160 КАС України, її слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви, подавши її у новій редакції, в якій уточнити відповідача у справі, а також шляхом подання суду документа про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 до Управління державної міграційної служби України у Волинській області в особі Ратнівського районного відділу Управління державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.В. Мачульський