Справа № 310/318/19
2-з/310/6/19
Іменем України
18 січня 2019 року м. Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Білоусової О.М.,
за участі секретаря судового засідання - Шевченко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бердянськ заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
17 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та поділ даного майна.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову у виді накладення заборони на відчуження автомобіля KIA CEED, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 є власницею спірного майна, а отже має можливість здійснити його відчуження, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду по даній справі.
Провадження у справі №310/318/19 на даний момент не відкрито.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.ч. 1 і 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вимоги до змісту і форми заяви врегульовані ст. 151 ЦПК України. Так, зазначеною нормою передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів звязку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Усупереч наведеній нормі, подана заява підписана ОСОБА_3, який не є учасником справи та підтвердження на повноваження його права представляти інтереси позивача ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги як інтереси позивача так і відповідача, а також інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені через застосування відповідних заходів забезпечення.
Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За наведених підстав, заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику, оскільки подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України.
Одночасно суд роз'яснює, що повернення заяви не позбавляє заявника права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позву у порядку, встановленому ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 149,150,151, ч.9 ст.153 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Бердянського
міськрайонного суду О.М. Білоусова