Справа № 344/841/19
Провадження № 1-кс/344/612/19
17 січня 2019 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018090010003824 від 21.10.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України.
В обґрунтування клопотання вказано, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у вказаному провадженні.
У вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146,
ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель
АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, не одружений, із середньою загальною освітою, раніше не судимий.
22 жовтня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146,
ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України.
24 жовтня 2018 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
18 грудня 2018 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою включно до 22.01.2019 року.
Обґрунтованість підозри у вчиненні злочинів ОСОБА_4 повністю підтверджується фактичними даними, які містяться у протоколах огляду місця події, допиту потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколі пред'явлення речей для впізнання, протоколі проведення слідчого експерименту, протоколах огляду відеозаписів та інших матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.
15 січня 2019 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 12018090010003824 до чотирьох місяців, а саме до 22.02.2019 включно.
22.01.2019 закінчується строк тримання під вартою підозрюваного, однак завершити досудове розслідування у строк визначений ч. 2 ст. 219 КПК України не представляється можливим, так як необхідно завершити проведення ряду слідчих та процесуальних дій, що матиме важливе значення для з'ясування всіх обставин кримінального правопорушення та може мати доказове значення у кримінальному провадженні під час судового розгляду, виконати вимоги ст. 290 КПК України, а саме: отримати висновок судово-товарознавчої експертизи, для встановлення завданих потерпілому матеріальних збитків; оголосити остаточні підозри ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 з врахуванням отриманої судово-товарознавчої експертизи; скласти обвинувальний акт, що потребує додаткового часу і вони не могли бути завершені з об'єктивних причин.
Злочини у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 відносяться до категорії тяжких злочинів.
Підстав для зміни чи скасування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає та заявлені ризики, передбачені у п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися і не відпали.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи його безпідставним і таким, що не підлягає до задоволення, просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Особи, що мають намір взяти підозрюваного на поруки, а саме ОСОБА_14 (голова сільської ради с. Живачів), ОСОБА_15 (депутат Живачівської сільської ради), ОСОБА_16 (член виконкому Живачівської сільської ради) в судовому засіданні підтримали свої заяви про бажання взяти особу на поруки.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.
Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Згідно із вимогами п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані слідчому судді, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів.
В той же час 22 січня 2019 закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причинили тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш мяких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, слідчий суддя враховує, що кримінальні правопорушення було вчинено за попередньо змовою групою осіб та з заподіянням шкоди потерпілим, також враховує стадію, на якій знаходиться досудове розслідування кримінального провадження, яке продовжується протягом тривалого часу з об'єктивних підстав, що безумовно впливає на тривалість перебування підозрюваного під вартою.
При цьому слідчий суддя вважає, що обрання інших, більш м'яких запобіжних заходів є неможливим в силу наступних обставин.
Обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, яке є найбільш м'яким запобіжним заходом, на думку слідчого судді є неможливим, оскільки не зможе в повній мірі запобігти наведеним ризикам, що не зменшилися, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
Обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки на думку слідчого судді, в даному випадку буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов'язання є те, що реалізація особистої поруки перед-бачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші за¬побіжні заходи, зокрема особисте зобов'язання.
Обрання інших запобіжних заходів, як то у вигляді застави чи домашнього арешту, в даному конкретному випадку, на переконання слідчого судді, не зможуть в повній мірі запобігти наявним ризикам та гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Не знайшли в повній мірі і твердження стосовно того, що на утриманні у підозрюваного перебуває його мати, яка є повністю паралізованою та «прикутою до ліжка», адже з долученого до матеріалів справи копії висновку лікарської консультативної комісії вбачається, що наявна «втрата рухової функції руки» (а.с. 50).
В ході розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що виключних обставин для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про достатність застосування більш м'яких запобіжних заходів в судовому засіданні не доведено. Заявлені стороною захисту обставини та характеризуючі підозрюваного дані не можуть слугувати виключною підставою для зміни йому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід, який не пов'язаний із триманням під вартою, а встановлені на досудовому розслідуванні ризики не відпали.
За таких обставин, вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні ОСОБА_4 вказаних вище та інкримінованих йому злочинів, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я (а.с. 46) та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, а також те, що не встановлено достатніх підстав для відмови в задоволенні даного клопотання, а також для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 22 січня 2019, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання під вартою підозрюваного без визначення розміру застави в межах строків досудового розслідування на тридцять п'ять днів, тобто до 20 лютого 2019 року включно.
Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 20 лютого 2019 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Строк дії ухвали - до 20 лютого 2019 року включно.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1